Доступність посилання

ТОП новини

Володимир В’ятрович про небезпеку і цифри щодо Голодомору


Вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років (архівне фото)
Вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років (архівне фото)

(Рубрика «Точка зору»)

Спроможність убивць і сила тих, хто чинив спротив

Питання про Голодомор.

Чому вбивали? Кого? Як? Хто?

Вони не менш важливі для розуміння Голодомору, ніж «скільки», яке опиняється в центрі уваги журналістів, істориків, суспільства.

Мусимо з’ясувати кількість вбитих голодом українців. Для цього – далі шукати джерела та потрібні методології.

Але відповідь лише на це питання неспроможна в повній мірі пояснити, що саме сталося у 1932–1933 роках.

Чи, тим паче, застерегти Україну та світ від можливого повторення такого злочину.

«Смерть людини – трагедія, смерть мільйонів – статистика», – вважали організатори масових вбивств. Зосереджуючи свою увагу на суперечках про кількість втрат, ми мимоволі допомагаємо їм приховати трагедію кожного з вбитих.

Навіть найнижча з озвучуваних в дискусіях цифра (майже 4 мільйони) – жахлива. Навіть найвища (10 мільйонів) не здатна передати всього болю цих подій.

Кількість вбитих не є критерієм для юридичної оцінки злочину. Тому суперечки про цифри не мають стосунку до реалізації нашої головної цілі в цьому питанні – добитися визнання Голодомору геноцидом. Але коли стають надто гарячими і далекими від наукових, вони руйнують вкрай потрібну нашу єдність.

Боляче буде, якщо не врахуємо когось із мільйонів вбитих.

Але не менш боляче, якщо у гонитві за високими цифрами «поховаємо» тих, хто перемогли смерть в 1932–1933 роках і вижили, попри намагання убивць.

Називати якнайбільшу кількість втрат від Голодомору хтось вважає мірилом патріотизму.

Але насправді таким чином ми перебільшуємо спроможність убивць і применшуємо силу тих, хто їм чинив опір.

Володимир В’ятрович – директор Українського інституту національної пам’яті

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

«До московської окупації тут ніколи не було голоду!» – Іван Малкович про геноцид 1932–1933 років

Нищення інтелігенції і духовенства в 1932–33 роках: чому Голодомор є геноцидом

«Люди йшли на кулемети, співаючи «Ще не вмерла Україна!» – історик про причини Голодомору 1932–1933

Голодомор-геноцид 1932–1933 років і нинішній погляд на ворога через приціл

Світ починає розуміти, що політику терору продовжує Путін – генсекретар СКУ про Голодомор

Вселенський патріарх Варфоломій I (в центрі) під час вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років. Поруч пам’ятного знаку на Михайлівській площі в Києві, 26 липня 2008 року
Вселенський патріарх Варфоломій I (в центрі) під час вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років. Поруч пам’ятного знаку на Михайлівській площі в Києві, 26 липня 2008 року
  • Зображення 16x9

    Володимир В'ятрович

    Голова Українського інституту національної пам’яті (2014–2019), член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху (2008–2014), директор Архіву Служби безпеки України (2008–2010), працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету (2010–2011), Українському католицькому університеті, Львівському національному університеті імені Івана Франка та Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Публіцист, громадський діяч. Кандидат історичних наук. Автор 8 книг і співавтор понад 10.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG