Виборчу кампанію, що передує виборам президента 2019 року, вже встигли назвати брудною. Протягом передвиборчої програми громадянська мережа «Опора» моніторила порушення під час передвиборчої кампанії. Радіо Свобода виокремило основні порушення, на які звертають увагу спостерігачі. За словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, незначущих порушень не буває.
Агітація – не там і не така
Мережа «Опора» протягом всієї передвиборчої кампанії виявляла порушення правил розміщення і оформлення політичної агітації. Останній такий випадок зафіксований вже за кілька днів до виборів – наліпки з гаслами на підтримку кандидата від партії ВО «Свобода» Руслана Кошулинського та кандидата від партії «Слуга народу», артиста Володимира Зеленського виявили в Києві. Друковані матеріали, які агітують за певного кандидата, повинні містити інформацію про установу, яка здійснила друк, тираж, інформацію про відповідальних за випуск і замовника.
Матеріали з іменем Кошулинського виявили також на території вищих навчальних закладів у Києві, що порушує заборону на політичну агітацію у державних закладах.
Порушення також виявили в агітаційних матеріалах з іменем кандидата Кошулинського та кандидата-самовисуванця Ігоря Смешка на Рівненщині, лідера Радикальної партії Олега Ляшка і лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко, які теж є кандидатами на посаду президента, – на Київщині.
Адміністративний ресурс
Залучення працівників органів місцевої влади для агітації за когось із кандидатів створює нерівні умови між ними, пояснюють в «Опорі». Наприклад, на початку березня районна і обласна державні адіміністрації Кіровоградської області розмістили в себе повідомлення про візит Петра Порошенка, чинного президента, який бореться за переобрання на другий термін, і його зустріч із місцевими жителями.
Згідно із законом, органи державної влади повинні лишатися неупередженими, поширюючи інформацію про кандидатів.
Раніше, в лютому, спостерігачі помітили, що кампанія Олега Ляшка використовує для агітації проекти, які фінансувалися субвенціями з державного бюджету.
Чорний піар
Протягом березня спостерігачі понад 10 разів повідомляли про випадки агітації проти когось із кандидатів. Серед таких: поширення газетних матеріалів без належного маркування і з ознаками чорного піару щодо Тимошенко, Зеленського і Анатолія Гриценка. Тижневий моніторинг у Кіровоградській області показав, що кожен другий матеріал у газетах має ознаки чорного піару або ж джинси.
Дісталося й чинному президенту – у Львові спостерігачі зафіксували представників організації «Національний корпус», які роздавали плакати з критикою Петра Порошенка у зв’язку зі скандалом, який виник після звинувачень проекту «Бігус.інфо» в розкраданні в оборонній промисловості Олега Гладковського, екс-заступника голови РНБО, якого називають наближеним до президента.
Втім, як зазначила радниця «Опори» з юридичних питань Тетяна Юзвяк, матеріали не містили прямих закликів голосувати чи не голосувати за когось із кандидатів. Інцидент зареєструвала поліція.
Кандидат від Соціал-демократичної партії Сергій Каплін не став і заперечувати, що розповсюджує вигадану газету «The День» із антипіаром Володимира Зеленського в кількох містах, зокрема у Полтаві і Харкові. Перший «випуск» містив жартівливе інтерв’ю, яке нібито підбивало підсумки першого місяця президентства артиста.
Втім, кандидат-соціаліст запевняє, що така агітація цілком законна.
Мали місце і випадки пошкодження політичної реклами кандидатів.
Джинса
Агітуючи проти інших, кандидати не забувають агітувати за себе. Наприклад, «Опора» повідомила про поширення безкоштовної газети в Харкові, яка мала ознаки агітації на користь Петра Порошенка. Подібні ж статті присутні у виданнях на Черкащині та в Одеській області.
В «Опорі» звертають увагу, що ці матеріали не були марковані як політична реклама, оплачена з передвиборчого фонду кандидата.
