В Одесі на судовому засіданні у справі побиття народного депутата від «Опозиційного блоку» Нестора Шуфрича спробували провести аукціон – продати картину із зображенням політика. Акцію перервав суддя. Адвокати підозрюваних в побитті політика наполягають, що потерпілий має приїхати в Одесу – не тільки за кодексом, але й через суспільний резонанс. Але суддя Шуфрича в суд поки не кличе. Тільки від його рішення буде залежати – їхати народному депутату в Одесу вперше після побиття чи ні, говорить представник потерпілого.
Оскільки потерпілий до суду не приїжджає, ми привезли сюди його зображення, каже адвокат Олександр Нестеренко. В його руках картина «Шуфрич в Одесі» – на ній зображено політика в розірваній сорочці, якого відводять від натовпу. На обличчі Шуфрича кров та синці – це художня переробка відомого скріншоту з одеських «пригод» народного депутата восени 2014 року.
Адвокат намагався заявити про аукціон та стартову ціну в 10 тисяч доларів, але суддя в цей момент зупинив арт-акцію та розпочав судове засідання.
30 вересня 2014 року народного депутата Нестора Шуфрича побили кілька десятків активістів і відтоді політик не відвідував Одесу, яку на відео до побиття назвав «рідним містом».
Пізніше в ефірі телеканалу «Інтер» Шуфрич розповідав, що планував провести прес-конференцію в одному з одеських прес-центрів. Втім, через можливу загрозу «сміттєвої» люстрації політик вирішив обмежитись брифінгом у будівлі Одеської обласної державної адміністрації, яка розташована в кількох сотнях метрів від прес-центру. Але дуже швидко активісти знайшли його і там – вони перервали брифінг та напали на народного депутата.
Одним з обвинувачених став одеський активіст, нині сержант Збройних сил України Сергій Гуцалюк. Його розмову із політиками з «Опозиційного блоку», яка передувала брифінгу, можна побачити на початку відео.
Гуцалюк у розмові з Радіо Свобода зазначив, що й досі вважає і Шуфрича, і колишнього голову Одеської облдержадміністрації, тодішнього депутата обласної ради Миколу Скорика, який тоді був разом із представником «Оппоблоку», – відповідальними за розв’язання війни. Після нападу обидва написали заяву в поліцію проти нього – цей документ Гуцалюк бачив на власні очі.
«Вони хотіли показати, що Одеса нібито підтримує проросійські рухи, які перетворилися на справжню війну. А це було якраз після Іловайська, у вересні 2014 року – тоді і реакція така була жорстка. Мене за тиждень-півтора допитували слідчі, складу злочину в моїх діях не побачили – я був притягнутий до адміністративної відповідальності за нецензурну лайку і сплатив штраф. На той момент це вийшло близько 120 гривень», – говорить Гуцалюк.
Активістам В’ячеславу Бобейку, якого і захищає в суді автор флешмобу із картиною, а також Івану Єфанову загрожує вже не штраф, а тюрма – до семи років позбавлення волі за підозрою у скоєнні злочинів по частині 2 статті 346 та частині 1 статті 28 Кримінального кодексу – насильство щодо державного діяча, скоєне групою осіб. Судове засідання у цій справі не можуть розпочати з 2015 року, коли до суду передали обвинувальний акт – цей документ навіть не зачитали в суді. За словами адвоката Нестеренка, засідання не проводяться через неявку потерпілого, який має відвідати підготовче засідання.
«Відеоконференція також можлива, але якщо її заявляють. За власною ініціативою суд її не проводить. Враховуючи що Нестор Шуфрич – фігура неоднозначна, хотілося б його присутності під час судового засідання. Щоб він підтвердив, що проти нього зробив мій підзахисний», – говорить Нестеренко.
Він вважає, що головним доказом напевно будуть покази потерпілого. «Але вони напевно будуть розмиті. Шуфрич знаходився в стресовому стані і сказати, що він міг когось запам’ятати – важко», – вважає Нестеренко. 5 лютого 2019 року засідання перенесли через неявку Єфанова – за словами адвоката той захворів на вітрянку.
Судді та навіть суди кілька разів змінювалися, а обвинувальний акт повертали, каже представник Шуфрича, адвокат Володимир Голуб. За його словами, явка самого потерпілого в суд буде вирішуватися суддею, а сам він відвідує всі необхідні засідання.
Окремо правоохоронці розслідували дії одеського активіста Миколи Доценка – його також можна побачити на відеозапису. Судові засідання в його справі йдуть більш жваво, говорить Голуб – там і зачитали обвинувальний акт, і заслухали деяких свідків.
Коли я прибув на місце, Шуфрич якраз застряг у проході між дверима обласної державної адміністрації, розповідає Радіо Свобода сам Доценко.
«Я бачив агресію зі сторони охорони і як мені здалося, вона провокувала нас на конфлікт. Може в нього був якийсь план попіаритися, але все вийшло трохи не так. Наша ціль була – зробити так, щоб цієї людини більше не було в Одесі», – говорить активіст, якого безпосередньо обвинувачують в нанесенні ударів Шуфричу.
Доценко стверджує, що він двічі чи тричі ходив на допит і на цьому слідчі дії закінчилися – його підозрюють в злісному хуліганстві, але сам він свої вчинки хуліганськими не вважає. «Якщо він сюди знову приїде? Мої дії будуть залежати від того, із чим він приїде. Але я б його не хотів бачити ніколи», – говорить активіст.
Одним із тодішніх одеських керівників «Правого сектору», якого Шуфрич обвинувачував у нападі, був Дмитро Роговський. Він каже Радіо Свобода, що активісти тоді зібралися не для побиття Шуфрича, а для «сміттєвої люстрації» Костянтина Іванова – той планував дати прес-конференцію як голова «Правого сектору» в Одесі. Потім вони вирушили на одеську кіностудію, яка також розташована неподалік і тільки потім активісти нібито дізналися про приїзд Шуфрича.
«Я сам не встигав туди, тільки бачив, як вони біжать із прапорами. Коли я підійшов до обласної державної адміністрації, Шуфрич вже був «люстрований». Взагалі дуже зухвало було йому приїхати і щось розповідати. В той час це сприймалось як образа – нещодавно був Іловайськ, не сприймали тоді «регіоналів», – пригадує Роговський.
Отримати коментарі від самого Шуфрича Радіо Свобода не вдалося – прес-служба заявила, що політик недоступний для спілкування.
