Не встигли ще винайти «вакцину» від «фейкових новин», як на інформаційний світ почала насуватися нова хвиля дезінформації. Що таке «діпфейк», як працює, добре це чи погано і що з цим робити?
Що таке «діпфейк»?
- Це надзвичайно реалістичні відео- чи аудіозаписи, створені за допомогою штучного інтелекту, на яких хтось нібито говорить те, що йому «поклали до уст»
- Алгоритм «накладає» рухи, міміку і слова однієї людини на іншу
- На відео, опублікованому інтернет-виданням Buzzfeed, можна оцінити, як «діпфейковий» колишній президент США Барак Обама говорить речі, яких справжній ніколи не казав:
Хто може створити «діпфейк»?
- Ще не так давно створити такі відео могли лише люди, достатньо освічені у створенні спецефектів. Та технології швидко розвиваються і стають доступнішими чи не для будь-кого
- В інтернеті можна навіть знайти інструкції для створення «діпфейків»
Штучний телеведучий
- Державне інформаційне агентство Китаю «Сіньхуа» нещодавно представило телеведучого, який працює на штучному інтелекті
- Це не «діпфейк», але показує, наскільки реалістичний вигляд може створювати технологія
«Фейковий» Трамп
- У травні минулого року бельгійська політична партія опублікувала, наприклад, відео з президентом США Дональдом Трампом, де він нібито критикує позиції Бельгії щодо зміни клімату.
- До якісного «діпфейку» цьому відео ще далеко, але навіть за таких умов в інтернеті з’явилася маса коментарів із обуренням через можливість втручання Трампа у внутрішні справи Бельгії, повідомляє Carnegie Endowment for Peace.
Чому «діпфейк» – це погано?
- Якісні «діпфейки» складно виявити неозброєним оком. Це відкриває вікно для безлічі різновидів маніпуляцій.
- Уявіть, що під час передвиборчої кампанії на екранах телевізорів з’являється відео кандидата у президенти, який заявляє про те, що він краде гроші і надзвичайно цим пишається. А тепер уявіть реакцію людей на такі «заяви». А насправді ж це був би «діпфейк», створений конкурентами.
- З іншого боку, політики, яких дійсно «підловили» на чомусь гарячому, заявлятимуть, що це «діпфейк».
- Технологію можуть використовувати для сприяння насильству, саботування виборів, шантажу чи будь-яких інших провокацій.
- Люди з поширенням «діпфейків» можуть втратити довіру і до реальних відео.
Чому «діпфейк» – це добре?
- У «діпфейків» є і позитивні сторони, кажуть експерти. Наприклад, історію у школі дітям може розповідати не вчитель, а сам Богдан Хмельницький із екранів моніторів – і при цьому взаємодіяти з аудиторією. Це сприятиме підвищенню інтересу дітей до навчання.
- Неурядова організація ALS Association у співпраці з компанією Lyrebird хочуть використовувати технологію копіювання голосів, яку застосовують для створення «діпфейків», щоб допомогти людям, хворим на бічний аміотрофічний склероз – це допоможе відтворити їхні голоси, мовиться у статті Carnegie Endowment for Peace.
Що на це кажуть уряди?
- Не встигли ще «діпфейки» застосувати для небезпечних цілей, як різні країни й міждержавні об’єднання вже висловили своє занепокоєння.
- ЄС. Найбільш далекоглядні кроки зробили в ЄС – розробкою стратегії щодо дезінформації, яка також включає конкретні рекомендації для захисту проти «дипфейків». Вони закликають до створення мережі перевірки фактів, які допомагали б виявляти джерела поширення контенту, пише Carnegie Endowment for Peace.
- США. У Вашингтоні тим часом закликають вивчити потенційне використання «діпфейків» проти інтересів США іноземними акторами, мовиться у статті.
Як бути?
- Поки що «діпфейки» активно не використовують, але технологія має потенціал як допомогти людям, так і нашкодити їм.
- Потрохи з’являються і ресурси, що мають на меті виявляти «діпфейки».
- А поки найважливіше завдання для людей – бути пильними і не довіряти одразу всьому, що вони бачать в інтернеті, радять експерти.
