Анна Андрієвська, Анна Горпинич
Два місяці тому в Армянську відбулися перші викиди невідомої речовини, які обернулися важкими наслідками для навколишнього середовища, здоров'я кримчан і жителів сусідніх регіонів Херсонської області. Підконтрольна Росії влада Криму повідомила, що причиною послужила діяльність ТОВ «Титанові інвестиції», яке орендує завод «Кримський титан». Дослідження ситуації з іншими заводами, які входять до титанового холдингу Дмитра Фірташа, показало, що жителі інших регіонів можуть опинитися в епіцентрі екологічної катастрофи в будь-який момент.
Вранці 24 серпня жителі Армянська та декількох регіонів Північного Криму прокинулися від їдкого кислуватого запаху й присмаку заліза в роті. А вийшовши на вулицю, виявили, що всі металеві предмети, в тому числі домашній посуд, покриті іржею та невідомим нальотом зеленуватого відтінку. Таку ж невідому речовину виявили на парканах, дахах будинків, побутових предметах і рослинах. Кислотні викиди знищили урожай на присадибних ділянках кримчан, дерева за одну ніч пожовтіли й скинули листя.
Жителі Армянська та найближчих до нього регіонів Херсонської області досі звертаються до лікарів через наслідки хімічних отруєнь і загострення хронічних захворювань.
«Нас труять, хочемо дихати»
Після перших хімічних викидів російська влада Криму взяла проби на аналіз і почала моніторити ситуацію. Так тривало два тижні, поки 4 вересня не з'ясувалося, що концентрація кислотних викидів в Армянську перевищила граничну норму. У місті на кілька днів оголосили режим надзвичайного стану, а з епіцентру вивезли майже 4 тисячі осіб (переважно дітей).
Евакуація чи канікули? Дітей вивозять із кримського Армянська – фото
Ті, кому довелося залишитися в місті, рятувалися як могли. «Тут справжнє пекло коїться. Вночі та під ранок неможливо набрати повітря в легені. Після 15-хвилинного перебування на вулиці болять легені, в носі та в роті відчуття ран і кислоти, очі сльозяться. Як можна довести цілий регіон до такого стану? Місто Армянськ ‒ у пеклі! Тут дуже важко. Реакція «чиновників» була млява доти, поки люди самі не піднялися. Якщо дітей зараз не вивезти звідси, через роки половина населення тут будуть інвалідами», ‒ розповідав місцевий активіст на умовах анонімності.
Деякі містяни відкрито говорили, що російські чиновники замовчують проблему. Щоб привернути увагу, вони публікували в соцмережах фото в респіраторах і захисних масках з хештегом #нас труять, #хочемо дихати.
Від токсичних викидів постраждали жителі сусідніх з півостровом сіл Херсонської області. Вони скаржаться на ті ж симптоми хімічного отруєння, що й кримчани, показують такі ж знищені присадибні ділянки.
Сірчаний ангідрид з кислотонакопичувача
Підконтрольна Кремлю влада Криму повідомила, що причиною кислотних викидів стала діяльність ТОВ «Титанові інвестиції». Фірма зареєстрована в Москві, заснована офшорною компанією, на яку оформлена бізнес-імперія Group DF українського бізнесмена Дмитра Фірташа.
ТОВ «Титанові інвестиції» з 2014 року орендує завод в Армянську в ПрАТ «Юкрейніан кемікал Продактс» (колишній завод «Кримський титан»). Керівництво «Титанових інвестицій» спочатку заперечувало причетність заводу до кислотних викидів, наголошуючи, що зупинка виробництва приведе до екологічної катастрофи. Але після того, як в Армянську побувала делегація чиновників із Москви, діяльність заводу погодилися зупинити на два тижні.
Наприкінці вересня режим НС скасували, дітей повернули до міста. А 20 жовтня в Росприроднагляді оголосили про відновлення роботи заводу. Хоча місцеві жителі продовжують скаржитися на появу кислотних викидів у повітрі та загострення захворювань, кримські медики відмовляються пов'язувати це з діяльністю заводу.
Через два місяці після перших кислотних викидів в Армянську ні російська, ні призначена Кремлем кримська влада не можуть точно сказати, що за речовина та в якій кількості потрапила в атмосферу.
За попередніми висновками, йдеться про сірчаний ангідрид, який нібито випаровується з кислотонакопичувача заводу, що висох після припинення подачі дніпровської води в Крим у 2014 році.
Російська влада розглядає шість версій події. Але жодної достовірної так і не назвали. Проби води, ґрунту та повітря відіслали на аналіз у Росспоживнагляд до Москви. Результати обіцяли оприлюднити ще в вересні, але більше про них не згадували.
