31 грудня Центральна виборча комісія України ліквідувала всі дільниці для голосування на території Росії. Таке рішення ЦВК ухвалила в день початку президентської кампанії. Це зроблено виключно з метою безпеки громадян, заявив, пояснюючи цей крок, керівник МЗС України Павло Клімкін.
Деякі активні українці, які проживають на території Росії, засмучені цією обставиною і вважають, що їх позбавили права вибору. Крім того, українці-громадяни Росії, які раніше були серед спостерігачів, цього разу не зможуть виступити в такій ролі. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів заступник голови організації «Українці Москви», член ради директорів Світового конгресу українців Валерій Семененко.
– Пане Семененко, чи вважаєте ви вагомою причиною ліквідацію виборчих дільниць у Росії турботу про безпеку українських громадян?
– Я вважаю, що для пояснення або роз’яснення таких кроків українська влада могла б придумати якісь більш вагомі причини. Я не думаю, що громадянам щось би загрожувало при голосуванні. При бажанні, звичайно, можна б було забезпечити безпеку громадян на дільницях. І не в інтересах російської влади було б створювати якісь ситуації, які б могли бути небезпечними для громадян України.
Були вибори і Янукович балотувався, хотіли створити більше ніж 600 нових виборчих дільниць у Росії. Їх раніше було 5, а тут – 600! Ми здивувалися
Тому що це дуже великі іміджеві втрати, і ніколи б російська сторона на це б не пішла. Це не стільки безпекова ситуація, а просто якийсь дрібний укол у бік Росії – така думка більшості активних українців тут, у Росії, що кожного разу щось придумають.
Я пам’ятаю, коли були вибори і Янукович балотувався, хотіли створити більше ніж 600 нових виборчих дільниць у Росії. Їх раніше було 5, а тут – 600! Ми здивувалися. Я спеціально поїхав у декілька місць. У Митищі (місто біля Москви – ред.) їздив, приїхав у школу, кажу: «У вас тут дільниця буде!» Вони не знали про це. Ніхто. Ну, звичайно, це було зроблено з метою подальшої фальсифікації. Тому що, якби всі українці, які в Росії, проголосували за Януковича, звичайно, це б дало дуже великий процент.
– Пан Клімкін також зауважив, що на минулих виборах 2014 року активність українців, зареєстрованих у Росії, була дуже низькою. Наводяться цифри, що з майже 50 тисяч зареєстрованих виборців проголосували лише понад 1000.
– Я щось маю сумніви, чесно кажучи. Але це можна перевірити, ці цифри, тим паче, що в 2014 році головою виборчої дільниці у посольстві був Віктор Гіржов. Я маю сумніви в цих цифрах – по-перше. А по-друге – проголосували всі, хто хотів.
– Як ви вважаєте, чи ці голоси мали якесь значення?
– З точки зору впливу – саме щодо кількості голосів, – це, звичайно, було б не дуже. Наприклад, на обліку в українському консульстві тут у Москві стоїть 3–4 тисячі громадян України. Ви ж самі розумієте, що у загальному підрахунку голосів вони ніякого значення не мали, але з точки зору іміджу це важлива історія. Я пам’ятаю 2004 рік – ми дуже напружено слідкували тоді, як голосують українці за кордоном у всіх країнах, і повсюдна перемога Ющенка буквально нас надихала, снаги додавала. Тому тут є, звичайно, суто іміджева складова. Є ще один момент для того, хто все ж таки проголосував – його голос має повну вагу, і він буде свідомий того факту, що він проголосував за те, що хотів.
– Тобто цього разу цих людей позбавили такої можливості?
– Так. Якщо людина не вважає, що без неї все вирішиться, а людина вважає, що вирішиться тільки з нею, її голос матиме якесь значення – то, звичайно, це для тих українців, які хотіли взяти участь у визначенні курсу шляху України, – це прикрість. Це дуже прикро.
