Напередодні Дня захисника України 14 жовтня очільники держави, політики і чиновники вітають тих, хто боронить країну на сході, й обіцяють поліпшити технічне, фінансове, соціальне забезпечення воїнів. Але не завжди ці ініціативи вдається наповнити реальними справами, – на заваді об’єктивні фактори правового, соціального, гуманітарного характеру.
Раніше чи пізніше, але боєць повертається додому: з чорно-білого світу війни – у багатобарвний, суперечливий мирний світ, в який має «вписатися». За даними, які у різний час публікували міністерство соціальної політики, державний комітет у справах ветеранів, ветеранські та правничі організації, понад 80% ветеранів мають проблеми у родинах, демонструють соціальну нестабільність та схильність до насильства. Пост-травматичні розлади також штовхають чималу кількість ветеранів до самогубств.
Подібну проблему мають не лише українські ветерани бойових дій – з подібним проблемами стикаються в арміях багатьох країн світу, розповідає Радіо Свобода Уповноважений президента України у справах ветеранів-інвалідів Вадим Свириденко.
Американці розробили і запровадили програму соціально-психологічної підтримки ветеранів
«У США у 2007 році щодня більш як двадцятеро військовослужбовців – ветеранів миротворчих місій, учасників військових операцій НАТО вчиняли самогубства, і це при тому, що вони мали повне медичне і соціальне забезпечення та психологічну допомогу.
Американці розробили і запровадили програму соціально-психологічної підтримки ветеранів, і вже у 2017 році кількість самогубств знизилась, американці впроваджують новітні психологічні та медичні програми для підтримки і реабілітації своїх воїнів-ветеранів», – каже Свириденко.
В Україні ситуація виглядає інакше: українські медики, психологи, ветерани, волонтери розробили десятки програм з реабілітації тих, хто повертається з війни; частина цих програм успішно діють за підтримки державних і місцевих органів влади. За словами Свириденка, на сьогодні можна виокремити трудову, спортивну і сімейну терапію.
Але дотепер відсутнє законодавче закріплення системи реабілітації, зазначає Вадим Свириденко. Закон дозволив би, серед іншого, запровадити єдині стандарти при проведенні реабілітаційних заходів (програм) у межах держави. Система підготовки військових психологів і працівників соціальних служб також потребує реформ, зауважує фахівець.
Без змін у чинному законодавству неможливо допомагати сімейній реабілітації
«Без змін у чинному законодавству неможливо допомагати сімейній реабілітації, хоча це вкрай важливо, оскільки психологічної реабілітації та підтримки потребує не лише людина, яку змінила війна, але і її родина, не завжди готова приймати такі зміни», – наголосив Свириденко.
До того ж, Україні бракує кадрів, тих таки кризових психологів, які мають працювати з воїнами та їхніми родинами, а вузи лише починають готувати військових психологів і реабілітологів, наголосив Свириденко під час дискусій в «Українському інституті майбутнього». Водночас, відзначає він, чимало ветеранів висловили готовність пройти навчання і стати кризовими психологами, щоб допомагати побратимам. Система «рівний рівному» добре відома у країнах-членах НАТО, до того ж прагнуть і в Україні.
З іншого боку, за більш як чотири роки війни Україна має власні наробки, власний досвід психологічної реабілітації та відновлення ветеранів бойових дій. Але, як і будь-який подібний досвід, він потребує збагачення, пошуку нових підходів, щоб надавати якісну і результативну допомогу ветеранам та членам їхніх родин, вважає заступник начальника Української військово-медичної академії з клінічної роботи, засновник напрямку «Адаптивна медицина» Всеволод Стеблюк.
Ветерани захищали країну і хочеться, щоб країна так само це розуміла і подбала про своїх захисників
«Ветерани захищали країну і хочеться, щоб країна так само це розуміла і подбала про своїх захисників», – наголосив Стеблюк у розмові з Радіо Свобода.
Він також зауважує: ветерани бойових дій потребують уваги держави і суспільства не тільки у святкові дні, такі як День захисника України чи «дні народження» родів військ – їм потрібна щодення допомога рідних людей, шана та увага з боку суспільства і держави, які вони захищали на передовій.
І насамкінець – статистика, яку Радіо Свобода навів Вадим Свириденко: від початку російської військової агресії проти України у бойових діях на сході взяли участь понад 300 тисяч українців, з них близько 10 тисяч осіб отримали поранення (більш як п’ятистам воїнам проведено ампутації, згідно медичних показників). Допомогти їм повернутись додому і «вписатись» у мир – це спільна справа влади і суспільства, медиків і правників, самих ветеранів та їхніх рідних.
