«Герої не вмирають!» – з цими словами в останню путь проводжали на Майдані Небесну сотню і дотепер прощаються із загиблими оборонцями України. Лік сучасному мартирологові нинішніх оборонців української державності відкрила у січні-лютому 2014 року сотня звичайних українців – студентів, науковців, громадських активістів, підприємців. Взимку 2019 року Україна вшановуватиме цих перших загиблих учасників Революції гідності, і це буде нова традиція і нова політика пам’яті. Якою їй бути, у Києві 17 грудня говорили родини Героїв небесної сотні, урядовці, науковці, громадські активісти.
«Небесна сотня – це перша кров і перші жертви російської агресії проти України», – зазначив директор Національного музею Революції гідності Ігор Пошивайло у розмові з Радіо Свобода. За його словами, нинішні, воєнні роки змістили акценти від подвигу Небесної сотні до щоденного подвигу оборонців України на Сході. Відповідь на питання, якою має бути політика пам’яті, спільно шукають держава і суспільство, вважає фахівець.
«Побиття студентів, штурми Майдану, перші жертви Революції гідності – це тоді був шок. А коли прийшла війна і чи не щодня ми отримуємо звістки про поранення або загибель українських воїнів, ми стали інакше, більш зважено, ставитись до категорій жертовності та пам’яті. Україна опинилась, сказати б, у геополітичній «м’ясорубці», і всі невирішені раніше, упродовж років чи й століть проблеми мамо вирішувати всі ми, чи іде мова про захист держави, чи про вшанування її героїв», – зазначив Пошивайло.
За його словами, започатковану на Майдані традицію вшанування загиблих героїв вживають у секторі оборони та безпеки, вшановуючи пам’ять загиблих на сході воїнів. Наприклад, Майданівське гасло «Герої не вмирають» під час прощання скандують побратими загиблих бійців, з піснею «Плине кача» проводжають загиблих героїв в останню путь.
Батько героя Небесної сотні Устима Голоднюка, волонтер і громадський діяч Володимир Голоднюк вважає, що політику і культуру пам’яті держави мають формувати не лише політики та чиновники, а і той відсоток активних громадян, які і демонструють приклади жертовності і любові до України. Для них подвиг Небесної сотні, щоденні подвиги українських воїнів – не «самореклама», а «зразок до наслідування».
«Мають спрацювати громадські активісти, волонтери, щоб на місцях спонукати чиновників до відповідних дій, запропонувати їм якісь варіанти бачення, як відзначити трагічні п’яті роковини розстрілів учасників Революції гідності. Треба чітко розділяти війну і Революцію гідності, щоб не перетворювати ці трагедії на якусь формальність, «галочку» до виконання. Нещодавно я мав зустрічі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та міністром культури Євгеном Ніщуком, говорили про важливість відзначити роковини розстрілу Небесної сотні на всеукраїнському рівні і створили оргкомітет, який розробляє програму заходів», – повідомив Голоднюк у розмові з Радіо Свобода.
Проект «Відзнаки героїв» – дієва пам’ять про Небесну сотню
Дружина героя Небесної сотні Віктора Швеця – Тамара Швець – упевнена, що пам’ятати загиблих героїв Майдану треба не лише в конкретні дати, а постійно. Ці люди пожертвували своїми життями в ім’я України та її народу, тож заслуговують на пам’ять і пошану, каже пані Тамара. Вона розповіла, що її часто запрошують на зустрічі з молоддю, вона має «підшефних» – кадетів ліцею імені Богуна та слухачів академії СБУ.
«Мене нещодавно запросили на вечірку «Пісні, народжені в АТО», мене щиро вітали і говорили слова підтримки і учасники, і присутні у залі. З молоддю в академії СБУ, у ліцеї імені Богуна у мене прекрасні стосунки склались. Чую іноді, нібито не та молодь пішла, – а я відповідаю: кого шукаєте, того знаходите, бо я зустрічаю хорошу патріотичну молодь. Це ті, хто шанує героїв і хто розбудовує оцю горизонтальну традицію пам’яті, про яку ми говоримо, яку самі й формуємо», – каже Швець.
Саме на патріотичну молодь, на активних українців розрахований і проект «Відзнаки героїв», який започаткувала громадська організація «Родини героїв Небесної сотні» за підтримки меценатів, урядовців, волонтерів та місцевих органів влади. Як розповів керівник організації Володимир Бондарчук, на сьогодні визначені перші переможці конкурсу імені Дмитра Максимова та відзнаки імені Сергія Нігояна. У жовтні цього року започатковано конкурс імені героя Небесної сотні Максима Шимка.
«Ініціюючи «Відзнаки героїв», ми насамперед хотіли зберегти живу пам’ять про наших рідних, щоб те, про що вони мріяли, щоб розпочаті ними справи були продовжені й працювали на користь Україні. Взагалі, найкращий меморіал для полеглих – це втілення їхніх мрій і сподівань, перш за все у тих галузях, в яких вони хотіли себе реалізувати або ж в яких працювали», – зазначив Бондарчук в інтерв’ю для Радіо Свобода.
