Понад 200 експонатів, присвячених творчості українського режисера та актора Леся Курбаса зібрали на виставці у «Мистецькому арсеналі» в Києві. Своїми експериментальними виставами Курбас, який працював у Києві та Харкові, змінив уявлення про театр. Сотні документальних фото, афіш, костюмів та режисерських рукописів розповідають відвідувачам про уявлення режисера про театр.
Мистецький проект «Нові світи», присвячений Курбасу, досліджує його новації у театрі.
Виставку організували «Мистецький арсенал», Музей театрального, музичного та кіномистецтва України та мистецька група «Яра» (Нью-Йорк).
Перша частина експозиції присвячена експериментальній творчості Леся Курбаса й Мистецького об’єднання «Березіль» у Києві впродовж 1922–1926 років.
А у другій частині про харківський період режисера у 1926–1933 роках, коли Курбас працював у Харківському державному театрі «Березіль».
Мультимедійність у театрі
Київська частина розповідає про новаторську постановку «Джіммі Гіґґінз» (1923). Аби проілюструвати думки персонажа, Курбас поєднав кіно разом з діями на сцені. Фактично, це було застосування мультимедійності у театрі.
У «Макбеті» Шекспіра (1924) за задумом Курбаса актори перевтілюються в «образ» просто перед глядачами.
Харківський період присвячений трьом виставам театру «Березіль». У постановці «Народний Малахій» Миколи Куліша особливістю є музичність мови вистави.
Мюзикл «Алло на хвилі 477!» є першим джаз-ревю в Україні. Третю виставу, комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло» про сучасних харків’ян, Курбас робить у космічних конструкціях Вадима Меллера (український художник-авангардист).
Вірляна Ткач, одна із організаторів виставки, керівник мистецької групи «Яра», фактично все життя працює над дослідженням творчості Леся Курбаса.
Про нього була її дипломна робота, у 2015 році навчалася на Програмі Фулбрайта, мала бажання написати книжку, але вирішила, що звичайним людям про режисера краще розповісти за допомогою виставки.
«Якось на телебаченні я давала інтерв’ю і подумала, як людям краще відповісти на питання, що зробив Курбас? Він вжив рух, щоб показати, як вибухає газ, вжив кіно, щоб показати, як людина думає на сцені», – розповідає Ткач.
Разом із художником Вальдемаром Клюзко вирішили, що найліпше все це показати у формі виставки. Збирати матеріал розпочали у 2015 році.
Унікальні експонати із Нью-Йорку
Вперше виставку показали у 2017 році у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України
Потім виставку запросили до Харкова, а у Мистецькому арсеналі об’єднали усі наявні експонати. Це речі не лише із театрального музею, а й із Центрального державного кінофотофоно архіву України імені Гордія Пшеничного та приватних архівів.
«Найунікальніше тут – це інсталяції, які показують режисерські уявлення про театр. Будову деяких з них розробив архітектор Олександр Бурлака», – розповідає Вірляна Ткач.
Частину експонатів вона привезла із Нью-Йорка, де живе. Наприклад, аудіо-запис першої дії вистави «Народний Малахій» у виконанні Йосипа Гірняка, який у 1928 році був головним актором цієї вистави.
Запис зберігають в Українському музеї Нью-Йорка.
Лесь Курбас – для різного віку
Також із Нью-Йорка привезли унікальні книги, які виходили в США у 1950-х роках, де згадується український театр.
Серед експонатів – десятки найрізноманітніших афіш театру, які збереглися в театральному музеї.
Посольство США в Україні надало для виставки журнал The Little Review 1926 року, де йдеться про участь «Березоля» в Міжнародній театральній виставці в Нью-Йорку.
Вірляна Ткач радить відвідати виставку людям різного віку та захоплень.
«Я дуже люблю розказувати про цю виставку дітям, починаючи із сьомого класу, тоді вони найкраще розуміють гру. Бо театр – це гра. Звісно, виставка буде цікавою людям, які люблять мистецтво і театр загалом. Тут можна багато навчитися і зрозуміти, що такого зробив Курбас», – каже режисер.
Виставка працюватиме до 2 грудня 2018 року.
