Переписування історії – це постійний процес, без якого не може існувати історична наука. Як стверджує дописувач газети «День», кожен чесний історик, який прожив досить довге життя, встигає неодноразово змінити свої погляди з того чи іншого питання. І зовсім не через політичну кон’юнктуру, а лише внаслідок відкриття нових фактів і появи нових теорій. Але, як переконує автор статті, саме в Росії зараз історія активно переписується з офіційних імперських позицій. І повністю знищується, приміром, українська мова в окупованому Криму. А Вселенському патріархові, що розпочав процес надання автокефалії Українській православній церкві Путін за розтягування православ’я по «національних домівках» погрожує «тяжкими наслідками». Цей факт ще раз наголошує на цілковитому одержавленні Російської православної церкви, яку Кремль розглядає як своє найважливіше знаряддя для підтримки впливу в межах «русского мира» як його головну «духовну скрєпу», наголошує газета.
Віктор Медведчук став головою політради партії «За життя», лідером якої є член парламентської фракції «Опозиційного блоку» Вадим Рабінович. Як переконує «Газета по-українськи», українці побачать нову версію Соціал-демократичної партії України (об’єднаної). Підтягнуть старі офіси й кадри. Однак партія «За життя» перебуває на межі прохідного бар’єру до Верховної Ради у 5 відсотків. Її рейтинг може знижуватися. Адже кількість проросійських партій зростає, а проросійських виборців меншає. До того ж образ Медведчука – демонізований у суспільстві, зазначає газета. Стаття називається «Медведчук виконуватиме завдання Кремля».
«Хто вбив Катю Гандзюк?» – у статті під таким заголовком газета «День» наголошує, що смерть відомої активістки – черговий виклик для всього громадянського суспільства й оголення серйозних проблем у державі. Справа Гандзюк стала черговим тестом: для правоохоронної системи і для громадянського суспільства. Перша його впевнено провалює, переконує видання. Адже замовників – тепер уже вбивства – досі не названо. Друге – обурюється, тисне, використовує всі інструменти боротьби з системою. Але напади продовжуються. За цей рік їх зафіксовано понад 50. Газета пише, що злочин, який вчинили добровольці, вкотре загострив проблему монополії на насильство в Україні. Здавалося б, учасники війни, які мають нагороди за захист України, повинні користуватися повагою та посісти важливе місце в суспільстві, а не ставати вбивцями. Однак відчуття безкарності і впливові недоторканні можновладці породжують думки про легку наживу. Навіть таким способом. Часом бойові товариші, які повернулися з війни, стають опонентами в парамілітарних формуваннях та інструментами виконання брудної роботи за гроші.
«Газета по-українськи» інформує, що з 1 січня «Укрпошта» може припинити виплату пенсій у селах. Її керівництво вимагає підвищити тариф на доставку. Видання стверджує, що в Україні немає стратегії розвитку державних підприємств. Не визначені чітко їхні соціальні функції. Тому й виникають такі ситуації. Вимоги «Укрпошти» підвищити тариф на доставку пенсій нагадують шантаж. Водночас влада не має іншого виходу, переконують експерти видання. Доведеться збільшити. Можливо, не на ту суму, що вимагає «Укрпошта». У будь-якому випадку грошей, які виділять, точно вистачить на перший і другий квартал 2019-го. Щоб пережити президентські вибори. Усі розуміють, що ніхто не позбавлятиме людей пенсій. Хоча б тому, що тоді вони відмовляться голосувати. Докладніше йдеться в статті «Ці вимоги нагадують шантаж».
