Брюссель – Переговори України і Росії за посередництва Євросоюзу щодо подальших газотранспортних контрактів голова МЗС України називає «сюрреалістичними». Росіяни приїхали до Брюсселя з пропозицією продовжити вже існуючі контракти, не визнають рішень Стокгольмського арбітражу та намагаються відтягувати час, доки в Україні не визначаться із новим президентом. Тим часом, Україна та ЄС міркуватимуть до весни, як реагувати на російські «несподіванки»
Із 1 січня 2020 року, коли завершиться газова угода між Києвом і Москвою, Україна хоче зберегти транзит і мати новий газовий контракт, що відповідатиме всім нормам європейських законів, надійно гарантуватиме необхідні обсяги транзиту газу, а в разі їх ненадходження, українській стороні має бути гарантована компенсація. Саме це завдання стояло перед представниками уряду України та представниками НАК «Нафтогаз», які у Брюсселі проводили консультації з росіянами та очільниками й експертами Єврокомісії.
Росія на тристоронніх консультаціях щодо майбутніх газових контрактів не приховувала, що чекає зміни влади в Україні після виборів президента, тож наступні зустрічі мають відбутися аж у травні, пояснив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
«По-перше, консультації були «сюрреалістичними, бо російська делегація аж ніяк не приховувала, що чекає на політичні зміни, на вибори, натякаючи, що наступні консультації мають відбутися у травні, коли буде інша реальність», – зазначив Клімкін.
Інший пункт консультацій полягав у тому, що голова правління Газпрому Олексій Міллер наголосив, що Росія готова продовжити існуючі контракти.
«Пан Міллер наголосив, що ці контракти можна буде продовжувати навіть без експертних консультацій», – заявив український міністр.
Павло Клімкін також пояснив, що російська сторона навіть не розглядає того, що в Україні тепер все базується на нових законах, які відображають європейські.
«Вони навіть не розглядають того, що у нас тепер абсолютно інші правила, законодавство, які віддзеркалюють європейське законодавство. Те, що ми маємо відійти від «договорняків» до реальних контрактів, заснованих на європейських правилах, Росія і «Газпром» на цьому етапі аж ніяк не хоче», – заявив керівник МЗС України, додаючи, що росіяни також «не визнають рішень Стокгольмського арбітражу».
Росія замість штрафів хоче «нульового варіанту на корпоративному рівні» – Коболєв
Російська сторона намагається вийти із ситуації щодо програних позовів НАК «Нафтогазу» в Стокгольмському арбітражному суді, повідомив голова компанії Андрій Коболєв.
«Російська сторона шукає варіанти виходу із ситуації щодо двох програних судових процесів у Стокгольмі. Вони трохи змінюють свою позицію: якщо раніше лунала фраза «відновити баланс», то зараз лунає «нульовий варіант на корпоративному рівні», – зазначив голова «Нафтогазу».
Коболєв при цьому пояснює, що його компанія готова до будь-яких варіантів, але виключно в рамках закону.
«Ми готові до будь-яких варіантів, але за умови, що вони відповідають вже ухваленим рішенням у Стокгольмі й передбачають повне виконання Росією своїх зобов’язань за двома справами», – пояснив голова НАК «Нафтогаз».
Тим часом, Росія вважає, що перед тим, як перейти до розробки положень наступного газотранспортного контракту між Україною та Росією, слід владнати судові позови та визначитися із законодавством України. Таку заяву зробив у Брюсселі міністр енергетики Росії Олександра Новак.
«По-перше, мають бути врегульовані всі судові розгляди, що нині мають місце між компаніями «Газпром» та «Нафтогаз». По-друге, мають бути представлені чіткі правила й нормативно-правові акти з боку України, яка змінює своє законодавство. Водночас, мають бути представлені параметри щодо тарифу, який має бути конкурентним стосовно інших газопроводів та проектів», – пояснив російський міністр у Брюсселі.
