Воєнний стан вже діє в Україні, повідомляє Рада національної безпеки і оборони. Його запроваджено законом №3938, ухваленим Верховною Радою 26 листопада 2018 року. Цей закон затверджує відповідний указ президента, який, у свою чергу, укладено на підставі рішення РНБО. Особливості запровадженого режиму визначаються насамперед законом «Про правовий режим воєнного стану». Згідно з цим документом, керівництво запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснює президент України.
Але як воєнний стан вплине на звичайних цивільних громадян? Висновки про це можна робити зі змісту названих нормативно-правових актів, а також із заяв Петра Порошенка.
Що таке воєнний стан ?
Особливий режим запроваджується на підставі норм Конституції України та закону «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно із законом «Про правовий режим воєнного стану», керівництво державою переходить до військового командування, яке разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування мають запроваджувати та здійснювати відповідні заходи.
Військові адміністрації – це тимчасові державні органи, які можуть бути утворені на територіях, де проголошено воєнний стан. Рішення про доцільність їхнього створення ухвалюються президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається та звільняється президентом України за пропозицією Генерального штабу.
Де і коли діє воєнний стан?
Воєнний стан запроваджується в областях України, які межують Росією, або розташовані вздовж придністровської ділянки українсько-молдовського кордону та узбережжя Чорного і Азовського морів. Це – Вінницька область, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська, Донецька, Запорізька, а також внутрішні води Керченської акваторії.
Воєнний стан, згідно з роз’ясненнями РНБО України, запроваджений з 14 години 26 листопада 2018 року і триватиме до 14 години 26 грудня цього року.
Чи буде мобілізація?
Рішення РНБО зобов’язує Генеральний штаб Збройних сил України «невідкладно передбачити заходи часткової мобілізації, організувати та провести навчальні збори з резервістами оперативного резерву у необхідних обсягах».
Під час засідання РНБО президент Петро Порошенко заявив: «Рішення не передбачає негайної мобілізації, але буде проведена робота з резервом першої черги. Я звертаюся до вас, шановні ветерани, бути напоготові».
Водночас, згідно із законом «Про правовий режим воєнного стану», військовозобов’язані громадяни не зможуть змінювати офіційне місце проживання без дозволу військового комісара.
Чи можна виїжджати за кордон?
Закон «Про правовий режим воєнного стану», закон щодо його запровадження, відповідний указ президента і рішення РНБО не містять ніяких згадок про можливість обмеження права цивільних громадян України на перетин державного кордону.
Чи будуть вибори?
Згідно з законом «Про правовий режим воєнного стану», під час дії такого стану не проводяться вибори: президента, до Верховної Ради, до органів місцевого самоврядування. Також забороняються будь-які референдуми та внесення змін до Конституції України.
Утім, одразу після голосування за запровадження воєнного стану, Верховна Рада ухвалила постанову про призначення виборів президента України на 31 березня 2019 року.
Що буде з громадянськими свободами та правом власності?
В Указі президента зазначено: «У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина»
За законом «Про правовий режим воєнного стану», можуть бути заборонені: страйки, масові зібрання, акції, а також діяльність політичних партій та громадських організацій.
Військове командування може запроваджувати комендантську годину, встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду в населені пункти, обмежувати свободу пересування громадян, а також рух транспортних засобів.
Нова військова влада отримає право перевіряти документи, а в разі потреби проводити огляд речей, транспорту, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.
Натомість закон містить перелік прав, які не можуть бути обмежені під час воєнного стану. Чинною лишається заборона тортур та покарань, що принижують гідність. Воєнний стан не скасовує права громадян на справедливий суд та правову допомогу. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Закон дозволяє державі під час воєнного стану, у разі необхідності, примусово відчужувати приватне чи комунальне майно. Вартість відчуженого майна має бути відшкодована. В іншому разі, власник або уповноважена ним особа має право вимагати в судовому порядку повернення майна, або надання іншого майна.
Водночас президент Петро Порошенко публічно заявив, що обмеження конституційних прав громадян буде застосовано «лише у випадку повномасштабної російської інтервенції».
Кого можуть залучити до виконання «трудової повинності»?
Під час воєнного стану військове командування та інші органи влади мають право залучати працездатних громадян до робіт оборонного характеру, до ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їхніх наслідків.
До цих суспільно корисних робіт можуть бути залучені:
– безробітні та інші незайняті особи;
– працівники підприємств, що не залучені до виконання мобілізаційних завдань та не зараховані до складу позаштатних формувань цивільного захисту;
– особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
– студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
– особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
Такі роботи не мають бути безоплатними. Їхні оплата та тривалість встановлюються згідно з трудовим законодавством.
Чим воєнний стан загрожує ЗМІ?
В умовах воєнного стану військове командування отримує право контролювати підприємства зв’язку, телерадіоорганізації та видавництва з метою проведення роз’яснювальної роботи серед військових і цивільного населення.
Під приводом порушення вимог режиму воєнного стану в громадян чи організацій можуть вилучити теле- та радіообладнання, відео- та аудіоапаратуру, комп’ютери або будь-які інші засоби зв’язку. Також можуть бути встановлені обмеження щодо передачі інформації через комп’ютерні мережі.
З цього випливає, що є ризик заборони роботи тих чи інших телеканалів, радіостанцій, інтернетних чи друкованих засобів масової інформації.