Випари пропаганди
У вересні підконтрольні кримській владі ЗМІ повідомили, що причиною хімічних викидів в Армянську могло стати потрапляння в кислотонакопичувач заводу солоної води з Сиваша внаслідок пошкодження дамби в Херсонській області. Російська «Новая газета» опублікувала фото з нібито зруйнованою дамбою, зняте через бінокль з 16-кратним збільшенням.
Перевірка за допомогою сервісу Fotoforensics, який дозволяє розпізнавати фальшиві знімки, показала, що перед публікацією фото було зменшене щонайменше в половину від свого оригінального розміру й містить елементи домальовувань. Тобто має ознаки підробки.
Журналісти «Центру журналістських розслідувань» побували на місці дамби й переконалися, що вона ціла, спростувавши й інші «фотодокази». Після цього дамбу перевірили чиновники Херсонської облдержадміністрації й теж підтвердили її цілісність.
Сумнівною також виглядає сама версія про кислотонакопичувач, враховуючи, що з перших днів «хімічної атаки» на його території побували як чиновники, так і блогери. Якби саме він був осередком отруєння, навряд чи б хтось зміг там перебувати без захисних засобів. А на фото та у відеозвітах на людях немає навіть масок. До того ж, з моменту перших скарг на хімічні викиди й до сьогодні температура повітря в Армянську значно змінилася, а кислота в повітрі продовжує з'являтися.
Проте в «Титанових інвестиціях» схиляються саме до версії про кислотонакопичувач і зруйновану греблю. Керівництво підприємства звернулося до ФСБ та Слідкому Росії з проханням порушити кримінальну справу стосовно української влади за ознаками екоцид (стаття 358 Кримінального кодексу Росії). «Юкрейніан кемікал Продактс», в свою чергу, вимагає від української влади «терміново втрутитися в ситуацію з пошкодженням дамби й відкрити за цим фактом кримінальне провадження».
«Крим.Реалії», проект Радіо Свобода, спробували з'ясувати в компанії, на чому базуються ці висновки та що стало причиною кислотних викидів в Армянську. Але відповіді на інформзапит від Group DF і «Юкрейніан кемікал Продактс» не отримали.
Проби не брали, інформацію надати неможливо
Після скарг на викиди з Армянська від жителів Херсонської області фахівці Мінекології та природних ресурсів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Держекоінспекції, Міністерства охорони здоров'я та інших українських відомств відвідали кислотонакопичувач кримського заводу, половина якого розташована в Херсонській області. За інформацією місцевої облдержадміністрації, вони взяли проби з кислотонакопичувача та Лемурійського озера поруч із Сивашем та пообіцяли оприлюднити результати лабораторних аналізів найближчим часом. Спроби журналістів проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» з'ясувати їх успіхом не увінчалися. У Міністерстві екології та природних ресурсів, Держекоінспекції України на інформзапит повідомили, що їхні фахівці не брали цих проб і аналіз не проводили.
У вересні представники Мінекології України зверталися до ПрАТ «Юкрейніан кемікал Продактс» з проханням надати інформацію про виробничу діяльність її філії в Армянську, позаштатні ситуації та викиди забруднювальних речовин, починаючи з 20 серпня. Але в компанії повідомили «про відсутність можливості надання відповідної інформації», розповів заступник міністра екології та природних ресурсів України Віктор Вакараш.
Таким чином українська влада теж не має достовірної інформації про викиди в Армянську та причини.
Спроби пояснити безуспішне розслідування складнощами доступу до інформації та самого заводу через анексію Криму, можливо, варто було б взяти до уваги. Але, як ми з'ясували, на підконтрольній Україні території дізнатися щось про діяльність інших заводів Фірташа теж практично неможливо. Доведено досвідом Сум, який останнім часом дуже нагадує кримський.
Сумській брат «Титана»
У Сумах, на підконтрольній українській владі території, за 800 кілометрів від анексованого Армянська працює підприємство, яке називають «братом-близнюком» «Кримського титану». Засноване в 50-х роках ХХ століття, воно, так само як і кримський титановий завод, прославилося на території колишнього Радянського Союзу виробництвом двоокису титану. По суті, «Сумихімпром» став одним з містоутворювальних підприємств у повоєнний час, що допомагало відновити зруйновану війною економіку. Але з часом з процвітаючого гіганта хімічного виробництва «Сумихімпром» перетворився на збиткове підприємство, яке ледь подає ознаки життя.
Ще одна схожість сумського хімзаводу з кримським «братом» полягає в тому, що він, як і «Кримський титан», а тепер уже ПрАТ «Юкрейніан кемікал Продактс», контролюється Дмитром Фірташем. Хоча юридично власником заводу все ще є Міністерство промислової політики України. Про те, як це стало можливим, можна прочитати й подивитися в програмі журналістських розслідувань «Схеми».
