У Львові переселенка з Волновахи Євгенія Іванів малює картини на порожніх гільзах і уламках снарядів з війни на сході України. За чотири роки дівчина вже продала понад 200 робіт, гроші з яких ідуть на допомогу бійцям та родинам, які залишилися у прифронтових селах. Малюванням Євгенія захоплюється з дитинства. Вона зізнається: це лише хобі, проте її роботи замовляють не лише в Україні.
Вона – з Волновахи, він – зі Львова. Познайомилися у соціальній мережі, коли розпочалася війна на Донбасі, і Роман Іванів із товаришами-волонтерами зібралися їхати на схід.
«Перший час не було жодної взаємодії між жителями та волонтерами. У нас не було змоги знайти інформацію – що і де відбувається, кому і яка потрібна допомога. Тому через інтернет шукали адекватних місцевих. Потрапив на фотографію дівчини у вишитій красивій сорочці, з тризубом на шиї, і так ми почали спілкуватися», – розповідає Роман Іванів.
За півроку Євгенія переїхала до Львова, а вже у 2017 році вони з Романом одружилися. Щоправда звичайного весілля не відбулося, після розпису одразу поїхали збирати вантаж для нового волонтерського відрядження Романа на схід України. Він же привозить «полотна» для картин із фронту.
Після дванадцятигодинних робочих змін на залізничній ділянці Євгенія повертається додому та сідає за малювання.
«Малювати я не вчилася, але з дитинства цікавилися цим. Це було як хобі. І ніколи не думала, що з цього вийде щось «велике». Намалювала портрет Романові, йому сподобався. І він привіз із фронту уламки снарядів з ідеєю – може якось їх розмалювати. Робота зі снарядами складається з двох частин. Спочатку потрібно підготувати полотно, бо воно іржаве та брудне. Рома відчищує, грунтує, а вже після цього можна щось малювати», – розповідає Євгенія.
«Сама гільза – вона з широким «горлом». І в мене була така ідея, щоб розмалювати її світлими фарбами, посадити туди «зелень» і поставити на підвіконня. Погодьтеся, будь-який шматок заліза рано чи пізно, але стане «сміттям». Людина вирішить зробити ремонт, і цей уламок снаряду не впишеться їй у дизайн. А коли на осколках є малюнки, це і красиво, і пам’ять про «братську» любов», – каже Роман.
Починали з чогось «світлого» – квіточки, метелики, а потім друзі замовляли вже серйозні роботи – про війну.
«Рома привіз із села Тоненьке, що під Донецьком, осколок. Він його витягнув із будинку, який відновлював після прямого потрапляння. Я намалювала на цьому осколку янгола. І це був емоційний подарунок для тієї родини, яка там жила. Те, що принесло їм біду, стало для них янгольською надією», – каже Євгенія.
«В Канаду на замовлення малювали снаряд. Як виявилось, на виховання онука. Дідусь – емігрант у якомусь поколінні. І він сам накидав ескіз, що хоче побачити. Там був контур України, і позначені ті міста, про які онук уже знає: Тернопіль, бо їхня родина звідти, Луганськ, Донецьк та український Крим. І дівчина захищає рукою цей контур України від змії-Росії», – доповнює Роман.
Євгенія вже продала понад 200 своїх робіт. Дівчина зізнається, у 2018 році робіт стало менше, бо кількість уламків зменшилась, через що, звичайно, радіє. Але продовжує малювати. Каже, за цей час відкрилась сама для себе.
«Я ніколи не малювала раніше в кольорах, тільки олівцем. Навіть пейзажі моря, які я дуже люблю, були чорно-білими. А тепер чомусь подобаються ось ці яскраві барви», – пояснює Євгенія.
Всі гроші з продажу йдуть на підтримку українських воїнів на сході України та родин, які живуть у прифронтових містах. Вже зараз Євгенія та Роман збираються знову їхати на Донбас, щоб привезти подарунки від святого Миколая дітям Донецької області. Долучитися може кожен охочий: або підтримати фінансово – купивши одну з робот Євгенії, або принести в катехитичну школу церкви Володимира і Ольги (Львів) одяг, солодощі, фрукти, канцтовари, іграшки чи книги українською мовою. Усе це поїде до дітей, які живуть у зоні бойових дій.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Rаdio@rferl.org)
