Національне агентство із запобігання корупції перевірить, чи був конфлікт інтересів в діях народних депутатів Юрія Бойка («Опозиційний блок»), Ярослава Дубневича («Блок Петра Порошенка»), позафракційного Борислава Розенблата і Дмитра Святаша (група «Партія “Відродження»), коли вони подали конституційне звернення, яким намагалися оскаржити діяльність новоствореного Нацагентства з виявлення, розшуку й управління активами, одержаними від корупційних злочинів. Про це йшлося у розслідуванні журналіста програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та UA: Перший) Олександра Чорновалова «Хто проти АРМА: 56 депутатів-бунтівників».
У відповідь на звернення голови громадської організації «State Watch» Гліба Канєвського у НАЗК зазначили: «Буде здійснено перевірку викладених у зверненні фактів, за результатами якої може бути встановлено наявність чи відсутність ознак порушення вимог Закону в діях зазначених осіб».
У своєму зверненні наприкінці вересня у «State Watch» підкреслювали, зокрема, що «є наявні підстави стверджувати, що значна частина підписантів конституційного подання діяла в умовах реального конфлікту інтересів, а саме, підписала його у приватних інтересах».
Раніше «Схеми» з’ясували, що група народних депутатів направила до Конституційного суду подання, яким намагалася оскаржити роботу АРМА через можливий власний бізнес-інтерес.
Серед підписантів конституційного подання були вихідці з Партії регіонів, які зараз є депутатами «Опозиційного блоку», групи «Партія «Відродження» та групи «Воля народу», обранці від «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту», а також позафракційні.
Загалом під конституційним поданням підписалися 56 обранців. Та частина з них, як виявили журналісти, є власниками активів, які наразі знаходяться під арештом та в управлінні цього відомства, бо це майно, на думку слідства, отримане корупційним шляхом. На період слідства гроші з цього бізнесу йдуть державі, і власники не мають змоги продовжувати на них заробляти.
Зокрема, депутат-підписант від групи «Партія «Відродження» Дмитро Святаш – віддавна пов’язаний з групою компаній «АІС» – великим автодилером на ринку України. На це майно (а це понад 100 об’єктів нерухомості у 18 обласних центрах України) зараз накладено арешт та передано в управління АРМА.
Ще один підписант конституційного подання – народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенко» Ярослав Дубневич. Він разом зі своїм братом, також народним депутатом, Богданом Дубневичем є власником двох ТЕЦ у Львівської області, майно яких також передано в управління АРМА. Це відбулося в рамках кримінального провадження НАБУ за фактом розкрадання природного газу.
Уже після виходу розслідування «Хто проти АРМА: 56 депутатів-бунтівників», Конституційний суд України відмовився розглядати подання 56 народних депутатів.
АРМА було створене наприкінці 2016 року за аналогом установ, які успішно функціонують у державах-членах Європейського Союзу.
Зараз, за підрахунками голови АРМА Антона Янчука, в управлінні відомства майже півтисячі активів. Серед них також резиденція Межигір’я президента-втікача Віктора Януковича.
