В ЄС хочуть зміцнити підрозділ, що бореться із фейками

Брюссель – Кібернетичні атаки й дезінформація онлайн – загроза демократіям Європи, при чому, не віртуальна, а реальна, заявляють у Європейському парламенті. Тому, треба створити в Єврокомісії нову посаду відповідального за боротьбу з пропагандою, а також суттєво збільшити фінансування й персонал підрозділу зовнішньополітичної служби ЄС, місія якого – розвінчування російської дезінформації. Це лише деякі з ініціатив, запропонованих у проекті резолюції Європарламенту, який у середу провів дебати, шукаючи посилення стійкості ЄС та недопущення зовнішнього втручання в європейські вибори наступного року

«Пропаганда й дезінформація, маніпуляції виборцями й кібернетичні атаки, зокрема, з боку Росії, яка намагається підірвати демократичні процеси на континенті, мають наштовхуватися на ефективний захист кожного європейця, організований та втілений Європейським союзом. Тому, «від слів – до діла», – закликають представники Європейського парламенту, який незабаром вступить до передвиборчого процесу, адже у травні 2019 року він, як і Європейська комісія мають бути переобрані.

Слід терміново реалізувати запропоновані Комісією ЄС передвиборчі заходи: створення Європейської виборчої мережі, встановлення прозорості в онлайновому просторі, підвищення захисту кібернетичної безпеки, запобігати подальшим незаконним маніпуляціям із приватними даними, поглибити боротьбу з дезінформаційною кампанією та зробити жорсткішими правила фінансування європейських політичних партій, закликала Кароліна Едтстадлер, представниця уряду Австрії, яка наразі головує у ЄС.

Тим часом, євродепутати, зокрема, голова парламентського комітету із закордонних справ Девід Макалістер заявляють, що феномен зовнішнього втручання у виборчі процеси інших країн слід сприймати, як глобальну загрозу.

«Зусилля недержавних акторів і третіх країн, і, назвемо відверто, – особливо Росії, для того, щоб викривляти факти, маніпулювати реальністю, поглиблювати недовіру до демократичних процесів і навіть втручатися у наші демократичні вибори, – все це цілком неприпустиме», – каже депутат від Німеччини, закликаючи ЄС терміново зміцнити свій захист від такого роду загрози. На його думку, для цього насамперед потрібна інтенсивніша співпраця й активніший обмін інформацією.

Фотиґа: ЄС і НАТО мають спільно боротися з дезінформацією й кібервтручаннями

Будь-які зловмисні дії, чи то використання соцмереж, чи кібератаки, чи поширення неправдивої інформації мають попереджатися, ідентифікуватися й отримувати відповідну реакцію, зокрема, через накладення санкцій, закликають члени Європарламенту.

Польський євродепутат Анна Фотиґа, яка очолює підкомітет із оборони та безпеки, зі свого боку наголошує, що вирішальним елементом боротьби із російською пропагандою та дезінформацією є залучення громадянського суспільства та, особливо, співпраця ЄС і НАТО.

«Навіть при тому, що ми маємо зі США політичні розбіжності, нам слід разом боротися із цим злом. Втручання у європейські вибори, як і у вибори інших країн, – це порушення прав людини. До того ж, звертаю увагу на те, що сторонні актори, насамперед Росія, зробили ці онлайнові атаки дуже цілеспрямованими та орієнтованими на кожний окремий випадок. Тому нам слід бути обережними й не застосовувати загальних заходів, а також розробляти диференційований підхід», – каже Анна Фотиґа.

Згідно із найновішими даними опитувань «Євробарометра», 73 відсотки європейців усвідомлюють та занепокоєні ширенням дезінформації в інтернет-мережі напередодні виборів. 81 відсоток респондентів цілком підтримують повну прозорість соціальних мереж, коли йдеться про політичний зміст публікацій та про джерела їхнього фінансування. Стільки ж вимагають достовірної інформації щодо сум, які соцмережам платять політичні партії для своєї реклами.

Єврокомісія вимагає медіаосвіти громадян, захисту приватних даних і прозорості політреклами

Втім, казати, що виконавчі органи ЄС, зокрема Єврокомісія, сидить, склавши руки, споглядаючи на те, як працює пропагандистсько-дезінформаційна машина Росії, теж не можна.

Наступні місяці напередодні виборів будуть вирішальними для скоординованої роботи усіх євроустанов та державних урядів, каже Вера Юрова, єврокомісар з питань юстиції, споживання й гендерної рівності.

«По-перше, ми закликаємо створити європейські виборчі мережі на національному та європейському рівнях. Мають враховуватися наші рекомендації для захисту приватних даних в контексті виборів, а також щодо прозорості політичної реклами онлайн. Має бути зміцнена кібербезпека, а пильність громадян повинна бути значно активнішою протягом всього виборчого процесу. Ми готуємо законодавчу ініціативу, яка надасть можливість санкціонувати зловмисників, що використовуватимуть персональні дані для виборчих цілей», – пояснила єврокомісар у Страсбурзі.

Європейська комісія пропонує на майбутнє такий план дій для захисту європейського суспільства від кіберзловмисників та дезінформації: покращити грамотність населення у сенсі медіа та преси, надати більше доступу до якісної журналістики, підтримку незалежних організацій, що займаються перевіркою достовірності фактів, робота з онлайн-платформами над недопущенням ширення дезінформації, при цьому, «не обмежуючи свободу висловлювань та поглядів».

Моґеріні слід активніше боротися із дезінформацією – проект звіту

Водночас, Європейський парламент готує звіт, в якому, зокрема, наголошується, що Євросоюз повинен надати своїй робочій групі по боротьбі з пропагандою (East StratCom) «адекватні фінансові та кадрові ресурси» для того, щоб «істотно підвищити його потенціал, ефективність та якість роботи».

Цей звіт, підготовлений європарламентарем Анною Фотиґою, до кінця листопада буде розглянутий у Комітеті закордонних справ Європейського парламенту

Раніше цього року парламент ЄС домігся надання East StratCom 1,1 мільйона євро – річне фінансування із бюджету ЄС для активізації боротьби із дезінформацією та фейками, поширюваними прокремлівськими медіаресурсами та ЗМІ Росії.

Європарламентарі також закликають зайняти у цій сфері активнішу позицію голову європейської зовнішньополітичної служби Федеріку Моґеріні. Звертаючись до держав-членів ЄС, які «продовжують заперечувати існування стратегічної пропаганди», парламентарі вимагають від них «визнати цей феномен і вживати запобіжні заходи для його подолання».

Основна частина звіту присвячена соціальним медіаресурсам, які там названі «найвживанішим інструментом поширення дезінформації та ворожої пропаганди». Тому спільно із державами-членами ЄС «дії соціальних медіакомпаній мають регулюватися та має бути забезпечена їхня повна прозорість і підзвітність».

Проблема дезінформаційної кампанії з боку Росії має бути в порядку денному саміту ЄС у Брюсселі 13–14 грудня.

У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.