Які основні проблеми регіону, що межує із окупованим Кримом і омивається двома морями, над якими Росія хоче встановити контроль? На які проблеми вказало убивство Катерини Гандзюк? Як реагувати на виклики і вирішувати проблеми?
Сергій Данилов, керівник проекту «Попередження конфліктів у південній Україні», що реалізовується Центром близькосхідних досліджень (AMES) за підтримки Національного фонду на підтримку демократії США:
– Головною проблемою Херсонщини, через яку специфічно загострилися усі інші проблеми, є агресія Росія і окупація Криму. Розірвалося дуже багато зв’язків: економічних, культурних і особистісних.
Анексія боляче вдарила по повсякденному житті людей. Люди втратили бізнес, роботу, можливість бачитися часто з рідними.
Особливо це відчутно на півдні Херсонщини – у Генічеську, де люди звикли вважати своїм адміністративним центром Сімферополь, а не Херсон.
«На сході – лінія фронту, і уся допомога, усі ресурси ідуть на Донбас. А у нас теж лінія фронту, але про нас просто забули»
Дії Росії в Азовському морі також фактично призвели до того, що херсонські рибалки втратили можливість вести промисел. Це велика проблема. Людям і громадам потрібна допомога і сприяння в тому, щоб вийти із цієї і подібних криз.
Жителі півдня Херсонщини у своїх інтерв’ю, яких ми багато записали для проекту, висловлюють образу на те, що їх залишили сам на сам із цими проблемами.
«На сході – лінія фронту, і уся допомога, усі ресурси ідуть на Донбас. А у нас теж лінія фронту, але про нас просто забули», – кажуть люди.
Як прикордонний регіон, Херсонщина перебуває у зоні покриття російських пропагандистських каналів. Був момент, коли телеканал «Звєзда» там був серед лідерів.
Тому «Крим.Реалії» роблять там дуже важливу справу.
З іншого боку, не можна сказати, що інші проблеми Херсонщини є якимось унікальними, або такими, яких немає в інших регіонах.
Це та сама земля, той самий ліс, а на Херсонщині ще й пісок і бази відпочинку.
Утворення таких незаконних «секторів контролю» неможливе без «кришування» чиновників.
Читайте ще: Вбивство Гандзюк: чому ветерани війни на Донбасі стають «тітушками»
Є й позитив. Децентралізація привела гроші у місцеві громади.
Будуються дороги, ремонтуються школи і будинки культури. Є такі прецеденти, коли децентралізація змінила місцеві громади так, як цього не було не лише за всі роки незалежності, а й за попередні десятиліття радянського застою. Це дуже цікавий феномен.
У мене з’явилося відчуття, що місцеві громади, якщо не буде загострення ситуації, через деякий час, завдяки децентралізації, зможуть справитися із проблемами.
Звісно, що люди, які живуть у прикордонних регіонах, весь час порівнюють життя: де вищі зарплати, де краща медицина. І якщо із зарплатами Херсонщина програє, то, наприклад, умови ведення бізнесу в Україні там набагато кращі. І ті, хто втомився мати справу з російською державною машиною, переводять свій бізнес із Криму на материкову Україну.
На наш погляд, головне, що має робити державна влада, то це зміцнювати свої інституції і не допускати локального монополізму. Треба весь час моніторити процеси, які відбуваються і не кидати все на самотік.
Іншою проблемою є низький рівень суспільної довіри. І це проблема, яка вже впливає
Борис Бабін, до 2 грудня 2018 року працював на посаді постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим:
– Основні виклики у сфері національної безпеки в районах, наближених до Криму, пов'язані із загальною ситуацією агресії Російської Федерації, що триває.
Це корупційна вразливість посадовців (бо якщо береш зі «своїх», візьмеш й з того боку Сиваша); низький, в окремих місцях, рівень кадрової забезпеченості (і це зрозуміло для аграрної місцевості, віддаленої від крупних центрів держави); постійна пропаганда з окупованого Криму, включно із телерадіомовленням; можливість практично вільно переміщуватися у Крим та назад для місцевих посадових осіб; незавершеність процедур децентралізації; спроби розхитати міжетнічну та міжконфесійну злагоду.
Крим є загальнонаціональною, а не регіональною справою
Основний фактор небезпеки – російська агресія. За її умов наявні проблеми «загального характеру» – погана логістика, корупційні ризики, низька управлінська якість, невисокий соціально-економічний стан – загострилися.
Я не можу пропонувати конкретні кроки покращення ситуації, але наше бачення вирішення цих та багатьох інших проблем міститься у Плані невідкладних заходів з протидії російської агресії з тимчасово окупованої території України в Криму, захисту інтересів держави, громадян України та українських юридичних осіб у Криму на 2018-2019 роки, який ми як робочий документ затвердили влітку.
Я згоден з тим, що Крим є загальнонаціональною, а не регіональною справою. Про це говорив 15 місяців, коли був на посаді, але мене не усі, на жаль, чули.
Щодо вбивства пані Гандзюк, то я розумію, що цей жахливий акт, якому немає жодного виправдання, наразі використовують.
Хтось йде з цим на вибори, хтось буде використовувати для тиску на якісь структури тощо. Тому, хоча увагу на проблеми суміжних із Кримом територій народні депутати звертали й раніше, і не лише ті, що мають відповідні виборчі округи, саме ситуація з тимчасовою слідчою комісією надала цим питанням резонанс.
Проте, оскільки самі питання «перезрілі» й були, звісно, і до літа 2018 року, то не думаю, що цей резонанс є виправданим. Не думаю, що у Херсоні народні депутати почули щось таке, що не можна «нагуглити» за 5 хвилин.
Тож, я до цих процесів ставлюся реалістично – без особливих сподівань.
Більше говорити про це можна буде, коли воєнний стан завершиться. А поки, я тільки скажу, що я особисто підтримую запровадження воєнного стану.
Читайте ще:
Луценко: слідство встановило всіх причетних до нападу на Гандзюк
ТСК щодо вбивства Гандзюк зібрала дані в Херсоні, далі Одеса
Новий поворот у справі Гандзюк. Хронологія подій
Дивіться ще:
