Гості програми «Ваша Свобода»: Ростислав Павленко, директор Національного інституту стратегічних досліджень; Любомир Мисів, заступник директора соціологічної групи «Рейтинг»
Українська православна церква Київського патріархату та Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) поки що не можуть дійти остаточної згоди щодо об’єднаної помісної церкви – не вирішене питання зі статутом, моделлю, немає узгодженої назви. Про це в інтерв'ю телеканалу ZIK сказав предстоятель УАПЦ митрополит Макарій. На його думку, без вирішення цих питань, не можна проводити об’єднавчий собор нової помісної церкви.
Віталій Портников: Пане Павленко, Верховна Рада передала Андріївську церкву, в якій завжди відбувалися служби УАПЦ, у розпорядження Константинопольського патріархату. Чи не буде така втрата Андріївської церкви додатковим імпульсом для того, щоб УАПЦ не дуже хотіла би брати участь в об’єднавчих процесах? І у чому сенс розбіжностей, про які говорить митрополит Макарій?
Ростислав Павленко: Не буде. Владика Макарій відкрито сказав, що це добровільний акт.
Президент України говорив про те, що крок щодо передачі в користування Вселенським патріархатом Андріївської церкви погоджений із предстоятелями церков. Відтак це крок абсолютно логічний, це крок на зближення і влаштування поточної взаємодії між Україною, незалежною українською єдиною православною церквою, яка створюється, і Вселенською патріархією.
(Повна версія програми)
Ще півроку тому представники цих церков важко сідали за один стіл. Очевидно, має пройти якийсь процес, більше того, він вже йде, щоб від цього перейти до єдиної церкви. Ясно, що при формуванні цієї церкви перед собором, на якому всі архієреї обиратимуть спільно свого предстоятеля, можуть звучати різні голоси, можуть виставлятися різні інтереси, але найголовніше – щоб результат був єдиний, результат був забезпечений.
– Пане Мисів, а як українське суспільство ставиться до самого об’єднання церков? Взагалі люди розуміють, що це таке, що це дасть? Наскільки вони усвідомлюють різницю у конфесіях, коли навіть багато хто зі спеціалістів з теологічних питань не завжди це може усвідомити?
На сьогодні маємо більше половини тих, хто підтримує ідею створення єдиної помісної церквиРостислав Павленко
Любомир Мисів: Люди розуміють і розуміють суть цього процесу. І кожного дня розуміють все більше. Бачимо це за динамікою оцінок щодо ідеї становлення єдиної помісної церкви і зростання підтримки цієї ініціативи.
На сьогодні маємо більше половини тих, хто підтримує ідею створення єдиної помісної церкви. Лише кожен п’ятий (20%) має протилежну думку. Є ще частина респондентів, яким це байдуже – вони до цього ставляться з байдужістю. Але підтримка зростає. Із 2017 року, якщо порівняємо дані, і сьогодні оприлюднені дані, то підтримка зросла на 15%. Актуалізація цього питання дозволила цей меседж пронести далі у суспільство.
І ми запитували, наскільки це об’єднає чи розділить країну. Цифри дещо відрізняються від підтримки. Є певна засторога стосовно цього питання, особливо в деяких макрорегіонах. Більше третини говорить, що ця ініціатива об’єднає країну на сьогодні. Більше чверті говорить про те, що все ж таки розкол посилиться в суспільстві. А ще чверть говорить про те, що нічого не станеться. Тобто ніяким чином ця ініціатива не вплине на консолідацію суспільства.
Південь і схід боїться – говорять, що це може посилити розкол. Знову ж вони орієнтуються на певні політичні сили, які про це говорятьЛюбомир Мисів
Ця ініціатива дуже позитивно сприймається насамперед у західних регіонах, також велику підтримку має у центрі. Не можна говорити про те, що є відсутня підтримка у південно-східних регіонах. Вона навіть переважає кількість тих, хто висловлюється проти. Але особливістю півдня та сходу є те, що дуже багато, близько чверті – їм байдуже до цієї ініціативи. Південь і схід боїться – говорять, що це може посилити розкол. Знову ж вони орієнтуються на певні політичні сили, які про це говорять.
Підґрунтя для можливих конфліктів дійсно є. У середовищі прихожан УПЦ (МП) більше половини не підтримують ідеї надання автокефалії. 40% однозначно не погоджуються. Вони найбільше бояться насильства, що воно буде пов’язане з розподілом храмів, переділом майна. Це є величезний страх, який треба подолати. Це повинна бути роз’яснювальна робота і чіткий меседж, що не будуть захоплюватися храми, що це не майновий процес.
