Гості програми «Ваша Свобода»: Дмитро Тимчук, народний депутат України, координатор групи «Інформаційний спротив»; Єгор Фірсов, донеччанин, колишній народний депутат України.
У так званих «ЛДНР» все ж таки провели так звані «вибори» на тлі тверджень про те, що Москва нібито не має ніякого безмежного впливу на ватажків цих територій. Президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель на зустрічі з президентом України Петром Порошенком у Парижі засудили псевдовибори на Донбасі. Натомість Дмитро Пєсков, прес-секретар президента Росії, заявив, що у Кремлі до «виборів» поставилися «зі зрозумінням»
Олександр Лащенко: Пане Тимчук, чия це «перемога»? Хто тут взагалі міг «перемогти»? Всі ці так звані «діячі» – пушиліни, «МММщики», ті, хто замінив команду Захарченка, ліквідованого у серпні цього року... Росія перемогла? Що це за захід був на вихідні?
Дмитро Тимчук: Я не думаю, що перемогла Росія, чи навіть хлопці, які під проводом Росії діяли. Росія, змінивши Плотницького в «ЛНР» ще минулого року, а також ліквідувавши Захарченка, зайшла у глухий кут.
Це ігри російських спецслужб, перш за все, Сурков-ГРУ і ФСБ розділили сфери впливу на окупованій частині Донбасу. Треба було зображати, що є якась «легітимна влада», «народом обрана» на цих територіях, до якої Росія нібито не має прямого стосунку. Довелося «легалізувати» Пасічника, який замінив Плотницького і виконував обов’язки «голови» «ЛНР», і знайти заміну Захарченку, який працював під ГРУ і Суркова.
Росія, змінивши Плотницького в «ЛНР», а також ліквідувавши Захарченка, зайшла у глухий кутДмитро Тимчук
Провели «вибори» з цілком очікуваним результатом, призначили людей, які повинні були бути призначені. Технічно проблему вони ніби вирішили. Але політичну частину Москва вирішила так, як на мене, що краще вони її не вирішували б. Це далеко не на користь Москві. Напевне у Кремлі планували, що ці «вибори» стануть якимось «примушенням» України до «Мінська». Тобто, ігноруючи воєнну складову, припинення вогню, відведення сил і засобів від лінії зіткнення і таке інше, перейти відразу до політичної, чого від нас Москва вимагала Бог зна скільки. Україна, зрозуміло, йшла за логікою «Мінська». Хоча було зрозуміло, що «Мінськ» не працює, відразу, ще з лютого 2015 року.
(Повна версія програми)
На виборах в ОРДЛО були присутні неофашисти, європейські сепаратисти, політики, які близькі за духом до тієї ж МосквиДмитро Тимчук
У Москві думали, вочевидь, що якщо зараз провести вибори не за українськими законами, як це прописано у «Мінську», це буде якимось важелем впливу на Україну, щоб виконувати далі всі пункти політичної складової. Але світова спільнота (Україна, зрозуміло, саме собою) категорично проти виступила і різко негативно оцінила проведення «виборів». Росію, очевидно, ще й надалі чекатимуть санкції. Адже вже й на Заході всі розуміють (це не 2015 рік!), хто стоїть за цими «виборами», за цими подіями. Як завжди, Путін перехитрив сам себе.
Були (присутні на «виборах» в ОРДЛО – ред.) неофашисти, європейські сепаратисти, політики, які близькі за духом до тієї ж Москви. Це «антибомонд» політичний європейський.
– Пане Тимчук, на вашу думку, звісно, це важко спрогнозувати, але яке майбутнє бачить Путін із «їхтамнєтами» для Донбасу?
