Гості програми «Ваша Свобода»: Володимир Курпіта, директор Центру громадського здоров’я МОЗ України; Ігор Шурма, народний депутат України, член комітету з питань охорони здоров’я; Михайло Жернаков, директор фундації Dejure, колишній суддя.
15 лютого Окружний адмінсуд Києва мав розглянути справу про усунення з посади виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я Уляни Супрун – позов народного депутат України Ігоря Мосійчука. Але суддя Сергій Каракашьян розцінив «як тиск на суд ухвалення Кабінетом міністрів України доручення щодо подання на нього скарги до Вищої ради правосуддя» і заявив про самовідвід. Справу передадуть на повторний автоматизований розподіл 18 лютого.
Віталій Портников: Пане Курпіта, що відбувається взагалі, на вашу думку, у судовому засіданні реально?
Володимир Курпіта: На даний момент, я думаю, це була спроба політично вирішити дуже практичне питання стосовно управління галуззю загалом, застосовувати політичні важелі з цією метою, що є неприпустимим у демократичній державі.
Я не вірю, що медична реформа буде рухатися, якщо зараз Уляну Супрун змінятьВолодимир Курпіта
Маємо справу з дуже дивним процесом, який зараз відбувається. З одного боку, це хороша школа і навчання демократії, тому що саме в судових інстанціях повинні вирішуватися такі спори, з іншого боку, є елемент певної заангажованості і політизації процесу, що шкодить загалом і судовій реформі, і демонструє те, що судова реформа не була виконана.
(Повна версія програми)
Я не вірю, що медична реформа буде рухатися, якщо зараз Уляну Супрун змінять. Це є її політичне лідерство, її персональна відповідальність і її персональне зобов’язання, яке вона на себе взяла.
Мітинг прибічників Мосійчука (біля будівлі Окружного адміністративного суду міста Києва – ред.) відбувався виключно під прапорами, логотипами Ляшка. Вважаю, що це може бути елементом піар-акції напередодні президентських виборів. Олег Ляшко є одним із кандидатів у президенти. І це така прихована реклама.
– Пане Шурма, не виникає у вас такої підозри, що опоненти медичної реформи, опоненти Уляни Супрун з різних політичних сил (вони ж є у різних політичних силах) зараз стають заручниками передвиборчої кампанії лідера Радикальної партії України Олега Ляшка? Не відчуваєте ви такої небезпеки?
Мусить бути відповідальна особа, яка через якийсь період часу повинна отримати або орден, або сісти у тюрму за свої діянняІгор Шурма
Ігор Шурма: Передовсім я не схильний говорити про якусь медичну реформу – в Україні немає концепції розвитку національної системи охорони здоров’я і стратегії її впровадження. Суд – це є наслідок (про Супрун треба забути) кадрової бездіяльності Кабміну. У нас є засадничі речі у вигляді законів, які регламентують роботу Кабміну. Там немає посади «тимчасово виконуючого обов’язки міністра». Має бути міністр. 2,5 роки прем’єр не вносить кандидатуру у Верховну Раду.
Вся ця катавасія, яка зараз розгорається з великим скандалом і шоу, зводилася виключно до одного, що вперше за три роки Кабмін вирішив подати звіт своєї діяльності. Щоб звіт був розданий депутатам, потрібно ухвалити рішення уряду. Як ухвалити рішення уряду, коли одного з міністрів немає?
Те, що тут є політична складова – без сумніву. Ця справа тягнутиметься до завершення президентської кампанії.
Є в коаліції 226, як стверджують, тому винесіть на голосування цю кандидатуру. Я офіційно даю слово і це аргументую з трибуни – я теж підтримаю, я проголосую «за»! Мусить бути відповідальна особа, яка через якийсь період часу повинна отримати або орден, або сісти у тюрму за свої діяння. Але мусить бути людина з підписом, офіційна. Це є ненормально, коли міністерство не має очільника! Добре, що прем’єр-міністр сказав: я беру повну відповідальність за стан справ. Але це тільки словесна відповідальність.
Щоб стати міністром охорони здоров’я, є певні критерії і вимоги. Людина мусить мати вищу освіту і бути громадянином України. Нам пред’являють диплом коледжу Мічиганського університету. Сертифікація, яку здійснювало МОЗ, говорить, що це є спеціаліст, який має право на продовження навчання. У світі немає коледжу, який надає вищу освіту. Закінчіть, продовжіть в Україні навчання, отримайте освіту і зможете претендувати (на посаду міністра – ред.)
Наступне – громадянство. Супрун каже: громадянка України. Ніде немає указу президента, не опубліковано. Але давайте повіримо президенту на слово. Ця людина має допуск до державної таємниці і щомісяця отримує гроші за це. А в декларації сама пише і підписує, що сплачує податки в США!
– Пане Жернаков, що ви взагалі бачите у цьому судовому процесі, якийсь ось так відбувається, з тими засіданнями на 65 годин? Що це взагалі таке – це політика чи намагання якось все ж таки дотриматися певних процедур у судовому процесі?
Окружний адмінсуд Києва – це суд, який був створений спеціально, у часи Януковича-Портнова удосконалений, щоб ухвалювати політично вмотивовані рішенняМихайло Жернаков
Михайло Жернаков: Окружний адміністративний суд міста Києва – єдиний суд, який в принципі дозволяє у таких категоріях справ і в таких процесуальних діях йти в нарадчу кімнату і там сидіти два дні, три дні і так далі.
Практика інших адміністративних судів досить однозначна – вступну і результативну частини рішення ухвалюють відразу, півгодини перебуваючи в нарадчій кімнаті.
Три дні перебувати в нарадчій кімнаті? Очевидно, що суддя там фізично не перебував. Це виглядає на затягування справи.
Мотивацію треба шукати не в положеннях закону, а в тому, що і хто цим суддям сказав зробитиМихайло Жернаков
Окружний адміністративний суд міста Києва – це суд, який був створений спеціально, у часи Януковича-Портнова удосконалений, щоб ухвалювати політично вмотивовані рішення. Відповідним чином туди підібрані судді. Ці судді з моменту Революції гідності – фактично жоден не звільнений. Лише кілька суддів з усього складу пройшли кваліфікаційне оцінювання. Переважна більшість з них абсолютно успішно. Яких рекомендували звільнити – не звільнено, вони й далі ходять на роботу, при цьому ще й коментують рішення як судді-спікери.
Це суд, який абсолютно не керується ані процесуальним законом, ані здоровим глуздом. Передбачити, що суд робитиме, скільки це триватиме, я не беруся, бо мотивацію треба шукати не в положеннях закону і не в судовій практиці, а в тому, що і хто цим суддям сказав зробити.