Олександр Новак вважає, що ці позови завищені. «Це завищені позови, які не мають стосунку до дійсності», – заявляє він.
Як одну з основних умов продовження транзиту після 31 грудня 2019 року, висуває вимогу до України відмовитися від виграних у Стокгольмському арбітражному суді позовів. Минулого року ця міжнародна судова установа зобов’язала «Газпром» сплатити 2,7 мільярда доларів компенсації. При цьому, на тлі доволі слабких позицій російського газового монополіста, судові розгляди тривають. Як заявив у Брюсселі виконавчий директор НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко, в України є доволі високі шанси знову виграти арбітражний позов щодо «Газпрому», і це, в разі припинення наступного року транзиту російського газу через Україну, може йому коштувати ще 12 мільярдів доларів компенсації.
Три параметри Єврокомісії
Єврокомісія запропонувала три параметри, які слід взяти до уваги, укладаючи новий газовий контракт між Україною та Росією: тривалість, обсяги й тарифи, повідомив віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович за підсумками тристоронніх переговорів щодо майбутньої газотранспортної угоди між Україною та Росією.
Іншими важливими параметрами є також інвестиції й обслуговування газової системи України на основі законних і технічних вимог.
«Я впевнений, що наші пропозиції є справедливими, базовані на наших поглиблених аналізах й тривалих експертних дискусіях», – повідомив він.
У ЄС ще пам’ятають події 10-річної давності, коли, перекривши газовий кран, Росія змусила мерзнути більшу частину європейських держав. З огляду на це, та побоювання нових витівок Москви, коли нинішній українсько-російський газовий контракт добіжить кінця, виконавча установа ЄС – Єврокомісія – сподівалася почути від Києва й Москви інформацію про можливі терміни нового контракту, обсяги газу, які росіяни готові надалі транспортувати територією України. Однак представники Росії про конкретні цифри й, тим паче, зобов’язання, у Брюсселі говорити не хотіли.
Присутність Росії на переговорах – це вже позитивний момент
Хоча вже сам факт того, що тристоронні консультації Україна-Росія-ЄС відбулися, вважався обнадійливим сигналом, прориву від них 21 січня ніхто не чекав.
Українська сторона пропонує укласти довготерміновий 10-річний контракт із суто комерційними тарифами та обсягами газу, що дозволять нормальному функціонуванню газотранспортної мережі, тобто, десь на рівні 40-60 мільярдів кубічних метрів на рік.
Однак, Росія, за існуючою інформацією, пропонує щорічних 10-20 мільярдів кубометрів, що для української ГТС буде збитковим.
Що далі?
Віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович заявляє, що європейська сторона має намір провести наступні тристоронні переговори на політичному рівні в травні, а до того часу дискусії мають проводитися на рівні експертів.
Тим часом, голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв каже, що сподівається на подальші кроки в газових переговорах із Росією вже у березні-квітні.
«Тепер буде оцінка даних пропозицій українською стороною. Ми зробимо свою «домашню роботу», і ми домовилися з Єврокомісією, що в березні-квітні буде наступна зустріч з європейцями, де ми обговоримо реакцію на їхню (російську, – ред.) пропозицію», – заявив він, додаючи, що сподівається, що росіяни в цій зустрічі теж візьмуть участь.
Андрій Коболєв при цьому наголосив, що всі умови наступного контракту мають базуватися на європейському законодавстві.
«У нас із Європейською комісією є спільна позиція: будь-які нові умови транзиту мають бути основані на європейських принципах, які Україна імплементує. Ми, як «Нафтогаз» збираємося їх неухильно дотримуватися», – заявив Коболєв.
Переговори щодо майбутніх газотранспортних угод між Києвом та Москвою відбулися у Брюсселі під головуванням віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича, й за участі делегацій від кожної зі сторін, очолюваних міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним та міністром енергетики Росії Олександром Новаком.
