Перший місяць президентської кампанії – уже складено 73 адміністративні протоколи і відкрито 8 кримінальних проваджень. Серед іншого, кандидати на пост глави держави порушють виборче законодавство, зокрема у пункті про фінансові витрати, втім, пік основних порушень припаде на лютий. Не зникає ризик і зриву виборчого процесу. Про що ще йшлося у звіті громадської мережі «Опора»?
Порушення
Одне з найпоширеніших порушень – відсутність виборчого фонду.
«Із січня, за нашими оцінками, 28 політиків вели активну агітаційну кампанію в регіонах України, тоді як станом на зараз 24 (ЦВК повідомила про 26 зареєстрованих кандидатів станом на 31 січня 2019 року – ред.) – зареєстровано. Лише чверть із них на цей момент відкрила виборчий фонд. Фактично уся інша діяльність є поза законном. І, на нашу думку, повинна бути припинена», – заявила координатор виборчих програм «Опори» Ольга Айвазовська.
Загалом, за офіційними даними Національної поліції України, станом на 29 січня із заявами звернулося 357 осіб. Це заяви-звернення, які мають стосунок до виборчого процесу. Відкрито 8 кримінальних проваджень, що мають прямий стосунок до виборчого процесу, серед яких хуліганство, підкуп виборців і перешкоджання журналістській діяльності, зловживання службовим становищем і перевищення влади. Складено 73 адміністративні протоколи.
Крім того, були зафіксовані порушення з державними чиновниками, пов’язані із законною вимогою щодо утримання від демонстрації власних політичних поглядів і переконань. Найбільше зловживань, пов’язаних із використанням державних чиновників, за словами спостерігачів, у чинного глави держави Петра Порошенка.
«На першому місці – Андрій Садовий – 58 заяв і звернень. На другому – Анатолій Гриценко – 58. На третьому місці – Юлія Тимошенко – 29 заяв. На четвертому – Сергій Каплін – 25. Далі йде Олег Ляшко – 24. І Олександр Шевченко – 14», – зазначила координаторка виборчих програм «Опори».
Адміністративний ресурс та фінансові витрати
«І партії, і діяльність органів влади мають бути віддаленими (від президентської кампанії – ред.) і жодним чином не накладатися у ході виборчого процесу», – пояснює норми виборчого законодавства Айвазовська.
Втім, вважає вона, найбільшим порушником у цьому напрямку виявився нині чинний глава держави Петро Порошенко. До заходів, які, на її думку, мали ознаки агітації, були залучені і державні посадові особи, в межах соціологічних опитувань, так званих анкетувань громадян, була ознака і проведення агітації.
Майже у всіх регіонах України відбуваються так звані соціологічні опитування, складаються бази даних громадян, прихильників чинного президента. За тими діями, які мають ознаки агітації, але називаються опитуваннями, планується організувати 4 хвилі таких опитувань з 21 січня по 29 березня, стверджують в «Опорі», і це оплачується.
Тернопіль – 1000 гривень на місяць.
Волинська область – 1000 гривень за виявлення прихильників.
Миколаївська область – 1000 гривень за виявлення 50–70 виборців.
П’ятихатки, Дніпропетровська область – 400 грн за одну хвилю опитування.
Івано-Франківськ – 1000 гривень за опитування 60 виборців.
Новопсковський район, Луганська область – 500 грн за 50 анкет.
(Наведена інформація – громадська мережа «Опора»)
Попри те, що чинний глава держави нині поки не є суб’єктом виборів (офіційно), закон обмежує будь-яку оплату за проведення будь-яких агітаційних заходів із виборчого фонду.
«Ні самим виборцям-громадянам, ні нашим спостерігачам достеменно не відомо джерело походження цих коштів. Якщо ми навіть враховуємо, що потенційний кандидат, на користь якого здійснюється така діяльність, ще не має офіційного статусу, питання прозорості і підконтрольності фінансування політичної діяльності залишається надзвичайно актуальним», – заявив аналітик Олександр Клюжев.
Трійка лідерів із фінансовими порушеннями – Андрій Садовий, Анатолій Гриценко та Юлія Тимошенко. В цілому найбільші порушення, які, зокрема, зафіксовані правоохоронцями й були складені адміністративні правопорушення, – пов’язані з фінансовим питанням.
Ризики
«Центральна виборча комісія станом на зараз зареєструвала 129 громадських організацій, які звернулися по дозвіл отримати право спостерігати на цих виборах. Наприклад, у 2014 році лише 10 організацій проводили кампанію спостереження. За нашими попередніми оцінками, на жаль, більша частина з них є політично афілійованими з тими чи іншими групами, партіями, а також кандидатами», – каже Айвазовська.
Експерти стверджують, що є велика ймовірність зірвати чи припинити ці вибори, бо рекордна кількість кандидатів зареєстрована цього року і має право на своїх представників на виборчих дільницях. Крім того, було зареєстровано 129 громадських організацій, які теж мають право на двох представників на виборчих дільницях. До висвітлення виборів долучаться і журналісти. В «Опорі» припускають, що існує також ризик, що не усі такі заявки можуть вчасно опрацювати у ЦВК.
«Ми розуміємо, що січень є стартом кампанії, а офіційна реєстрація завершиться на початку лютого. На думку дослідників, піковим періодом основих порушень буде якраз лютий», – заявили в громадській мережі.
Чергові президентські вибори призначені на 31 березня 2019 року.
До 3 лютого триває реєстрація кандидатів на пост глави держави. До 9 лютого буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
31 грудня 2018 року стартувала передвиборча президентська кампанія.
