Гості програми «Ваша Свобода»: Олег Саакян, політолог; Кирило Говорун, екс-глава відділу зовнішніх зв'язків УПЦ (МП); Ростислав Павленко, директор Національного інституту стратегічних досліджень; Андрій Зубов, російський історик, релігієзнавець.
Реакція на ситуацію в Україні. Так патріарх Кирило (Гундяєв) пояснив проведення у Мінську, столиці Білорусі, синоду РПЦ. Він сподівається, що рішення синоду сприятиме «умиротворенню зхвильованого українського суспільства». А президент Путін скликав нараду за участю силовиків Росії після рішення Вселенського патріархату продовжити надання автокефалії Українській православній церкві.
Олександр Лащенко: Пане Саакян, як на вашу думку, така гостра реакція Росії, у тому числі політичної влади, особисто Путіна означає, що Росія будь-якою ціною намагатиметься перешкодити отриманню томоса для УПЦ?
Коли говоримо про томос, то це не стільки про Україну, а про Росію скорішеОлег Саакян
Олег Саакян: Перешкодити вже майже не може. Вже шукають ситуацію, в якій вони можуть затьмарити і зробити його негативним явищем, а не позитивним. Це розколи, які вони на сьогодні намагаються продукувати, це кров, яку провокуватимуть в Україні, і сутички суспільства. Радикалізація по цій темі, будь-які жорсткі кроки діють в угоду не українського інтересу, а Росії. Такі зрушення тектонічні релігійні відбуваються впродовж не року, п’яти, десяти. І наслідки – томос розкриється – виключно в середньостроковій перспективі. З іншого боку, на це впливатиме реакція українських силовиків і готовність діяти превентивно.
(Повна версія програми)
Коли говоримо про томос, то це не стільки про Україну, а про Росію скоріше. Для України це знакове явище, яке очікували сторіччями. Але тектонічні зрушення воно матиме саме для РПЦ, для російської державності, де православний міф, міф про «третій Рим» є одним із наріжних каменів в державі, «руського мира», його різних ітерацій і сьогоднішньої у вигляді «путінського світу».
Події в Ічкерії нещодавні з Інгушетією, трагедії з техногенними історіями, космічний корабель так само впав, тощо – і в Росії не збирали РНБО.
Як не крути, чи російську державність, чи російську церкву, все рівно всі корені знаходяться в Києві – в матері міст руськихОлег Саакян
Росія на сьогодні має два аргументи ключові для геополітичної претензії – армія і церква. Зараз у неї відбирають активно, жорстко і там, де вони не очікували, один з ключових аргументів. Багато в чому це відбувається навіть не стільки через Україну, скільки через те, що Росія саботувала справу всього життя Варфоломія, а саме, останній Вселенський собор, яке він готував не одне десятиліття. Росія спробувала зірвати, а не змогла зірвати, так затьмарила. Але Україна тут є ключовою точкою, бо ця «голка Кощія» зберігається саме в Україні, в Києві. Як не крути, чи російську державність, чи російську церкву, чи росіянство як таке, все рівно всі корені знаходяться в Києві – в матері міст руських.
«Захистимо так само, як захищаємо «російськомовних» – Російська Федерація чітко надала меседж, що всі ті засоби і інструменти, які вони залучають до «захисту» так званого російськомовних. Пам’ятаємо «русскую весну», агресію, яка точиться до сих пір, окупацію територій і не тільки в Україні) – це проводили під слоганом «захисту» російськомовного населення». («За спинами жінок і дітей», як казав Путін навесні 2014-го – ред.) – це ж класика «російської хоробрості». Зараз Росія вустами Пєскова знову шантажує світ, що якщо буде просування по цій темі, готові залучити весь спектр інструментів, який маємо. Скоріш за все, мова йде про нагнітання ситуації, поляризацію дискурсу – у нас вибори, а це вигідно багатьом гравцям, коли створюються водорозділи «свій-чужий», вони дають електоральні зиски.
– Отче, синод, який проводять у Мінську – це один з кроків блокувати надання томосу Україні, як на вашу думку?
Основою для томосу буде томос про автокефалію польської церквиКирило Говорун
Кирило Говорун: Це ще одна спроба. Якщо виконувати рішення Константинопольського патріархату про відновлення Київської митрополії, то та митрополія охоплювала собою територію теперішньої Білорусі, у тому числі і Мінська. До речі, центр Київської митрополії на той час знаходився інколи і на території Білорусі. І виникає дуже пікантна ситуація: а який статус білоруської церкви?
Зараз процес заблокувати вже неможливо. Я казав, що, скоріш за все, томос буде надано до кінця року. Так воно якось і відбувається.Думаю, що реакція помісних церков може також вплинути якщо не на сам по собі томос, то, принаймні, на той часовий ритм, в якому цей документ надаватиметься.
Основою для томосу буде томос про автокефалію польської церкви, який було надано польській церкві у 1924 році. В мотиваційній частині томосу, думаю, буде повний збіг українського документу з польським. А мотивація саме та, що колись Київська митрополія належала Константинополю, а потім була передана в концесію Москві, а тепер Константинополь, так би мовити, забирає цю концесію. Сама по собі ідея томосу як документа полягає в тому, що він визначає процедуру обрання предстоятеля. «Автокефалія» перекладається як «самоочільна церква». Це значить, що церква вибирає собі предстоятеля, і вони не затверджуються, наприклад, якоюсь іншою церквою.
– Пане Павленко, що скажете, коли може відбутися об’єднавчий собор зі створення нової Української православної церкви?
Ростислав Павленко: Залишився лише останній етап – залишилося дуже недовго. Бо надання томосу – це акт передачі фізичного документа первосвященику, предстоятелю церкви, який буде обраний на соборі. Не могли видати томос на жовтневому Синоді, бо, грубо кажучи, немає кому видавати. З іншого боку, прийняте дуже важливе рішення Синодом і письмово зафіксоване рішення щодо надання автокефалії.
Держава більших своїх зусиль у взаємодії з закордонним релігійним центром – Вселенською патріархією – зробила. Тепер все залежить від святих отців, від владик українських православних церков – вони тепер всі канонічні, всі визнані вселенським православ’ям, тепер «м’яч на їхньому полі», вони мають між собою домовитися, вийти на собор і обрати «першого серед перших».
– Пане Зубов, які взагалі повноваження собору у Мінську РПЦ? І чи є важелі в РПЦ, в політичного керівництва Росії заблокувати отримання українським православ’ям томосу?
Андрій Зубов (переклад): Безумовно, це помісний синод РПЦ. І для РПЦ його рішення досить вагоме. Їх може відмінити тільки новий синод або ж собор РПЦ.
Питання в тому, як далеко зайде РПЦ у бажанні «покарати» Константинополь?Андрій Зубов
Практично немає (в РПЦ, політичного керівництва Росії важелів заблокувати отримання томосу українським православ’ям – ред.). Є тільки можливість лякати Константинополь «розколом», про що не раз вже заявляв владика Іларіон, «міністр закордонних справ» РПЦ. Звісно ж, Константинополь явно показав, що на ці залякування не піде. І не йде. Питання в тому, як далеко зайде РПЦ у бажанні «покарати» Константинополь?
Побоюватися подібних жахливих дій, як у 2014-2015 роках, не слід. Найголовніше зараз, що необхідно і українській церкві, і Константинополю, і українській владі – це намагатися мінімізувати цей конфлікт. І також майнове питання. Нерухоме майно церкви в Україні в основному належить державі. Важливо, щоб зберігався паритет. Будуть сили, які хотітимуть його розвалити.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Росіянам припекло: томос для України здійняв переполох серед виборців Путіна
Церква України і «анафема Варфоломію»: мудре рішення роздратувало Кремль
Томос для України: Київський патріархат закликав готуватися до об’єднавчого собору
Після томосу російські церкви в Україні не зможуть називатися українськими – Філарет
