Справа екс-начальника Генштабу Володимира Замани: чи була зрада?

Скорочення української армії у 2012 році – більше, ніж передбачало законодавство, розформування або зменшення штату боєздатних частин, зміна структури командування ЗСУ, яка пізніше спростила для Росії анексію українського Криму. Ці та інші звинувачення висунула Володимиру Замані, начальнику Генштабу часів Януковича, українська військова прокуратура. Сам Замана звинувачення спростовує. Радіо Свобода розпитало експертів про те, що йому інкримінують, та зібрало цікаві факти про екс-начальника Генштабу.

Колишній начальник Генштабу Володимир Замана сидітиме під вартою до 27 березня і під заставу вийти не зможе. Такий запобіжний захід обрав екс-посадовцю ЗСУ Печерський районний суд Києва 25 лютого. Заману, який очолював Генштаб у 2012-2014 роках, підозрюють у державній зраді. У таких випадках застава не призначається, а якщо злочин буде доведено у суді, то закон передбачає за нього ув’язнення від 10 до 15 років.

Володимира Заману підозрюють у свідомій роботі на ослаблення української армії за два роки до анексії Криму, пояснив на брифінгу головний військовий прокурор України Анатолій Матіос.

«На 31 грудня 2012 року в ЗСУ передбачалося залишити лише 179 354 особи, із них військовослужбовців – 131 952. Однак внаслідок підписаних, наголошую, особисто Заманою директив у Збройних силах України підлягало скороченню на 4646 осіб більше, ніж передбачав закон «Про чисельність Збройних сил України». Тобто, всупереч нормі закону про граничну чисельність ЗСУ, вказаний начальник Генштабу вчинив дії зі зменшення майже на 5 тисяч загальної чисельності боєздатних військових частин та військовослужбовців», зазначив головний військовий прокурор України.

Зокрема, стверджує Матіос, у час роботи Замани на посаді були розформовані зенітно-ракетні дивізіони, озброєні ракетними комплексами С-300, а також 19 авіаційних військових частин, а одна з авіаційних бригад – зменшена до статусу ескадрильї. Це «фактично позбавило нашу державу протиповітряної оборони», каже Матіос. Також головний військовий прокурор закидає Замані підпорядкування дислокованої у Криму авіації та загалом усіх родів військ на півострові командуванню Військово-морських сил України. Саме це переформатування, вчинене у 2012 році, спростило російським військам блокування українських підрозділів під час анексії Росією українського Криму. Також тодішній керівник Генштабу, за даними Матіоса, ухвалював рішення про розбирання та утилізацію близько 600 комплектуючих до зенітно-ракетних комплексів.

Крім того, Замані закидають знищення військових комісаріатів, що, за версією правоохоронців, заблокувало мобілізацію у 2014 році.

Цю інформацію про суть підозри озвучив також генпрокурор Юрій Луценко.

Сам Володимир Замана всі звинувачення відкидає. Під час допиту в суді він заявив, що закиди про нібито його злочинну змову з екс-президентом Віктором Януковичем задля підриву обороноздатності України безпідставні: з тодішнім главою держави він зустрічався лише публічно і нечасто.

За словами екс-начальника Генштабу, рішення про скорочення Збройних сил ухвалила свого часу Верховна Рада, а не він особисто. Зі свого боку, він намагався скоротити чисельність армії за рахунок допоміжних або недієздатних підрозділів. Так, за версією Замани, він скоротив 137-й зенітний ракетний полк, який обслуговував найстаріший радянський комплекс сімейства С-300, на якого вже ніяк було купити запчастини.

«Метою скорочення було вивільнити кошти для збільшення зарплат контрактників та придбання хоч якоїсь нової техніки та озброєння», – пояснює підозрюваний у держзраді. Експертизу, яка стала основою звинувачення, колишній військовий посадовець називає непрофесійною, а свій арешт – «димовою завісою», щоб відвернути увагу від реальних винуватців того, що Україна не змогла протидіяти російській анексії Криму.

«Це – димова завіса, щоб прикрити свою бездіяльність. Уявіть собі, тодішній виконувач обов’язків президента (Олександр Турчинов) боїться поставити підпис, щоб оголосити воєнний стан, сидячи в Києві, але вимагає, щоб в Криму військовослужбовець, не маючи права, застосував зброю», – стверджує Замана.

Він додав, що не боїться потрапити до СІЗО і готовий доводити свою невинуватість та називати імена справжніх винуватців безпорадності України під час анексії Криму.

Схожі аргументи Замана виклав у інтерв’ю, яке він встиг дати під час перерви у судовому засіданні.

Експерти: рішення про скорочення армії ухвалював не Генштаб

Державна зрада, в якій підозрюють екс-начальника Генштабу, є одним з найтяжчих злочинів в українському законодавстві. Проте експерти та колишні представники військового командування, опитані Радіо Свобода, сприймають висунуті Замані звинувачення неоднозначно.

