У другому найбільшому місті Росії Санкт-Петербурзі відбулися пікети проти російської воєнної агресії щодо України.
У пікетах у центрі міста, на Невському проспекті, по черзі взяли участь близько 50 людей, активістів низки опозиційних організацій, акція протривала близько трьох годин замість запланованої однієї, повідомляє Російська служба Радіо Свобода.
Організаторка пікетів, активістка петербурзької демократичної організації «Солідарність» Ольга Смирнова назвала захоплення російськими силовиками українських моряків черговою спробою Росії збільшити зону окупації українських територій.
Учасники пікетів вимагали звільнити і повернути на батьківщину українських моряків, повернути Україні її захоплене майно, припинити морську блокаду портів України в Азовському морі і покарати винних у захопленні українських кораблів.
Активісти звертали увагу, що за українськими моряками мають визнати статус військовополонених, натомість їх судять як цивільних осіб, які вчинили кримінальний злочин.
Учасники акції також висловлювали обурення діями російських військових, які відкрили вогонь по іноземних – українських – кораблях, що не становили загрози Росії.
За цим повідомленням, за час пікетування стався один інцидент: агресивно налаштована жінка напала на одного активіста і порвала його плакат. Поліція нікого не затримувала.
У Росії як єдиний різновид публічної акції, яка не вимагає узгодження з владою, дозволений одиничний пікет. Учасники нинішнього заходу, щоб уникнути звинувачень у «масовій акції», не стали розтягуватися вздовж проспекту на достатній відстані одне від одного, а змінювали одне одного з різними плакатами в одному місці.
25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які намагалися мирно пройти з Чорного в Азовське море, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків. При цьому були поранені, за даними української сторони, шестеро з них; російська сторона заявляє про трьох поранених. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.
Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.
Полонених уже доставили з Криму до Росії, до Москви: нині 21 із них перебуває у слідчому ізоляторі «Лефортово», ще троє – в медчастині ізолятора «Матроська тиша». Наразі не було повідомлень про те, щоб Росія за тиждень утримання полонених моряків дозволила відвідати їх українським консульським працівникам чи захисникам прав людини.
Європейський суд із прав людини ще 30 листопада повідомив про своє рішення у зв’язку з новим, уже п’ятим міждержавним позовом України до Росії, що Росія до 3 грудня зобов’язана відповісти на запитання: чи позбавлені офіцери і матроси з українських кораблів волі, і, якщо так, на яких підставах їх утримують; чи є серед них поранені, і, якщо так, хто вони, які їхні поранення і яку медичну допомогу вони отримали. Росія також має обґрунтувати відповіді належними документами.
