У статті «Гройсман назвав двох ворогів України» газета «День» інформує, що прем'єр вважає головним гальмом розвитку держави тіньову економіку та популізм. Саме вони, на думку глави уряду, найбільше заважають реформуванню економіки країни. Зараз, за словами Гройсмана, стоїть завдання ухвалити державний бюджет. З його запровадженням можна буде продовжити процес трансформацій, забезпечити фінансування пріоритетів – від безпеки та армії до інфраструктурних проектів, модернізації залізниці, змін в освіті й медицині.
В Україні 44 відсотки населення отримують державну допомогу, стверджує тижневик «Країна». За Конституцією, Україна – соціальна держава. А на практиці значна частина суспільства бідує. Влада не долає соціальну нерівність, а навпаки – поляризує її, переконує дописувач видання економіст Олексій Кущ. Західні суспільства розшаровані на класи, де середній є базовим елементом стабільності. Натомість в Україні на одному полюсі – невеличка частина багатіїв, на іншому – більшість населення. Не треба вигадувати велосипед, наголошує дописувач. Проблему низьких доходів інші країни вирішували стимулюванням внутрішнього платоспроможного попиту. Потрібно демонополізувати економіку. А не через тарифи збільшувати доходи фінансово-промислових груп і вимивати кошти середнього класу й бюджету. Кількість отримувачів допомоги від держави має не перевищувати 15 відсотків. Самі субсидії треба видавати живими грошима. При цьому потрібна справедлива, ринкова ціна на газ: і для населення, і для промисловості. Це був би додатковий поштовх до зростання економіки і доходів людей через зарплати. А кількість субсидіантів меншала б, зазначає автор.
«Українці ставляться до держави, як до ворога. Це – наслідок Голодомору». У статті під таким заголовком тижневик «Країна» розповідає, як на українців вплинув Голодомор і які наслідки вони відчувають на собі досі? Видання нагадує, що масштаб трагедії – мільйони убитих Голодом – має тривалий вплив. Це непоправні демографічні втрати, різке зменшення народжуваності. В українців з’явився страх перед владою і ставлення до держави, як до ворога. Недовіра й невіра в те, що твоя країна може дати тобі майбутнє. Тому багато хто шукає щастя за її межами. Дослідник Голодомору Джеймс Мейс назвав українців постгеноцидним суспільством. Основною характеристикою такого суспільства є страх. Найперше він проявився у боязні розповідати про трагедію. Коли людина навіть рідним не може сказати, що їй болить, це впливає на психологічний стан. Страх на політичному рівні ще гірший, переконує видання. І цей страх досі живе в українцях.
Багато розмов ведеться про впровадження стандартів НАТО в Україні. Проте, як зазначає дописувач газети «День» адмірал Ігор Кабаненко, було б хибно вважати, що це стосується лише військових стандартів. Індустріальні стандарти Північноатлантичного альянсу, які включають стандарти озброєння та військової техніки, технічні/технологічні та інші стандарти, є не менш важливими, аніж суто військові. Їхня імплементація в Україні потребує серйозних зусиль на рівні державного лідерства, наголошує автор статті. Він також зазначає, що важливість технологічно-індустріальної складової у гібридній війні в Україні ще не досить ідентифікована, хоч насправді хід і результат нинішнього гібридного протистояння багато в чому залежатиме саме від технологічної переваги. Дописувач сподівається, що перевірені й відточені десятиліттями західні підходи та алгоритми державно-приватного партнерства у сфері оборони запрацюють і в Україні. Перш за все, це потребує державного лідерства і волі. На цьому наголошується в публікації «Крізь призму державного лідерства».
