Дослідники демократії мають добрі новини. Згідно з дослідженням британського дослідницького центру EIU, що входить до групи впливового журналу «Економіст», вперше за три роки індекс демократії не зменшувався у 2018 році. Щоправда, у глобальних масштабах він і не виріс. Дослідники зауважують, що і надалі люди в різних куточках світу були незадоволені тим, як функціонують їхні уряди, зменшувалася довіра до політичних інституцій, і зрештою, до самої демократії. З іншого боку, доброю новиною є те, що люди не втратили надію щось змінити, вони і надалі активно голосують і виходять на протести. У Європі найбільше падіння рівня демократії сталося в Італії, Туреччині та Росії.
Лідерами демократичного процесу в світі та в Європі залишаються північні країни. Перші місця посідають Норвегія, Ісландія, Швеція. Четверте місце за рівнем демократії виборола далека острівна держава – Нова Зеландія, на п’ятому – Данія. У десятку лідерів світової демократії входять також Канада та Ірландія, які поділили 6-е місце, Фінляндія, Австралія. Замикає десятку лідерів Швейцарія.
Місце у рейтингу та кількість балів
До категорії «проблемних демократій» потрапили США – на 25-му місці в рейтингу, та, наприклад, Чехія – на 34-му місці. Як мовиться у звіті, «США сповзають у глобальному рейтингу протягом останнього десятиліття, з 18-го місця у 2008-му до 25-го у 2018 році. Це відображає погіршення в категорії функціонування уряду, політичній поляризації та падінні довіри громадськості до інститутів». Як наголошує дослідження, падіння довіри до інститутів триває вже кілька років. Наприклад, якщо у 2000 році задоволених роботою Конгресу США було 40%, то до середини 2018-го таких залишилося тільки 18%. Також громадськість обурювала нездатність двох головних американських партій до спільної роботи і розчарував президент Дональд Трамп, від якого вони очікували кращого вміння досягати домовленостей.
У Європі різко втратили на «демократичній вазі» Італія, яка впала в рейтингу відразу на 12 місць, Туреччина – на 10, і Росія – на 9. Остання, разом із Білоруссю міцно закріпилася в категорії «авторитарних режимів». В Італії недовіра до панівних політичних партій призвела до «повстання виборців», які обрали політиків з-поза системи, а разом з ними крайньоправих і політиків, що різко виступали проти мігрантів та іноземців взагалі. Туреччина втратила бали через президентські вибори, що пройшли в умовах надзвичайного стану, і які виграв чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган. А в Росії дослідники помітили різке погіршення стану громадянських свобод.
Україна, яка за станом демократії опинилася на 84-му місці у світі та на 17-му в регіоні Східної Європи, належить, за визначенням дослідників центру EIU, до «гібридних режимів» разом із Грузією і Молдовою. В Україні серед чотирьох категорій, за якими оцінюється стан демократії, таких як участь у виборах, політичний процес і плюралізм, політична культура та функціонування уряду, найслабшою виявилася саме остання категорія. За шкалою із 10 балів категорія «функціонування уряду» набрала лише 3.21 бала.
«Гібридними режимами», тобто десь посередині між «проблемними демократіями» і «авторитарними режимами» дослідники вважають усі країни Східної Європи. Ситуація з демократією погіршилася за останній рік у Грузії та Угорщині. Деяке покращення відбулося у Вірменії та країнах Балтії. А на загал, ситуація в цій частині світу характеризується слабко політичною культурою, проблемами з верховенством права, усюдисущою корупцією та відмовою деяких країн від цінностей ліберальної демократії на користь «сильної руки», що підриває інститути демократії.