– Пане Мисів, ви ж опитували щодо авторитету церковних діячів в українському суспільстві – що з цими авторитетами? Люди у цих церквах користуються авторитетом?
Цікаво, що 34% опитаних, за вашим опитуванням, довіряють папі Франциску. До речі, це найбільший результат довіри серед церковних діячів в українському суспільстві. У патріарха Філарета – 30%, а у Вселенського патріарха Варфоломія – 20%. Дивно, що такий низький рівень довіри у патріарха Кирила – 13%! Навіть у предстоятеля Онуфрія – 16%.
Стосовно митрополита Онуфрія і патріарха Кирила є спільна риса обох у сприйнятті – дуже великий відсоток тих, хто негативно ставиться до нихЛюбомир Мисів
Любомир Мисів: Очевидно, що користуються. Якщо говоримо про учасників об’єднавчих переговорів, то тут є певна відмінність у сприйнятті людей.
Очевидно, що патріарх Філарет є відомішим, і люди йому більше довіряють, як громадському і релігійному діячеві.
Митрополит Макарій є менш відомим, і довіра до нього значно менша. Але це не означає, що люди йому не довіряють. В середовищі прихильників і прихожан цієї церкви довіра одного і другого предстоятеля є надзвичайно високою.
Митрополит Онуфрій? Тут цікавинка. Ми також поставили питання і про патріарха Кирила. Стосовно митрополита Онуфрія і патріарха Кирила є спільна риса обох у сприйнятті – дуже великий відсоток тих, хто негативно ставиться до них. Очевидно, йдеться про певний вплив російського фактору.
Митрополит Онуфрій у багатьох регіонах частково асоціюється з Україною, тому негатив до нього дещо менший. А довіра до Варфоломія І на тлі тих процесів, які зараз відбуваються в Україні, зросла.
– Пане Павленко, є досить гострий курс на конфронтацію з боку саме ієрархів УПЦ (МП). В інтерв’ю митрополита Луки, одного з членів Священного Синоду РПЦ, митрополита Запорізького і Мелітопольського, людини, яка відома тим, що схвалила вчинок власного священика, який відмовився відспівувати хлопчика, як «неправильно хрещеного», на думку цього священика, є такі слова, які навіть далекі від тих слів, які Синод РПЦ проголосив: «Смотрите. Появляется бумажка, выданная дворником дома номер шесть о том, что он считает, условно говоря, город N-ск независимым государством. Я такого патриархата с 11 октября не знаю, и все, что там будет выдаваться и решаться, это уже есть бумажка дворничихи тети Маши, а не членов православной церкви».
І далі митрополит Лука називає всіх хрещених в церквах УПЦ КП, УАПЦ і (що найцікавіше!) у константинопольських церквах (це величезна церква – з Критом, Родосом, США...), що вони для нього «мертві люди». Який може бути діалог навіть не з ним самим, а з мирянами і священиками цієї церкви?
Багато священиків говорять про те, що як тільки буде рішення, вони братимуть участь у спільному творенні церквиРостислав Павленко
Ростислав Павленко: Діалог потрібен і з мирянами, і з священиками, і з архієреями. Далеко не всі в УПЦ (МП) поділяють таку позицію. Багато хто виступає за створення автокефальної української православної церкви. Мова йде не просто про їх приєднання, а про їхню участь у спільному створенні цієї церкви. І самі архіреї говорили, що є звернення з цієї церкви до Константинопольського патріархату. Вони братимуть участь у створенні нової церкви і будуть в єдності зі світовим православ’ям. Ми чули заяву митрополита Черкаського Софронія. З його інтерв’ю ходить ця цифра, що близько 10 архієреїв. Багато священиків говорять про те, що як тільки буде рішення, вони братимуть участь у спільному творенні церкви.
Перехід буде виключно добровільним. Хто хотітиме залишатися в єдності з Москвою, матиме такий шанс і можливість. Це залежатиме від волі громад, а щодо монастирів, то це питання їх братії і органів, які ухвалюють рішення там. Добровільність полягає в тому, що має бути чіткий механізм переходу в разі, якщо є бажання, або якогось компромісу, якщо є дві громади, які претендують на один храм.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Верховна Рада дозволила передати Андріївську церкву Вселенському патріархату
«Спроба перевороту чи самоізоляція». Як реагують на рішення РПЦ про розрив із Константинополем?
Порошенко про рішення РПЦ: «Ми на правильному шляху»
Росіянам припекло: томос для України здійняв переполох серед виборців Путіна
Церква України і «анафема Варфоломію»: мудре рішення роздратувало Кремль
