У Європейському парламенті профільні комітети підтримали на новостворювану посаду прокурора Європейського союзу кандидатуру колишню керівницю боротьби з корупцією в Румунії Лаури Кевеші. Та її призначення ще не гарантоване – через різку протидію уряду Румунії, яка до того ж нині головує в ЄС.
Профільні комітети Європарламенту дали найбільшу підтримку з трьох кандидатів на майбутню посаду прокурора Євросоюзу Лаурі Кодруці Кевеші (її прізвище іноді помилково подають як «Ковеші»). До минулого року вона очолювала Національне антикорупційне управління Румунії і на цій посаді заслужила найвищої похвали в міжнародних антикорупційних колах – та впала в неласку нинішнього румунського керівництва і була звільнена.
Заслухавши всіх трьох кандидатів, члени комітету з громадянських свобод Європарламенту віддали їй 26 голосів. Кандидат від Франції Жан-Франсуа Бонер отримав 22 голоси, а представник Німеччини Андрес Ріттер – один голос (усього в комітеті 60 членів). Попереднього дня, у вівторок, кандидатуру Кевеші так само переважно підтримав комітет із бюджетного контролю Європарламенту.
Це голосування повторило результати первісного відбору: ще 4 лютого ЄС попередньо назвав саме Кевеші найбільш бажаним зі згаданих трьох кандидатом на посаду голови Європейської прокуратури. Але рішучий спротив уряду Румунії призвів до того, що минулого тижня в Раді ЄС перевагу віддали французові Бонеру. Постійні представники країн ЄС у Раді Євросоюзу провели з цього приводу рейтингове голосування, результатів якого офіційно не оголошували – але, як стало відомо з дипломатичних джерел, Бонер отримав 50 балів (за перше місце давали 3 бали, за друге 2 й за третє 1), а Кевеші й Ріттер – по 29.
Переговори будуть непрості
Така розбіжність у поглядах між законодавчими і виконавчими органами ЄС означає, що будуть необхідні переговори між ними. Результати голосування комітету з громадянських свобод Європарламенту разом із рекомендаціями бюджетного комітету – і ті, й інші на користь Кевеші – передадуть так званій конференції президентів Європарламенту. Цей орган, що об’єднує керівництво Європейського парламенту і парламентських груп у ньому, вирішить про подальші кроки щодо переговорів із Радою ЄС. Остаточно майбутнього голову Європейської прокуратури мають затвердити спільним рішенням Європарламенту і Ради Євросоюзу.
Як зазначав перед нинішнім голосуванням кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі Рікард Юзвяк, Лаура Кевеші ще кілька тижнів тому була однозначним фаворитом. Комітет із відбору кандидатів відразу поставив її на перше місце, високо оцінивши її роботу в Бухаресті. Там протягом п’яти років її перебування на посаді голови Національного антикорупційного управління Румунії були викриті і засуджені за корупцію сотні чільних посадовців і політиків – таких, як, наприклад, впливовий лідер нині владної Соціал-демократичної партії Лівіу Драґня. 2016 року його визнали винним у зловживанні владою, через що він не мав права обійняти посаду прем’єр-міністра Румунії.
Як пише Юзвяк, дуже нечасто країни-члени ЄС виступають у Брюсселі проти призначення своїх громадян – зазвичай, навпаки, вони вдаються до найрізноманітніших обіцянок, підлабузництва і торгів, щоб пропхати на помітну посаду свого представника. Але Бухарест робить усе, що може, щоб зірвати призначення Кевеші. В Румунії її нещодавно саму взяли під слідство, звинувачуючи у зловживанні владою і кривосвідченні в час керівництва антикорупційним органом.
І тепер до стурбованості багатьох країн-членів ЄС становищем у судівництві Румунії, де триває відступ від старих антикорупційних здобутків, іще більша, схоже, стурбованість тим, який цирк нині розгорнули навколо Кевеші і як він може вплинути на довіру до майбутньої Європейської прокуратури. За словами Рікарда Юзвяка, одне з джерел у Брюсселі дало знати, що весь процес надто вже політизується, і багато хто непокоїться, що надто багато уваги буде приділятися особі прокурора ЄС. А інше джерело заявило, що саме перша особа, яка обійме цю посаду, задасть тон і майбутній роботі Європрокуратури, тому важливо, щоб ця особа «не наступила на надто багато ніг» іще перед початком роботи.
Чи є шанси в Лаури Кевеші?
За словами журналіста, через різні думки щодо Лаури Кевеші в Європарламенті і в Раді ЄС переговори про її кандидатуру за зачиненими дверима будуть непрості. Жоден із цих органів не бажатиме відступити першим.
Європейська прокуратура, про створення якої домовилися 2017 року 22 країни-члени ЄС (іще п’ять наразі не беруть у цьому участі, але мають право приєднатися пізніше), має на меті дієвіше боротися з транскордонною фінансовою злочинністю і наглядати за витратами коштів бюджету Євросоюзу. При цьому вона має бути незалежною від національних правоохоронних органів, нагадує Юзвяк і додає: «Можна зрозуміти, чому деякі країни, що, як стверджують, роками зловживали витрачанням коштів ЄС, можуть нервуватися. Це, разом із тіньовою дипломатією Франції, яка доходить до найвищого краю, коли йдеться про підтримку свого співвітчизника у Брюсселі, поставило кандидатуру Кевеші під загрозу». Та все ж, вважає журналіст, вона має шанси.
Європейська прокуратура, як очікують, має почати працювати в повному обсязі з 2020 року. Цей незалежний орган буде відповідати за розслідування і притягнення до відповідальності за злочини проти бюджету Євросоюзу, шахрайства, корупції і транскордонні порушення, пов’язані з податком на додану вартість, на суми понад 10 мільйонів євро. Центральний апарат нового органу має працювати в Люксембурзі у складі головного прокурора і колегії прокурорів-представників усіх країн-учасниць, а повсякденні розслідування будуть вести в цих країнах уповноважені прокурори.