Донбас залишається важливим у тому плані, що це якраз той якір, який тягне Україну назадДмитро Тимчук
Дмитро Тимчук: Путін, напевне, розуміє, що зараз військовими засобами неможливо цього досягти. Він іде за логікою політичного процесу України. Я не вірю, що на президентські вибори можуть яскраво вираженого російського кандидата якимось чином упихнути у крісло президента України, але на парламентські вибори з тим, щоб доводити під галсом парламентсько-президентської республіки, обмежувати права президента, сформувати проросійську більшість у парламенті – це цілком можливо. Путін розуміє, що для нього, напевне, це зараз найбільш оптимальний шлях.
Донбас залишається важливим у тому плані, що це якраз той якір, який тягне Україну назад. Це болюча точка, на яку постійно можна тиснути. З іншого боку, якщо після проведення цих «виборів» Захід не відреагує рішучими санкціями, то завтра Москва вже казатиме: це – «обрані народом» «лідери», це – «народна влада», з якою треба розмовляти.
Верховна Рада ухвалила так званий закон про деокупацію Донбасу, де на законодавчому рівні визнали статус цих територій. Це територія, окупована Російською Федерацією. Все решта – від лукавого... Україна чітко свою позицію висловила, що вибори можуть відбуватися лише після того, як Донбас контролюватиметься Україною.
Зі самого початку «мінського процесу» не розуміли, як Віктор Медведчук може представляти інтереси України, тим більше, будучи кумом Путіна і очолюючи одну з найбільш потужних проросійських організаційних в Україні. Це представник «п’ятої колони», як і деякі депутати з «Опоблоку». Ми в рамках Комітету з питань нацбезпеки і оборони ще два роки тому були авторами проекту постанови Верховної Ради щодо санкцій, у тому числі, і щодо Медведчука, але це питання чомусь душе швидко забалакали, і санкції так і не були введені.
– Пане Фірсов, як ви вважаєте, що робити тепер Україні після цих так званих «виборів»? Чи, можливо, взяти паузу, чи різкіше заявляти свою позицію?
Завдання Путіна зараз – це впихнути той неконтрольований Донбас зі своєю вже суспільною думкою, з російським рублем, зі своїми ЗМІ в УкраїнуЄгор Фірсов
Єгор Фірсов: Україні, звичайно, не варто визнавати ці «вибори». Але не треба обмежувати себе лише пасивністю. Верховна Рада має ухвалити звернення до парламентів європейських країн, парламенту США і Канади, щоб не визнавати ці «вибори» і актуалізувати позицію щодо санкцій безпосередньо проти так званих «ЛНР» і «ДНР» та проти Росії, бо Росія всіляко спонукала до проведення «виборів» на тих територіях.
Таке звернення у вигляді проекту закону було ухвалене українським парламентом у 2014 році. І європейське співтовариство застосовувало санкції проти Росії. В Європі ніхто не сидить і не згадує, що в Україні так звані «ЛНР» і «ДНР» провели «вибори» і так далі. Ми повинні нав’язувати свій порядок денний, постійно згадувати, щоб Європа мала ухвалювати відповідні рішення.
– Пане Фірсов, під час зустрічі у Парижі Анґела Меркель та Емманюель Макрон із Петром Порошенком категорично засудили так звані «вибори» на непідконтрольній Україні території, але водночас привітали продовження українським парламентом «з ініціативи Порошенка», як сказано, до кінця 2019 року чинності закону про так званий «особливий статус» цих регіонів. Як діяти Україні з урахуванням такої позиції західних партнерів, передовсім партнерів із «нормандської четвірки»?
Єгор Фірсов: Завдання Путіна зараз – це впихнути той неконтрольований Донбас зі своєю вже суспільною думкою, з російським рублем, зі своїми ЗМІ в Україну. Саме Путін і Лавров постійно наполягають, що Україна має на законодавчому, конституційному рівні ухвалювати необхідні проекти.
Росії Донбас точно не потрібен. У цьому переконалися вже не тільки громадяни України, а й самі мешканці так званих «ЛНР» і «ДНР». Тому наше завдання – наполягати на виконанні «мінського формату» і переходити до іншого формату, бо «Мінськ» так чи інакше не працює.
