Закон про мову ухвалять під вибори президента України – Геращенко

Гості програми «Ваша Свобода»: Оксана Юринець, народний депутат України (БПП); Михайло Товт, почесний голова Демократичної спілки угорців України; Антон Геращенко, народний депутат України («Народний фронт»).

Верховна Рада розпочала розгляд у другому читанні законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Голова комітету з питань культури і духовності Верховної Ради Микола Княжицький наголошує, що закон об’єднує Україну. Натомість фракція «Опозиційного блоку» вважає, що законопроект розколює суспільство. Раніше Угорщина назвала цей законопроект частиною антиугорської кампанії в Україні.​

Віталій Портников: Панове, хто правий: Княжицький чи Вілкул?

​Оксана Юринець: Однозначно я підтримую голову комітету Миколу Княжицького. На жаль, ті страшилки, які намагалися нав’язувати багато років, і далі продовжують нав’язувати.

Коли ти сьогодні відстоюєш територіальну цілісність, ти маєш відстоювати всі ті можливості в країні і відстоювати її елементи ідентичності, національного визнання. Я дуже хотіла, щоб у нас був такий закон, як у Франції чи у Польщі. Ми намагаємося мати свій закон – український. Тому що насправді треба виправити юридичну колізію. Мені здається, що навіть не випадково депутат із «Опоблоку» згадав спеціально ще одну мову – угорську – зіграти на тому, щоб залучити до себе прихильність. Це йому не допоможе.

Я знаю, у парламенті є представники національних меншин, тобто етнічні румуни, представники так само Закарпаття, які абсолютно державники, великі патріоти України. Їхня позиція є дуже важлива. Вони спілкуються зі своїми виборцями. Тому всі ці моменти, які намагаються нав’язати і зіграти у політичний серфінг, я думаю, не вдасться.

(Повна версія програми)

Дуже часто нав’язується «ефект фортеці» чи «синдром фортеці». Ми це маємо так само. Але я скажу відверто, це є в інших країнах, де є українці. Інтеграція має бути з розумінням того, що вдома спілкуєшся тією мовою, ким ти себе відчуваєш, якою тобі хочеться говорити, але є держава Україна, є державні структури. Я вважаю, що ця молодь не має бути обмеженою, чи це етнічні поляки, румуни чи угорці. Вона має йти до влади, має брати участь у всіх виборах, вони мають бути інтегрованими.

• Сергій Нужненко

Декілька десятків громадських активістів провели акцію під будівлею Верховної Ради з вимогою підтримати законопроект № 5670-д «про забезпечення функціонування української мови як державної»

Мій округ – центр міста Львова, де і поляки, і вірмени, і росіяни, і українці. Всі разом співіснують завдяки тому, що спілкуються в державних закладах українською мовою.

У нас є державна мова. І ми маємо повагу до країни, в якій живемо, маємо повагу до мови. І ми будемо однозначно претендувати, щоб була повага до тих мов, які є ще з нами, поруч живуть сусіди. Але ж ви погодитеся, наприклад, коли приїдеш в угорське село, то там важко буде знайти того, хто може володіти українською. І це є велика біда, чого не робили 27 років в країні. Ми маємо дати людям можливості. Ця норма дасть результат за 5, 10, 15 років.

​Михайло Товт: У кожного є своя правда. А де істина? Якщо юридично розглядати цей законопроект, розглядати з точки зору прав людини, то тут, безумовно, проблеми дуже великі. І з точки зору Конституції. І з точки зору міжнародних зобов’язань. І з точки зору чинного українського законодавства.

Конституція говорить про регулювання мов, не про регулювання мови. Тобто саме окреме регулювання української від інших – це вже апріорі є неконституційним. Ст.10 говорить і про державну мову, і про мови меншин. І говорить про те, що регулювання мовних відносин, використання мов відбувається одним законом мов.

Стаття, яка говорить про державну мову у сфері ЗМІ. Там є така норма, що видання мовами меншин можуть видаватися тільки у тому разі, якщо до них видається дубляж один до одного українською.Є видавництва приватні, які видають книжки угорською, на Закарпатті. Відповідно до закону, потрібно двома мовами або половину видавати українською. Це порушення прав художньої творчості. У ст. 6 написано: громадянин України зобов’язаний володіти українською. Такого зобов’язання в Конституції немає. Якщо громадяни не володіють українською, тоді вони апріорі стають порушниками закону?

Якщо законопроект буде хоча би близький до того ухвалений, як рекомендується, будуть дуже великі складнощі.

– Пане Геращенко, якщо ухвалять закон про державну мову, як ви вважаєте, через скільки років Харків все ж таки заговорить українською мовою і стане дійсно центром Слобожанщини, а не «Харьковской областью советской Украины»?

Антон Геращенко: Україні потрібно брати за приклад такі країни, як Швейцарія, Канада, США, де мирно співіснують декілька мов, на яких говорять люди, які живуть на території цих країн.

В Україні діє Європейська хартія з питань регіональних мов, яка є частиною національного законодавства.

Я хочу, щоб у нас поважалася кожна нація, кожна мова, щоб всі люди в нашій країні почувалися, що Україна – це їхня країна. Гарантується державна мова. Хто займається державною службою, повинні знати державну мову і використовувати її на своїй роботі. І це правильно.

Але є питання використання мови в побуті, у спорті, у культурних заходах. І є побоювання деяких депутатів, деяких експертів, що цей закон може розділити українське суспільство. Тому до нього подано більше ніж 2 тисячі правок. І кінцевий варіант закону, яким він буде, ніхто не знає. Тому що це буде плід компромісу. Думаю, що наприкінці березня, якраз під президентські вибори, цей закон буде ухвалений.​

ТАКОЖ НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Мова – чинник національної безпеки України

Оборона України і мова. Верховна Рада голосуватиме за універсальну зброю​

Мова на часі: парадокси поточного моменту

Мовне питання у контексті війни України з Росією: Путін не втрачає надії

Українська мова завойовує серця і розум відомих спортсменів