Розколота і поламана бруківка на Поштовій площі, як і тріщини у конструкціях становлять небезпеку для людей. Так вважають експерти, які понад 250 днів проводять моніторинг конструкцій та комунікацій на Поштовій площі, де, відповідно до рішення Верховної Ради та уряду України, мав би з’явитись археологічний музей. Але наразі питання стоїть інакше – чи вдасться зберегти площу, кажуть фахівці.
Нині вчені та громадськість фіксують небезпечні тенденції: залізобетонні конструкції на майданчику зупиненого будівництва торгового центру, почали тріщати й осипатись в окремих місцях, а крокуючи поламаною, розколотою бруківкою, можна пошкодити ногу. І мова вже йде, кажуть вони, не лише про збереження археологічних знахідок під площею, а про безпеку людей, які проходять або проїжджають площею.
Експерти зазначають: відповідальність за стан конструкцій та комунікацій на Поштовій площі несе київська влада, яка минулого року дала згоду на зупинення будівництва та продовження археологічних робіт на і під площею. Але на сьогодні ані міська влада, ні представники інвесторів не проводять системного моніторингу технічного стану конструкцій та комунікацій на площі. Про це Радіо Свобода повідомила представниця України у міжнародній пам’ятко-охоронній організації ІКОМОС Ольга Рутковська. Археологічні знахідки залишились без ревізії з серпня 2018 року, а археологам не виплатили зарплату, додає вона.
«Стан конструкцій на Поштовій площі критичний. Археологічні знахідки – у небезпеці. Але ситуація також може загрожувати транспортному тунелю під площею. Сьогодні сипляться та тріщать залізобетонні конструкції. Що буде завтра і хто відповідальний? Представник інвестора дозволяє собі звинувачувати у поточному стані учасників акції на підтримку створення музею. А мені незрозуміло, як можна було не добудувати системи водовідведення», – наголошує експерт.
Транспортну розв’язку у районі Поштової площі, яку реконструюють упродовж кількох останніх років, експерти вважають небезпечною «точкою». Як повідомив громадський активіст, продюсер Олександр Місюра, влітку минулого року ініціативна група зі створення музею на Поштовій площі зверталась до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ) з вимогою «провести перевірку об'єкту незавершеного будівництва під назвою «Реконструкція транспортної розв'язки на Поштовій площі».
В інспекції пообіцяли активістам надати необхідну інформацію, але лише після того, як кияни пікетували установу. А 1 березня з експертами та активістами погодились зустрітись керівники Київської міської держадміністрації і депутати Київради.
Навесні 2015 року під час початку робіт з будівництва торговельного центру була розкопана стародавня вулиця часів Київської Русі. За оцінками археологів, деякі дерев’яні споруди тут були зведені у ХI–XII століттях. Науковці припускають, що у районі Поштової площі на дослідників чекають ще чимало унікальних знахідок, які з часом буде знайдено, описано і передано до майбутнього музею на Поштовій площі.
З того часу і територія Поштової площі, і археологічний шар під нею опинились у центрі конфлікту: на цій території переплелись інтереси держави, міста, приватного бізнесу, науки і громади. Інвестор планував збудувати на Поштовій площі ТРЦ; вчені, дослідивши місце розташування майбутнього центру, заявили про необхідність зберегти археологічні знахідки; кияни висловились за створення на Поштовій площі археологічного музею.
Під тиском громадськості Київрада ухвалила рішення, яке дозволить зберегти знайдені артефакти і продовжити археологічні розкопки, а міський голова Києва Віталій Кличко, коментуючи це рішення, заявив, що воно передбачає створення на Поштовій площі музею.
Верховна Рада ухвалила постанову про збереження історико-культурної спадщини, створення національного музею на цьому місці, а Міністерство культури підтримало ініціативу надати статус пам’ятки національного значення археологічним знахідкам на Поштовій площі.