– Можливо, передбачається, що активні громадяни поїдуть або до тих країн, де є виборчі дільниці, або в Україну…
– Та ні, ну хто поїде? На автобусі 16 годин їхати, або на поїзді. Ну нащо це? Звичайно, ніхто не поїде, а створити людям умови для того, щоб принаймні ті, хто хоче, проголосували, – це було б правильно. Я ще раз повертаюсь – імідж втратили. Це дає ґрунт для спекуляцій із боку російської влади, і міжнародна громадськість і міжнародні організації не вітають, як я розумію, такі кроки України. Вони абсолютно не в захваті.
– Як я розумію, ви не можете голосувати.
– Ні, бо я громадянин Росії.
– Але я знаю, що у 2004 році ви брали дуже активну участь у плані спостерігачів за виборами…
За підтримки російської влади зібралися нібито українці Росії за Януковича
– Так, ми з моїм колегою Юрієм Кононенком – це творець бібліотеки української літератури в Москві – створили тоді комітет за чесні і справедливі вибори в Україні. Тому що тут почалася хвиля така… Наприклад, за підтримки російської влади зібралися нібито українці Росії за Януковича. І тоді ми доклали дуже багато зусиль, щоб якось нейтралізувати оці потуги російської влади і потуги товариств українських, на кшталт українських земляцтв, які повністю були, так би мовити, на боці Януковича і на боці тих кандидатів, які нас, наприклад, не влаштовували. І ми створили комітет, і цей комітет відправляв спостерігачів в Україну. Але для того, щоб вони мали права, – ми оформляли їх як міжнародних офіційних спостерігачів від Світового конгресу українців.
У 2004 році 150 спостерігачів я сам відправляв з Москви в Україну. 150! І причому це спостерігачі не західні, які прийдуть з перекладачем просто подивитися. А це люди, які пов’язані з Україною, мають тісний зв’язок, спільний менталітет… А цього разу ми не можемо відправити спостерігачів, бо Верховна Рада закон ухвалила, що російські громадяни, ким би вони не були, не можуть бути спостерігачами в Україні. Ми висловили свій жаль і сподівання, що вибори пройдуть так, як треба, та й годі.
Центральна виборча комісія України ухвалила 31 грудня 2018 року постанову, якою закрила п’ять виборчих дільниць у дипломатичних представництвах України на території Росії. Вони були розташовані в Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Єкатеринбурзі і Ростові-на-Дону. Натомість ЦВК розширила межі своїх дільниць на територіях посольств України у Грузії, Фінляндії й Казахстані. Тепер за цими дільницями закріплені межі не лише цих держав, а й частин Росії.
Таким чином, громадяни України, які перебувають на консульському обліку в дипломатичних установах України на території Росії і хочуть проголосувати на виборах президента, можуть зробити це на дільницях, розташованих у посольствах у Грузії, Казахстані й Фінляндії. А ті громадяни України, які тимчасово перебувають у Росії і мають український паспорт, можуть проголосувати на виборах президента України за місцем своєї реєстрації в Україні, наголосили в ЦВК.
Дільниці ж на території Росії, яка веде проти України гібридну агресію і окупує частину української території, ліквідували на підставі подання Міністерства закордонних справ України у зв’язку з «неможливістю забезпечення виборчого процесу на території держави-агресора», насамперед через неможливість гарантування безпеки громадян України.
Частина території Росії, розташована від дотеперішніх п’яти дільниць на відстані, не більшій, наприклад, за відстань від Москви до Києва, покривала лише незначну частку всієї території Росії; українці, що перебували далеко від дільниць, так само були на практиці позбавлені реальної можливості проголосувати.
Точне число громадян України, які в той чи інший момент часу перебувають на території Росії, не відоме, зокрема через відсутність даних про пересування мешканців окупованих територій через непідконтрольні владі ділянки кордону. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін протягом останніх шести місяців називав цифри у два, два з половиною чи три мільйони українців у Росії.
За офіційними даними ЦВК України, на попередніх президентських виборах, позачергових 2014 року, в усіх п’яти ліквідованих нині дільницях на території Росії з усіх імовірних мільйонів українців, які фактично перебувають у тій країні, і з десятків тисяч зареєстрованих на консульському обліку своїм правом волевиявлення скористалися 1 тисячу 134 виборці.
