Створити сприятливе середовище для чесних виборів закликали українську владу члени спільної делегації Національного демократичного інституту (США) і Європарламенту. Поміж членів делегації – і колишній посол США в Україні Вільям Тейлор. Він очолював дипломатичну місію в Києві у 2006-2009 роках, став свідком того, як мінялася країна після Помаранчевої революції, а також політичних перипетій, які припали на той час. Нині посол Тейлор – виконавчий віце-президент Інституту миру (США). Він і донині стежить за подіями в Україні. На думку посла, однією з ключових загроз для виборів президента України у 2019 році буде спроба Росії втрутитися у процес. Радіо Свобода попросило посла пояснити, чому.
– Є й інші виклики у рамках цієї кампанії, але так, мені здається, загроза втручання Росії у вибори в Україні є значною. З цим уже зіткнулися США – як ви знаєте, ми дуже ретельно розслідуємо зараз масштаби і механізми втручання Росії у вибори у США у 2016 році. Для нас це дуже серйозне питання. Ніхто ніколи не дізнається, ймовірно, чи відіграв російський вплив вирішальну роль у результатах виборів. Але всі розуміють, що вплив був. І США не були першими, хто зазнав потужного впливу Росії на процеси всередині країни. Власне, Україна була першою. У моєму розумінні, росіяни почали з України. Потім була Європа – вірогідно, мало місце якесь втручання у голосування щодо виходу Великобританії з ЄС, так званий «Брекзит». І тут теж, не певен, що ми колись дізнаємося, чи справило це вирішальний вплив на результати референдуму. А потім це сталося у США.
Для росіян втручання – недорога операція. Українцям, європейцям і американцям треба навчитися протидіяти цьому
Для росіян такі втручання – недорога операція. Вони можуть дешево й ефективно влаштувати все це, як виявилося, їм це добре вдається. І тепер українцям, європейцям і американцям треба навчитися протидіяти цьому, захищатися. Думаю, певний прогрес уже є в цьому питанні, в тому числі в Україні.
– Ви маєте на увазі, що може йтися про кібератаки? Чи про підтримку Росією когось із кандидатів? Яким може бути формат цього втручання?
– Є багато різних способів. Це можуть бути кібератаки, коли нападники вдаються до різних технічних методів, аби завадити процесу. Це може бути, як ви кажете, підтримка котрогось із кандидатів. Все це дуже небезпечно. Важливо мати змогу ідентифікувати такі факти і протидіяти їм.
Кремлю не потрібна успішна і процвітаюча Україна. Росія мала б прагнути цього – мати успішного і процвітаючого сусіда, але чомусь не прагне. Натомість дестабілізує сусіда, влаштовує тут хаос. Це, вірогідно, тому, що успіх України загрожував би Кремлю. Якби українцям вдалося утвердити повноцінну демократію, розвинути процвітаючу економіку, що покращило б їхній рівень життя, це. Як виглядає, загрожувало б російському режиму, його філософії.
– Українські політики інколи прикривають свою нездатність вирішити якесь питання гучними заявами про «руку Кремля», це вже перетворилося на таку собі страшилку – що це Росія відповідальна за ту чи іншу невдачу. Як цьому зарадити?
Україні важливо просуватися вперед у питаннях, які об’єднують
– Ви праві, далеко не в усьому винна Росія. І водночас – Росія навчилася отримувати вигоду з внутрішньо українських проблем. Те саме, до речі, й у США. Під час виборів у 2016-му дуже активно використовувалися політичні, расові протиріччя. В Україні, схоже, росіяни намагатимуться робити те саме. Тому Україні важливо просуватися вперед у питаннях, які об’єднують, спільно і відкрито вирішувати проблеми, які виникають – і тоді Кремлю не буде на чому зловживати. І для українців важливо, особливо з огляду на наближення виборів, активно вимагати такого підходу від влади.
– Вас не бентежить, що політикум, персоналії, які фігурують зараз у передвиборних рейтингах, – це приблизно ті самі люди, з якими Ви мали справу 10 років тому, коли були послом?
– Я б не сказав, що всі ті самі. Є й нові обличчя. Візьмімо хоча б Святослава Вакарчука чи Володимира Зеленського. Анатолій Гриценко, Андрій Садовий – я вважаю їх загалом новими обличчями тут, на загальнонаціональному рівні. До того ж, у Верховній Раді дійсно багато нових облич. І я впевнений, що буде ще більше у новій Раді…
– …Якщо ухвалять нове виборче законодавство?
– У будь-якому випадку. Сподіваюся, що воно буде ухвалене, але загалом, думаю, у будь-якому випадку.
Якщо подивитися на опитування, українці дуже підтримують нову виборчу систему, яка пропонується
Щодо виборчого законодавства – це питання дуже цікаве і для американців. У США ми маємо лише мажоритарні округи, і довкола такої системи є багато суперечок. У нас теж багато сперечаються про відкриті списки, про пропорційну систему. Кожна країна має сама вирішити, яке виборче законодавство підходить саме їй. У США всі округи мажоритарні – Україні, очевидно, такий варіант не підійшов би. Українці, за посередництва Верховної Ради, мають вирішити, що їм найкраще підходить. Звісно, для депутатів тут ідеться про певний конфлікт інтересів: чи може чинне скликання проголосувати за зміни до виборчого законодавства, завдяки якому ці депутати потрапили до парламенту? З іншого боку, законопроект уже пройшов перше читання. Тому, мені здається, він може бути ухвалений в цілому. Якщо подивитися на опитування, українці дуже підтримують нову систему, яка пропонується. А якщо це так, парламент повинен на це зважити.
– Ви згадали про Святослава Вакарчука і Володимира Зеленського. Вони ще не підтвердили намір взяти участь у виборах, але, дійсно, фігурують в опитуваннях як потенційні кандидати. Як Ви ставитеся до перспективи балотування співака і комедійного актора?
– Для США це не є чимось надзвичайним. Згадайте Рональда Рейгана – він був актором кіно. Так, він був також губернатором Каліфорнії, але він став впізнаваним саме як актор. Президент Дональд Трамп до обрання був людиною з телевізора, у нього не було законодавчого чи політичного досвіду. Але американці проголосували за нього. Святослав Вакарчук, наприклад, уже був депутатом Верховної Ради, у нього є певний досвід. Тож загалом це не є чимось безпрецедентним.
– Всі ці 10 років, відколи Ви припинили бути послом в Україні, Ви й далі пильно стежите за ситуацією тут. Чи для Вас щось змінилося в Україні за цей час?
Українці зараз більш згуртовані, вони пишаються бути українцями
– Так, однозначно. Я мав можливість спостерігати, як мінялися президенти в Україні. Бачив певне протистояння між сходом і заходом – зараз все інакше. Мабуть, це через вторгнення Росії, через її спроби анексувати Крим, через агресію на Донбасі. Але моє головне спостереження – що українці зараз більш згуртовані, ніж це було під час моєї роботи в Україні. Не важливо, чи вони зі Львова, чи Харкова, розмовляють українською чи російською, чи яку релігію сповідують – вони значно більш згуртовані, ніж це було раніше. І, що важливо, вони пишаються бути українцями.