Небезпечний коктейль хімікатів
За інформацією Держекоінспекції України, щорічно ПрАТ «Сумихімпром» викидає в атмосферу близько 1,5 тисячі тонн сірчаного ангідриду. Цей токсичний газ небезпечний для організму людини, оскільки викликає запалення верхніх дихальних шляхів, кашель, а при вдиханні високих концентрацій газу може спровокувати гострий набряк легенів.
Окрім сірчаного ангідриду, щороку разом з повітрям сумчани вдихають до 120 тонн сірчаної кислоти, до 250 тонн аміаку, до 70 тонн чадного газу ‒ і це лише деякі складові небезпечного «коктейлю» від «Сумихімпрому».
Чи робить керівництво заводу щось, щоб знизити обсяги викидів небезпечних речовин, нам з'ясувати не вдалося. Наш інформзапит і телефонні дзвінки щодо стану очисних споруд на підприємстві ПрАТ «Сумихімпром» були проігноровані.
Не можуть встановити масштаб забруднення повітря і в Держекоінспекції України. «Під час перевірки перевищень (викидів забруднюючих речовин ‒ ред.) зафіксовано не було. Але це ні про що не говорить. З моменту, коли ми всі відчули запахи, до фактичної перевірки минуло дуже багато часу. Поки ми отримували згоду регуляторної служби, через два тижні прийшли на підприємство. Викид сьогодні може бути, а через три години ми його вже не фіксуємо. Екологічні перевірки не повинні проводитися з такою тривалістю в часі. Є звернення, й ми маємо терміново на них реагувати. Тоді ми будемо фіксувати фактичні порушення», ‒ говорить фахівець українського відомства Ірина Кашпур.
За її словами, тільки за минулий місяць до Держекоінспекції надійшло п'ять звернень з приводу викидів «Сумихімпрому».
За останні кілька років у Сумах істотно зросла кількість захворювань дихальних шляхів. Особливо гостро ця тенденція торкнулася дітей, розповідає лікар-пульмонолог Сумської дитячої обласної лікарні Ольга Коломієць: «Найбільш слабка ланка ‒ це діти. У них ще формується, росте все, формується імунітет на слизовій. І якщо дитина росте в поганих умовах, то, зокрема, гіпоксія, вона порушує дозрівання всіх органів і систем і порушує обмінні процеси в цих органах. А хронічна гіпоксія порушує інтелект. Останнім часом зростання хронічних захворювань дихальних шляхів значне. Особливо це алергічні захворювання, астма. Теоретично це може бути наслідком роботи хімічних підприємств. Але у нас таких досліджень ніколи не проводили».
Титанові таємниці
З огляду на потенційну небезпеку хімічних підприємств для населення, законодавством України передбачений екологічний податок. Чи платить його ПрАТ «Сумихімпром» і в якому обсязі, в Головному управлінні Державної фіскальної служби України в Сумській області не говорять. У відомстві нам відмовилися надати цю інформацію, пославшись на низку нормативів. Уточнити, яким саме з них обґрунтована відмова в наданні інформації, в ДФС відмовилися.
Проблеми з доступом на підприємства титанового бізнесу Фірташа та отриманням інформації про їхню діяльність існують не тільки в анексованому Криму та Сумах. Подібні факти українські чиновники фіксують і в інших регіонах, де працюють його заводи.
У вересні фахівці Держекоінспекції України намагалися провести позапланову перевірку дотримання природоохоронного законодавства в ТОВ «Мотронівський природно-збагачувальний комбінат» у місті Вільногірську Дніпропетровської області. Але їх на підприємство не пустили. Припис про забезпечення огляду всіх підрозділів заводу його керівництвом проігнорований, повідомили нам у відомстві.
На інших заводах, які фахівцям Держекоінспекції вдалося перевірити, зафіксовані порушення. У ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» в жовтні порушували умови дозволу на викиди забруднювальних речовин та утилізації відходів, експлуатації установок очистки газу та водогосподарських споруд.
Керівництво ТОВ «Валки-Ільменіт» і ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» в селищі Іршанськ Житомирської області, за інформацією Держекоінспекції України, торік оштрафували за порушення природоохоронного законодавства. На підприємствах неналежним чином вели документацію про викиди забруднювальних речовин та рекультивацію порушених земель, а також мали неповний облік викидів шкідливих речовин і змішували хімічні відходи з побутовими.
У випадку з кримським «Юкрейніан кемікал Продактс» все теж починалося зі штрафів за недостовірну інформацію про викиди, поки ситуація не спричинила екологічну катастрофу.
