Михайло Маглов, Тимур Олевський, Дмитро Трещанін
Компанії, які можна пов’язати з російським олігархом Євгеном Пригожиним, здобули з 2011 року принаймні 5 тисяч 393 державні контракти на суму понад 209 мільярдів рублів (близько 3,2 мільярда доларів США), свідчить розслідування проекту Радіо Свобода «Настоящее время», що здійснюється з участю «Голосу Америки», спільно з російським антикорупційним сайтом «Муніципальний сканер».
Більшість контрактів стосуються постачання послуг харчування й інших послуг військовим частинам, але пов’язані з Євгеном Пригожиним компанії також обслуговують харчуванням школи і заклади охорони здоров’я.
Справжнє число контрактів може бути більшим – зокрема, тому, що Пригожин створив непрозору мережу власності, через що важко відстежити всю його діяльність, а ще тому, що 2017 року прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв ухвалив рішення, яке дозволило державному органові військового постачання «Воєнторг» та іншим дочірнім підприємствам Міністерства оборони Росії засекречувати інформацію про державні закупівлі.
Справжнє число контактів може бути більшим – зокрема, тому, що Пригожин створив непрозору мережу власності, через що важко відстежити всю його діяльність, а ще тому, що 2017 року прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв ухвалив рішення, яке дозволило державному органові військового постачання «Воєнторг» та іншим дочірнім підприємствам Міністерства оборони Росії засекречувати інформацію про державні закупівлі.
Але свідчення, у вигляді судових та інших документів, підтверджують, що деякі з компаній Пригожина надають послуги військовим частинам, хоча не мають офіційно зареєстрованої участі в держзакупівлях. Такі компанії, пов’язані з Пригожиним, як, наприклад, «МТЦ», «Піщевік», «Общепіт», «Меркурій» чи «АСП», вказані на сайті «Воєнторгу» як «партнери в організації харчування».
Проект «Настоящее время» викрив значний обсяг інформації, що висвітлює складні взаємні зв’язки цих компаній із бізнес-імперією Євгена Пригожина.
Багато з цих компаній перебувають у власності чи під керівництвом відомих партнерів Пригожина, інші мають спільну юридичну адресу чи контактну інформацію з відомими компаніями його імперії. Кілька з них у суперечках із Міноборони чи іншими російськими урядовими органами представляє та сама адвокатка, Ірина Медведь.
Коли 2017 року Міністерство оборони Росії позивалося до свого ж дочірнього «Воєнторгу», звинувачуючи компанію в порушенні умов контракту, третіми сторонами у справі стали компанії «Піщевік», «Коллектів-Сервіс», «Общепіт», «МТЦ» і «Меркурій» – і всі їх, за даними судових документів, представляла теж одна юристка, ім’я якої навели як К. В. Сходкіна.
Професор Санкт-Петербурзького фінансового університету Сергій Черних каже, що такі зв’язки можуть бути випадковим збігом, але можуть означати й пов’язаність компаній, що мала б привернути увагу органів фінансового моніторингу.
«Токсичність»
Проект «Настоящее время» також попросив вивчити складну мережу зв’язків між фірмами Пригожина двох фінансових фахівців, які не захотіли, щоб їхні імена згадували – один із них при цьому заявив щодо Пригожина: «Враховуючи «токсичність» джентльмена, про якого йдеться, я згоден бути «джерелом із ділових кіл».
«Це класика, – каже цей анонімний експерт. – На конкурс виходять дві або три структури, всі вони ваші, і ви виграєте контракти з мінімальним кроком. Ви створюєте якийсь нібито не пов’язаний один з одним холдинг, хоча іноді заходять на закупівлі навіть компанії, які пов’язані адресою, директором, емейлом. Тобто це перевіряється, це було тисячу разів насправді і буде ще тисячу разів. За це можна сісти».
Журналісти направили головній компанії Євгена Пригожина, «Конкорд менеджмент і консалтинг», список запитань із проханням прокоментувати розслідування. Прес-служба організації заявила через соцмережу «ВКонтакте», що не зобов’язана відповідати на запитання проекту, а Євген Пригожин назвав співавтора статті Тимура Олевського «дрібним, брудним виродком».
58-річний Пригожин має близькі особисті зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним, його називають «кухарем Путіна» через те, що його компанії забезпечують послуги харчування для Кремля.
Йому і трьом пов’язаним із ним компаніям у США висунули обвинувачення за підозрою у виконанні керованого Кремлем плану впливу на президентські вибори 2016 року на користь Дональда Трампа. Він, як вважають, контролює «Агентство інтернет-досліджень», більше відоме як «петербурзька фабрика тролів», яке причетне до численних кампаній дезінформації в соцмережах у США і європейських країнах. Також вважають, що він контролює і російську приватну військову компанію, відому як «Вагнер», яка забезпечує найманців для операцій у таких регіонах, як Україна, Сирія, Африка й деінде.
Пригожин перебуває під індивідуальними санкціями США через його роль, як кажуть у Вашингтоні, в підтримці російської анексії українського Криму 2014 року і воєнного втручання Москви на сході України проти української влади.
Пригожин, який народився в тодішньому Ленінграді 1961 року, 1979-го був засуджений за пограбування і отримав умовний термін. 1981-го йому дали вже реальний 12-річний термін за пограбування, шахрайство і організацію проституції. Решту того десятиліття він відбув за ґратами. Вийшовши на волю, він узявся за харчування – почавши з мережі кіосків із гарячими сосисками в Санкт-Петербурзі, місті, де починав свою кар’єру і Володимир Путін.
Детальніше про подробиці розслідування діяльності Євгена Пригожина і його компаній читайте в оригіналі російською мовою на сайті проекту «Настоящее время».
Імперія Пригожина: від котлетки в їдальні до найманців у Центральній Африці (рос.)
Земля, вода і небо Євгена Пригожина (ч. 1) (рос.)
Котлетки псів війни (ч. 2) (рос.)
Не «ПВК Вагнера», а армія Пригожина: СБУ проти «кухаря» й інше (ч. 3) (рос.)
