6 січня 2019 року предстоятель новоствореної Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній отримає томос з рук Вселенського патріарха Варфоломія в Константинополі. Це рішення остаточно оформить створення незалежної церкви. Про те, якою має бути нова церква, дізнавалася газета «День». Перед церквою багато завдань, вважають експерти видання. Насамперед завершити об’єднання, коли до Православної церкви України приєднаються також інші представники вже колишньої Української православної церкви (Московського патріархату). Адже в Об’єднавчому соборі участь взяли лише два архієреї від УПЦ (МП). Те, що відбувається сьогодні – це створення оболонки, головне, чим наповниться нова церква, наголошують експерти. Її, насамперед, треба наповнити соціальним служінням. Церква має нести місію. Священнослужителі повинні запропонувати модель такої церкви, яка була б для всіх родиною і духовним домом. Докладніше про майбутні зміни в українській церкві йдеться в статті «Православний ренесанс».
«Митрополит Епіфаній продовжить справу Філарета» – у публікації під таким заголовком «Газета по-українськи» наголошує, що Московський патріархат відтепер перебуває на чужій канонічній території. Це смертельний вирок для нього, вважає експерт видання релігієзнавець Андрій Юраш. Тому Москва боротиметься за виживання будь-якими засобами. Обман, залякування, тиск на віруючих і духовенство – все, щоб переконати не долучатися до помісної церкви. Але більшість церковників та вірян МП все одно побачать, що входження до неї є невідворотним та позитивно його сприйматимуть.
Чи усвідомлюють російські «браття», що символічним є вже бодай той факт, що Собор проходив у київському храмі, який був збудований тисячу років тому, коли Москви ще навіть не існувало? Навряд чи, припускає газета «Україна молода». Але їхня бурхлива реакція на рішення Об'єднавчого собору – яскравий приклад того, що Україна рухається правильним шляхом, який усе далі віддаляє нас від Росії. І зупинити Україну на цьому шляху не змогли ні погрози, ні шантаж, ні дії української п’ятої колони, наголошує видання.
Цього тижня має вирішитися доля мораторію на продаж сільгоспземель, дія якого закінчується 31 грудня. Газетя «Сегодня» з'ясувала, скільки подано в парламент законопроектів про мораторій і чим вони відрізняються один від одного. Видання інформує, що на розгляд чекають 11 законопроектів, і відрізняються вони в основному термінами. Експерти газети вважають, що є всі шанси на продовження мораторію вже в цей четвер, хоча не наважуються сказати, на який саме термін. Найбільш прогнозований варіант – продовження на рік. І хоча є багато прихильників відмови від мораторію, але більшість депутатського корпусу не зовсім готова до цього, пояснює політолог Володимир Фесенко. Просто тому, що це рішення має йти в пакеті з іншими законодавчими актами. І вони повинні створити реальний і ефективний ринок землі – щоб не було ризиків для стихійних процесів, рейдерських захоплень і так далі. А ось політексперт Руслан Бортник сумнівається, що в цьому році мораторій все ж продовжать. На його думку, це рішення варто чекати до кінця цієї сесії (вона триватиме до 18 січня). Заголовок статті – «ВР і ринок землі: проект і шанси».
Напередодні професійного свята військових контррозвідників (традиційно відзначається 18 грудня) газета «Сегодня» зустрілася з офіцерами Головного управління ВКР Служби безпеки України. Вони розповіли, з якими способами і методами вербування доводиться зустрічатись українцям під час виїзду і перебування в Росії, і на тимчасово окупованій частині територій Донецької та Луганської областей. Про них йдеться в публікації «Допитували і вербували люди з ФСБ Росії і «МГБ».
