На виборах в 13-у Саейму (парламент) Латвії, що відбулися 6 жовтня цього року, перемогу отримала проросійська партія «Згода», яка матиме в новому складі латвійського парламенту 23 депутатські місця. Занепокоєння результатами виборів висловив голова Європейської ради Дональд Туск. За його словами, мова може йти «про зворотний момент для регіону – момент, який планувався в Кремлі, а не в Європі».
Центральне виборче бюро Латвії завершило збір попередніх результатів виборів, оголосивши склад наступного парламенту: до нього, окрім «Згоди», проходять іще шість партій. По 16 місць отримають Нова консервативна партія і KPL LV («Кому належить держава?»), по 13 – «Національне об’єднання» (повна назва – «Національне об’єднання «Все для Латвії! – «Батьківщині і свободі/ДННЛ») та об’єднання «Для розвитку / За!», 11 депутатських мандатів – «Союз «зелених» і селян», 8 – «Нова єдність».
«Згода» – це «рупор Кремля»
На думку експерта у сфері комунікацій, професора Сандри Вейнберґи, на нинішніх парламентських виборах у Латвії проросійській партії «Згода» вдалося мобілізувати своїх виборців – переважну більшість місцевих російськомовних латвійців. Експерт наголошує, що внесок «Згоди» у латвійську політику, як правило, є антипродуктивним, характеризується спробою повернути Латвію до зони впливу Росії: «Партія «Згода» – це рупор Кремля».
Сандра Вейнберґа наголошує, що з цією метою «Згода» систематично намагається критикувати все, що відбувається в Латвії, робить спроби довести, що Латвія не може успішно існувати поза межами впливу Росії, стверджує, що у неї немає перспектив розвитку як незалежної, демократичної держави, а тому успішним рішенням проблеми є повернення до моделі СРСР. Із метою реалізації цієї ідеї «Згода» критикує політичний рух незалежної Латвії, додає експерт.
Лідером «Згоди» є мер столиці Латвії Риги Ніл Ушаков. Він виступає за розвиток партнерства з Росією і висловлює інтереси російськомовного населення, яке складає, за різними оцінками, від 20 до 40% населення країни.
Експерти вважають, що «Згоді» вдалося отримати на виборах більшість голосів російськомовного електорату, бо партія виступає проти реформи освіти в Латвії, яка передбачає поступовий перехід на навчання лише державною мовою з 2019 року.
Незважаючи на те, що референдум у 2012 році щодо двомовності в Латвії завершився провалом, «Згода» продовжує тримати курс на те, щоб у Латвії російська мова мала статус державної.
В’ячеслав Домбровський, кандидатуру якого «Згода» висунула на посаду прем’єр-міністра Латвії, пообіцяв: якщо партія увійде до уряду, то в першу чергу перегляне поправки до закону про освіту. За його словами, у плани партії входить боротьба проти ліквідації білінгвальної освіти у школах національних меншин.
«Ми йшли з дуже чіткою програмою: зміни, соціал-демократичні цінності і боротьба проти націоналізму з обох сторін», – написав у фейсбуці лідер «Згоди» Ніл Ушаков.
У ЄС занепокоєні результатами виборів у Латвії
Голова Європейської ради Дональд Туск стурбований результатами виборів до парламенту Латвії. За його словами, мова може йти «про зворотний момент для регіону – момент, який планувався в Кремлі, а не в Європі».
Росія під керівництвом президента Володимира Путіна становить серйозну загрозу для єдності Євросоюзу. Впевненість у цьому голова Європейської ради Дональд Туск висловив 6 жовтня на конференції в Папському університеті Іванна Павла II в Кракові.
Чи очолить «Згода» новий уряд Латвії?
На думку експертів, зараз основне питання полягає в тому, чи вдасться «Згоді» після перемоги на виборах стати урядовою партією, чи повториться ситуація минулих виборів, коли після перемоги ця партія залишилася в опозиції.
Кандидат «Згоди» на посаду прем’єр-міністра В’ячеслав Домбровський зазначив в інтерв’ю Латвійському радіо, що готовий очолити дієздатний уряд меншості. За його словами, на виборах 13-го Сейму перемогла партія «Згода», і було б закономірно, щоб президент Раймондс Вейоніс запропонував сформувати уряд партії-переможцеві.
«І я докладу зусилля, щоб цей уряд більше не був урядом меншості», – запевнив В’ячеслав Домбровський.
Його думку поділяє і лідер партії «Згода» Ніл Ушаков. Він висловив сумнів у тому, що найближчим часом вдасться сформувати новий уряд без «Згоди».
«Я допускаю, що без «Згоди» новий уряд не буде сформований до початку нового року», – наголосив Ушаков в інтерв’ю місцевим ЗМІ.
Водночас професор Сандра Вейнберґа зазначила інтернет-виданню TVNET, що, незважаючи на перемогу на виборах, «Згода» не формуватиме новий уряд, бо нічого продуктивного запропонувати Латвії як незалежній і суверенній державі вона не може.
Її прогноз підтверджує те, що правоцентристські партії, які увійшли до складу 13-ї Саейми, не планують запрошувати на переговори щодо формування уряду партію «Згода», а збираються довірити ініціативу формування уряду партіям, що набрали найбільшу після «Згоди» кількість голосів – KPV LV і Новій консервативній партії. Це засвідчило опитування, проведене агентством «ЛETA».
Кандидат KPV LV на посаду прем’єр-міністра Алдіс Ґобземс вважає, що було б демократично дотримуватися традиції і запропонувати посаду прем’єра партії KPV LV, що набрала найбільше голосів виборців серед правоцентристських партій. За його словами, існує не менше від шести моделей нового уряду.
«Результат виборів відображає погляди електорату»
На думку політолога Юріса Розенвалдса, підсумки останніх виборів свідчать про втому латвійців від чинної влади, хоча гострих і явних причин для цього зараз немає.
«Результат виборів відображає погляди електорату: з одного боку – прагнення змін, а з іншого – ми не проти, щоб ті ж самі політики сиділи в уряді. З колишніх міністрів не пройшли лише два», – вказав політолог.
За його прогнозами, формування нового уряду буде важким і тривалим.
Політолог Ілґа Крейтусе оцінює результати виборів скептично: «Судячи з того, хто пішов голосувати і кого обрали, активна, продуктивна частина суспільства не брала участі у виборах. Голосувала молодь, яка сидить в інтернеті: «давай проголосуємо, подивимося, що у них вийде». Друга частина – старше покоління, яке відповідально ставиться до виконання свого громадянського обов’язку», – зазначила Крейтусе.
Явка виборців на парламентських виборах у Латвії склала 54%.
