Людина повертається з війни й опиняється у вирі психологічних та соціальних проблем, з якими, за відсутності підтримки, їй важко, якщо не неможливо, впоратись. Тож важливо, щоб поруч були однодумці – родина і волонтери, побратими і суспільство, – які підтримають, підкажуть, направлять. Як зазначають і самі бійці, і медики, і волонтери, соціально-психологічна реабілітація та суспільна реінтеграція воїна-ветерана проходить значно швидше за наявності роботи. Волонтерські та громадські організації першими взялися допомагати ветеранам, зокрема, у працевлаштуванні, спонукаючи до цього і державу.
Вікторія Ломоносова – ветеран АТО, боєць полку «Золоті Ворота» Національної гвардії України. Після повернення додому, молода жінка почувала внутрішній дискомфорт, їй було складно спілкуватися з людьми, і перебування вдома стало для Вікторії особистою «зоною комфорту». В якийсь момент вона збагнула, що час повернутись у соціум, знайти роботу і жити далі.
Ломоносова стала учасницею проекту «Ветерани: від діалогу до працевлаштування», який здійснює громадська організація «Об’єднання дружин і матерів учасників АТО» за фінансової підтримки Міністерства соціальної політики України. У рамках проекту в Києві зустрілись на тренінгу ветерани бойових дій, серед яких і ті, хто має свої історії успіхів на роботі, і потенційні працедавці та психологи.
«Соціальна складова нашого повоєнного життя інколи дивує, а іноді дратує. Щоб повернутись у мирне життя, треба вийти з «зони комфорту» і відчути себе потрібною – своїм рідним, своїй країні, яку ми боронили та за яку вболіваємо.
На тренінгу ми, ветерани, і поспілкувались одне з одним, і навчились правильно заповнювати анкети, і почули пропозиції від потенційних працедавців
На тренінгу ми, ветерани, і поспілкувались одне з одним, і навчились правильно заповнювати анкети, і почули пропозиції від потенційних працедавців. Ми отримали мотивацію іти далі, розвиватись» – зазначила Ломоносова в інтерв’ю для Радіо Свобода.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо подальших планів, Вікторія Ломоносова зізналась: хоче спробувати себе у творчій професії. А завдяки участі на семінарі представників різних компаній, не виключено, що незабаром вона знайде працю якраз у цій сфері. Працедавці також пропонували ветеранам роботу у фінансовому секторі, в охоронних фірмах; були пропозиції працювати касирами, водіями тощо.
Як повідомила Радіо Свобода голова «Об’єднання матерів і дружин учасників АТО», координатор проекту Наталя Московець, у роботі київського тренінгу взяли участь близько півсотні ветеранів та семеро потенційних працедавців; незабаром подібні тренінги відбудуться в інших містах України.
Праця для ветеранів: дещо про фестивалі вакансій та е-ресурси
У багатьох містах країни волонтери, ветеранські організації за підтримки місцевої влади проводять спеціальні ярмарки, або ж фестивалі вакансій для ветеранів. У Києві у червні цього року неурядовий «Центр працевлаштування та перепрофорієнтаціі ветеранів АТО» ініціював у рамках проекту «Місто професій» «Фестиваль вакансій для ветеранів АТО». Як розповіла Радіо Свобода одна з його організаторів Вікторія Воронович, повернути ветерана з війни, в соціум, допомагає наявність улюбленої роботи.
Армія уже зміцніла і не так потребує нашої участі, як це було раніше, зате ми можемо ветеранам допомагати ресоціалізуватисяВікторія Воронович
«Армія уже зміцніла і не так потребує нашої участі, як це було раніше, зате ми можемо ветеранам допомагати ресоціалізуватися. Один з найкращих способів це зробити – допомогти знайти ветерану роботу до душі. Тож у нас виникла ідея створити Центр працевлаштування та перекваліфікації ветеранів АТО, інформувати ветеранів про наявність вакансій тощо», – пояснила Воронович.
Для пошуку роботи ветерани також використовують і сучасні інформаційні комунікації, наприклад, повідомлення про вакансії для ветеранів, про курси з перекваліфікації розміщує інформаційна платформа «Робота для ветеранів (Життя після АТО)», подібна інформація міститься на сайтах та сторінках регіональних управлінь Державної служби зайнятості.
Історія успіхів як стимул до роботи
Але перегляд ресурсів у пошуках роботи – лише ланка у «ланцюжку» різних заходів, серед яких велику роль відіграє успішний досвід побратима, каже у розмові з Радіо Свобода ветеран АТО, нині працівник компанії «Київхліб» Андрій Ільченко.
За його словами, робота серед людей, які розуміють потреби ветеранів, сприяє швидшому подоланню психологічних травм, отриманих на війні, та надає наснаги й упевненості у собі.
Для мотивації потрібні успішні історії «реабілітації працею», кар’єрного зростання на роботі, які розповідатимуть самі ветерани, за принципом «рівний рівному»
Людині, котра пережила жахіття війни, інколи доводиться розпочинати все «з нуля», в абсолютно іншій сфері діяльності, але це «ті нові обрії, які відкривають нову сторінку життя». «Тож для мотивації потрібні успішні історії «реабілітації працею», кар’єрного зростання на роботі, які розповідатимуть самі ветерани, за принципом «рівний рівному», – пояснює Ільченко.
Працевлаштування ветеранів має стати пріоритетом для держави – Примаченко
Держава ж, хоч і не стає осторонь, тим не менше мала би долучатись більш активно до вирішення проблем, пов’язаних із соціальною реабілітацією і працевлаштуванням ветеранів бойових дій, зазначає у коментарі для Радіо Свобода завідувач київського сектору департаменту у справах ветеранів Сіністерства соціальної політики Володимир Примаченко.
Працевлаштування ветеранів має стати пріоритетом для державиВолодимир Примаченко
За його словами, знайти достойну роботу, щоб підтримати родину, швидше адаптуватись у повоєнному житті, важливо для кожного ветерана. І держава має долучитись до цього активніше, вважає фахівець.
«Навіть за наявності позитивних результатів медико-психологічних результатів людина, котра повернулася з війни, має потребу – забезпечити себе та родину фінансово і матеріально. Працевлаштування ветеранів має стати пріоритетом для держави», – наголошує Примаченко.