Лише розслідування і суд можуть остаточно поставити крапку в тому, чи вчиняв Володимир Замана державну зраду, чи ні, наголошує у розмові з кореспондентом Радіо Свобода cпівдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. Водночас ті звинувачення, які озвучила наразі військова прокуратура, експерт називає «абсурдними».

«Я не знаю, чи були в якихось рішеннях і діях Володимира Замани ознаки державної зради. Але те, що йому ставлять у провину – це абсолютний абсурд. Бо начальник Генштабу керується рішеннями вищого політичного керівництва. Якби прокурори постаралися – знайшли би рішення Верховної Ради і уряду про скорочення ЗСУ. Повернімося у 2013 рік: з нинішньої позиції це виглядає підривом обороноздатності. Але у 2013 році цього не чекав ніхто, і це була максимум службова недбалість», – стверджує експерт.

Можливо, якщо провести ґрунтовне розслідування, в діях Замани можна було би знайти ознаки держзради, але наразі переконливо звучать саме ті аргументи, які сам екс-посадовець озвучив на свій захист у залі суду, підсумовує Мельник.

Колишній заступник начальника Генштабу Збройних сил України Ігор Романенко, який працював у Генштабі до Замани, вважає, що справа проти нього великою мірою є політичною. Водночас він визнає, що українська розвідка, а від неї – й військове командування, і уряд, ще за декілька років до анексії Криму та війни на Донбасі знали про зростання загрози з боку Росії, тож мали би це враховувати.

«Відповісти на це запитання у правовій державі має і може лише суд. Але, на жаль, справи щодо Замани та Міноборони загалом – це великою мірою політичні процеси. В Україні триває війна, але, незважаючи на це, політичні сили це використовують! У той період відбувалося скорочення, і необхідної підтримки армії від держави не було. Але працювала розвідка, і військовим було зрозуміло, що є загроза від Росії. Тому військове командування посилювало східний напрямок. Але тоді росіяни почали тиснути, щоб в Україні призначали на вищі військові посади своїх апологетів, а згодом – і громадян Росії, – згадує Романенко. – Було розформовано командування округу і низку частин на сході держави. Під тиском Росії та Заходу в України з ракетного озброєння лишилися тільки тактичні ракети з дальністю до 120 кілометрів, що просто смішно. Водночас скорочення військ ще на 5 тисяч (у чому звинувачують Заману) – не вирішальні, в умовах, коли армія скорочувалася на десятки тисяч і отримувала мінімальне фінансування».

Зі свого боку, голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут називає підозри, висунуті Володимиру Замані, необґрунтованими.

«Дійсно, відбувалося скорочення ЗСУ в рамках програми її розвитку. Армія мала стати малою, сучасною та мобільною. В умовах позаблоковості та відсутності явних ворогів цей підхід виглядав як правильний. Частина звинувачень, висунутих прокуратурою, як-от про скорочення авіаційної бригади до ескадрильї, не відповідає дійсності. Змінили назву підрозділу, – зенітно-ракетні комплекси є більш вразливими за пересувні, їх знищують в перші години нападу. Тому стаціонарні ЗРК скорочували, їх мали замінити мобільними», – каже експерт.

Тарас Чмут також наголошує, що керівник Генштабу є важливою, але несамостійною фігурою, яка має діяти в межах бюджетних коштів. Саме через недостатнє фінансування армії з бюджету і відбувалося скорочення. Відтак, на його думку, нинішній процес над Заманою має або політичні цілі, або «це виглядає як медійний шум, щоб показати, що ми шукаємо і караємо винних».

Кілька фактів про Володимира Заману

• Розпочинав службу в радянській армії танкістом – в групі радянських військ у Німеччині та у військах Туркестанського військового округу, де дослужився до командира танкового батальйону.
• Після здобуття Україною Незалежності, до 1993 року, навчався у Москві – в Академії бронетанкових військ імені Малиновського. Однак після цього пішов на службу до ЗСУ – в танкові війська.
• Начальником Генштабу ЗСУ був із 18 лютого 2012-го до 19 лютого 2014 року.
• Під час рішення екс-президента України Віктора Януковича застосувати армію для розгону Революції гідності Замана виступив проти і пішов у відставку, завдяки цьому військові у протистояння на Майдані так і не втрутилися.
• Одразу після перемоги Революції гідності Володимир Замана був призначений уповноваженим з контролю за діяльністю Міноборони, але пропрацював на цій посаді лише декілька днів.
• Замана підтверджує, що мав конфлікт з тодішнім в.о. президента Олександром Турчиновим, якого звинувачував у бездіяльності під час російської анексії Криму.

________________________

Володимир Замана очолював Генеральний штаб ЗСУ до лютого 2014 року.​ 25 лютого прокуратура повідомила, що його затримали за підозрою в державній зраді. Того ж дня Печерський районний суд Києва ухвалив взяти його під варту до 27 березня. Замані інкримінують скорочення складу Збройних сил України, зокрема кількості авіаційних військових частин, що «фактично позбавило протиповітряної оборони» Україну, й передачу Військово-морським силам військових частин Повітряних сил ЗСУ, а також – скорочення військкоматів. Сам Замана звинувачення відкидає.