Крім того, матеріали без належного маркування публікувалися, зокрема, упродовж лютого 2019 року щодо Володимира Зеленського, Юлії Тимошенко, Олега Ляшка.
Підкуп виборців
Протягом останнього місяця перед виборами, судячи з повідомлень «Опори», матеріальне заохочення виборців траплялося не так часто, як неналежні форми агітації. Наприклад, 18 березня журналісти Радіо Свобода помітили, що на мітингу в Слов’янську люди в одязі з іменем Юлії Тимошенко роздавали дітям цукерки після її зустрічі з виборцями.
У партії це назвали «подарунками», проте керівник регіонального осередку «Опори» Анастасія Прокопенко припустила, що частування може бути порушенням правил агітації.
«Опора» повідомляла також про жителя Кіровоградщини, який стверджував, що представники «Батьківщини» пропонували йому 500 гривень за організацію голосування за Тимошенко десяти громадян. Утім, поліція припинила розслідування, оскільки заявник мав інвалідність. В організації це розцінили як порушення прав людини.
Непрямим матеріальним заохоченням виборців, згідно з законодавством, може вважатися і плата агітаторам.
66% коштів – на рекламу... офіційно
Ключовими проблемами передвиборчої кампанії громадський діяч, голова Комітету виборців України Олексій Кошель називає незаконне фінансування агітації з-поза меж виборчого фонду і ймовірний підкуп виборців. Він згадує заяви правоохоронців про такі випадки і зазначає: може йтися в тому числі про незаконну оплату роботи агітаторів.
Є велика різниця між технологією грошей в обмін на голос і незаконною оплатою праціОлексій Кошель
«Частина цих фактів може бути пов’язана з незаконною оплатою роботи агітаторів або спостерігачів. Тобто закон також це тлумачить як підкуп виборців, але, попри все, є велика різниця між технологією грошей в обмін на голос і незаконною оплатою праці. Тому це ще раз показує необхідність внесення змін до чинного законодавства і врегулювання багатьох спірних питань, пов’язаних із оплатою роботи спостерігачів, членів виборчої комісії, агітаторів», – сказав Кошель у коментарі Радіо Свобода.
За даними КВУ, за період з моменту відкриття виборчих фондів і до 18 березня 66% коштів вони витратили на рекламу. Однак керівник організації не приховує сумніву, що офіційні дані відповідають реальним сумам витрат.
«Проблема незаконної агітації також пов’язана значною мірою із використанням тіньових коштів, тому що це не просто поширення агітаційних матеріалів без вихідних даних, це питання того, що вже на сьогодні ми маємо тисячі бордів, десятки годин рекламного часу, які були оплачені з-поза меж виборчого фонду», – наголошує Кошель.
Втім, він зазначає, що ближче до кінця кампанії кількість неналежних агітаційних матеріалів без вихідних даних помітно зменшилася. Як пояснює активіст, причиною може бути те, що на початку агітації рекламні агентства не встигали адаптувати матеріали під вимоги законодавства.
КВУ, за словами Кошеля, наразі не фіксувала фактів підкупу виборців, проте це може бути пов’язано з тим, що технологія підкупу «є більш ефективною в останній тиждень виборчої кампанії».
«Немає порушень, які не впливають на результат виборів, особливо коли різниця між кандидатами є надзвичайно малою… Що менша різниця між кандидатами, то більший вплив можуть мати порушення, які на перший погляд можуть здаватися досить незначними. Але ключове питання – наскільки силові структури зруйнували механізми з підкупу виборців», – підкреслює він.
Вибори президента мають відбутися 31 березня 2019 року.
ТАКОЖ НА ТЕМУ ВИБОРІВ-2019:
Синод ПЦУ: «Оцінюйте кандидатів не за обіцянками, а за плодами їхніх справ»
Війна і вибори-2019. Українці мають обрати Верховного головнокомандувача ЗСУ
Росія кинула сотні мільйонів доларів, щоб зірвати вибори в Україні (огляд преси)
Як голосують українці. Сім карт, які пояснюють вибори президента
