(Рубрика «Точка зору»)
Запитань більше, ніж відповідей. Таке відчуття по собі залишають деякі вчинки кандидатів у президенти України. Не повний перелік методів, якими кандидати в президенти України можуть змусити виборців засумніватися, – це поїздки, інтерв’ю, обіцянки та скандали.
Юрій Бойко разом із Віктором Медведчуком з’їздив у Москву. Там вони провели, як кажуть, «економічні переговори» з прем’єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим і головою «Газпрому» Олексієм Міллером. Говорили про «глибоку кризу» у відносинах, про газ, про торгівлю. А про Донбас і Крим не говорили. Так, ніби немає зв’язку між «глибокою кризою» і війною на сході України.
«Зупинити війну шляхом прямих переговорів» – одна з основних складових передвиборчої риторики Юрія Бойка. То кандидат у президенти України так демонструє свою здатність говорити з Росією? А переговори про встановлення миру на Донбасі він бачить у такому ж форматі? З Медведєвим і Міллером, не згадуючи про війну?
Юлія Тимошенко знову пообіцяла віддати гроші вкладникам радянського «Ощадбанку». «Держава зобов’язана борги повертати своєму народові. Тому заощадження знецінені Радянського Союзу будуть людям виплачені після президентських виборів!» – заявила вона.
Заборгованість України із заощаджень складала 130 мільярдів гривень станом на серпень 2014 року. Після того її не перераховували, хоч вартість гривні змінювалася. Відтак точної суми заборгованості на сьогодні не знає ніхто. Але навіть 130 мільярдів – це більше ніж 10 відсотків від державного бюджету 2019 року. В таких обсягах не фінансують навіть армію, чи мову.
Крім того, відомо, що вкладникам радянського «Ощадбанку» з 1997 року по 2012 рік в Україні було сплачено 15 мільярдів 200 мільйонів гривень компенсації. Що і відображає спроможності держбюджету щодо вирішення питання. Звісно, за рахунок платників податків, тобто самих же виборців, спроможності державної скарбниці можна збільшити, але чи сподобається їм таке? Як обіцянка сприятиме успіхові кампанії Тимошенко, якщо на компенсацію за внесками в радянський банк можуть розраховувати близько 6 мільйонів українців, а ще близько 29 мільйонів виборців такої проблеми не мають?
Володимир Зеленський дав інтерв’ю західним ЗМІ. Він розповів, що такі питання, як членство України в НАТО і в Євросоюзі, потрібно виносити на всенародний референдум, закликав не тиснути на російську мову і мови нацменшин, пообіцяв, що українською говоритиме наступне покоління, і наголосив, що Крим треба повертати, а на Донбасі – «просто припинити вогонь».
Чи вдалося Володимирові Зеленському пояснити Заходові, ким він є і які має наміри? І чи не важливіше було б це розтлумачити українцям, які у більшості своїй не читатимуть західних видань мовами Європи? Звісно, відео з цієї камерної прес-конференції команда кандидата у президенти виклала в мережу, і український виборець зможе її там побачити. Але, можливо, варто більше спілкуватися з українськими ЗМІ? Чи кандидат у президенти через дещо передчасну впевненість в успіху не вбачає такої потреби?
Петро Порошенко заявив, що цінує нинішні відносини України і США і повністю підтримує діяльність посла США в Україні Марі Йованович. Запевнення пролунали на тлі ситуації, яка не покращила відносин між двома країнами: генеральний прокурор України Юрій Луценко в інтерв’ю американському виданню The Hill заявив, що Марі Йованович передала перелік людей, яких просила «не переслідувати». Держдепартамент назвав цю заяву «відвертою вигадкою» і заявив, що слова Луценка покликані послабити репутацію посла Йованович.
Питання в тому, як заяву Порошенка сприймуть Сполучені Штати. Адже якщо підтримка Америки і не визначає переможця виборів в Україні, то сигнал певній частині виборців все ж надсилає, бо ж програми допомоги США є значущими для успіхів президента і до виборів, і після них, хто б ним не був.
Анатолій Гриценко хоче, щоб фронтмен «Океану Ельзи» сказав, кого підтримує на президентських виборах. «Люди такого калібру, як Святослав Вакарчук, не можуть на цих виборах промовчати, не мають на це права, вони повинні заявити свою позицію. Якою саме буде ця позиція, це їм вирішувати», – заявив кандидат у президенти в інтерв’ю агентству «РБК-Україна».
Питання не в тому, чи знає Анатолій Гриценко, що Конституція таки дає право мовчати про свою позицію на виборах. Заради захисту цієї таємниці навіть кабінки на виборчих дільницях облаштовують. Питання в іншому: що було б, якби Вакарчук захотів публічно когось підтримати? Кандидатові у президенти це могло б додати рейтингу. Можливо, навіть достатньо для перемоги на виборах. І тоді на кому була б відповідальність за подальші події: на переможцеві президентських виборів чи на Святославові Вакарчуку?
Олег Ляшко влаштував скандал на засіданні Кабінету міністрів. Він закинув урядовцям низку претензій щодо їхньої роботи та успіхів у ній, основною серед яких було продовження контракту з головою «Нафтогазу» Андрієм Коболєвим.
Засідання уряду затрималося на півгодини – це практично все, чого досяг Ляшко своїм візитом. Економіка України не злетіла, контракт із Коболєвим не розірвали. Відтак чи не був метою скандалу сам скандал? Та й чи це взагалі скандал?
Огляд попередніх тижнів президентської кампанії дивіться тут:
Події поза планами кандидатів у президенти: Зеленський, Порошенко, Тимошенко
Вчинки кандидатів у президенти: Порошенко, Тимошенко, Зеленський та інші
Найгучніші заяви кандидатів у президенти: Гриценко, Тимошенко, Порошенко та Зеленський
Порошенко з Тимошенко ділять шанси, Зеленський – осторонь
Порошенко витрачає, Зеленський знімає, а Тимошенко скаржиться
Лопата, шапки та Коельйо. Витівки і провали кандидатів за тиждень президентської кампанії
Порошенко зізнався, Бойка підтримують, а Зеленський всіх випередив
Президентська кампанія у витівках і провалах кандидатів. Підсумки тижня
Старт президентської кампанії у витівках і провалах кандидатів. Підсумки тижня
А ще більше новин та аналітики на тему виборів президента-2019 шукайте у спецтемі Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
