Генерального прокурора не дочекались аж три групи одеських активістів – представники зернового терміналу під Одесою, мешканці курортного селища Затока Одеської області і постраждалі від нападів активісти, в тому числі Аліна Радченко і Олег Михайлик. Акції відбулися біля Одеської обласної прокуратури, де на 11 жовтня була запланована координаційна нарада під головуванням генерального прокурора України Юрія Луценка й за участю міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. Але нараду скасували вранці через зміни у робочому графіку деяких учасників заходу.
Першими до прокуратури прийшли представники зернового терміналу Risoil – близько двох сотень співробітників підприємства з порту Чорноморська, що поблизу Одеси. 5 жовтня підприємство припинило роботу через, як каже виконавчий директор Шота Хаджишвілі, незаконні дії Генеральної прокуратури.
На складах терміналу лежить близько 3,3 тисячі тонн заарештованого зерна – слідчі заарештували вантаж у рамках розслідування кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва. Зерно, згідно із ухвалою суду, належить компанії ТОВ «УНІЛАЙН Трейд» – 12 вересня на зерно наклали арешт із забороною користуватися, розпоряджатися чи відчужувати це майно. Генеральна прокуратура намагається вилучити зерно, стверджує Хаджишвілі, але наголошує, що саме підприємство несе за нього відповідальність перед власником.
«Блокувати тижнями роботу терміналу неприпустимо, готувати папери без юридичного підґрунтя і потім на цій підставі намагатися привласнити чужий вантаж – неприпустимо. Ми просимо прокуратуру Одеської області та Генеральну прокуратуру втрутитися в це. Державна фіскальна служба створила систему «чорних» і «сірих» компаній, які експортують пшеницю, і заробляє на цьому, а Генеральна прокуратура їх прикриває. Слідчі розсилають листи в Адміністрацію морських портів, на митницю і прикордонникам, щоб вони не працювали із терміналом Risoil. Ми не відправили жодної тонни вантажу вже сім днів», – заявив виконавчий директор.
Якщо слідчі принесуть їм рішення суду про вилучення пшениці, вони, втім, готові її віддати, але наразі в ухвалі говориться лише про арешт.
Речник Генеральної прокуратури Андрій Лисенко в коментарі Радіо Свобода заявив, що інформацію компанії Risoil будуть перевіряти – після мітингу звернення компанії зареєстрували в приймальні прокуратури.
Також із генеральним прокурором хотіли зустрітися жителі селища Затока. За їхніми словами, оскільки всю землю поблизу моря вже розділили, тепер селищна рада планує віддати під забудову самі пляжі.
«За статистикою, цього року на пляжах Затоки відпочивали близько 4,5 мільйонів українців. За планом забудови планують засипати лагуни і знищити природні озера там. Віддають під забудову котеджами і навіть багатоповерхівками», – каже активіст Тетяна Чубіна з кооперативу «Авангард» селища Кароліно-Бугаз Затокського району.
У себе в фейсбуці вона виклала проект забудови, який представляли на громадських слуханнях 8 жовтня. Ані її, ані інших активістів туди не впустили, каже активістка. Завтра в Затоці має відбутися сесія селищної ради, де проект будуть розглядати.
Звернення активістів із Затоки також передали в Одеську обласну прокуратуру. Секретар селищної ради В’ячеслав Бокій і голова ради Василь Звягінцев досі є фігурантами кримінальних проваджень – перший по замаху на вбивство, другий – по махінаціях із землею, і обидва сиділи в слідчому ізоляторі. Тепер вони знову працюють на своїх посадах, розповідають місцеві мешканці.
Голову сільради заарештували ще в січні 2016 року, а Бокія – у вересні 2016-го за можливу участь в організації замаху на вбивство юриста Олександра Погорєлова. Той був представником естонського інвестора Марселя Віхмана, який планував побудувати в Затоці сучасну набережну і розвивати інфраструктуру селища.
За даними місцевих ЗМІ, Віхман навіть встиг вкласти в проект близько 100 мільйонів гривень, але був змушений припинити діяльність і звернутися до власної влади за підтримкою.
Генерального прокурора також чекали одеські політичні активісти, серед них і Аліна Радченко, Михайло Кузаконь і Олег Михайлик, які постраждали від нападів.
Михайлик прийшов, незважаючи на те, що лише кілька днів тому повернувся з лікарні. На акції він був із охороною та у бронежилеті.
«Я б хотів зустрітися із Арсеном Аваковим та Юрієм Луценком і спитати їх, коли вони знайдуть хоча б одного замовника одного з багатьох нападів на активістів, зокрема на одеських активістів. І також спитати, коли вони почнуть приводити до ладу правоохоронну систему. Мене хотіли вбити за те, що я відстоював права громадян законними засобами. Сподіваюсь, ці люди, які сьогодні скасували зустріч, все ж таки проведуть її пізніше і не розпишуться у власному безсиллі і боягузтві», – заявив активіст.
22 вересня на Олега Михайлика скоїли напад – у нього стріляли, найімовірніше, із бойової зброї. Куля увійшла через руку в огруддя, активіст втратив багато крові і навіть пережив клінічну смерть.
Точно вказати тип зброї можна буде тільки після експертизи кулі, яка досі в тілі активіста. Витягувати її планують, найімовірніше, через кілька тижнів, причому операцію хочуть робити за кордоном, де також проведуть і саму експертизу.
За підозрою у нападі на Михайлика поліція затримала трьох громадян Грузії, які зараз перебувають у слідчому ізоляторі. Один з них – інвалід 1-ї групи, якого після затримання родичі навіть намагалися відбити від поліцейських. Сам Олег Михайлик не бачив нападників.
На думку частини одеських активістів, із грузинів роблять цапів-відбувайлів. Зокрема, таку думку в розмові із Радіо Свобода висловлював підполковник кримінального розшуку у відставці Владислав Сердюк. Затримані мають стосунок до кримінального світу, але вони не є замовними вбивцями, сказав він.
Про скасування візиту генерального прокурора і міністра внутрішніх справ в Одесу стало відомо вранці. Засідання координаційної ради планували присвятити протидії злочинності, злочинам проти громадської безпеки, а також розслідуванню кримінальних правопорушень, вчинених стосовно громадських активістів.
