Дописувач «Дзеркала тижня» Юрій Бутусов переконує, що масові затримання торговельних суден, які йдуть у порти України на Азовському морі, і перекидання кораблів ВМС України на Азовське море засвідчує, що в будь-який момент фронт протистояння між Росією і Україною може продовжитися і на морі. Журналіст наголошує, що якщо в суто військовому протистоянні Росія має безумовну перевагу на морі, то в політичній боротьбі Україна домоглася величезних переваг, які не дозволяють росіянам реалізувати їхній військовий ресурс. Необхідно угруповання ВМС на Азовському морі максимально наростити, щоб кораблі могли проводити масштабні й тривалі операції. Силами двох катерів ситуації не змінити. Оптимальним варіантом дій після зосередження достатнього наряду сил дописувачу уявляється конвоювання торговельних суден, які прямують в українські порти на Азовському морі. Якщо судно буде йти в супроводі принаймні одного катера, росіянам, щоб його зупинити, доведеться вступати в конфлікт з українськими моряками, і політичні наслідки цих дій будуть для Росії непередбачувані. Також Україна має повне право зупиняти для огляду судна, які прямують у російські порти. Якщо Київ не буде застосовувати адекватні дії у відповідь, противник вважатиме це заохоченням свавілля. Російське судноплавство також має піддаватися перевіркам українських кораблів і катерів. Противник має відчувати не менші проблеми – і виділяти сили та кошти на захист і супровід свого судноплавства, наголошує автор статті. Насамкінець він зазначає, що президент Петро Порошенко зосереджений здебільшого на дипломатії, і просто не розуміє, наскільки ефективною може бути політика, якщо держава у війні використовує одночасно всі доступні інструменти та засоби. Відсутність стратегії, аналітичного підходу до планування боротьби з Росією, ручний режим управління – це сьогодні набагато більші ризики для України, ніж обмежені матеріальні ресурси, про які тільки й говорять багато керівників, підмінюючи цим свою невіру в перемогу над ворогом, наголошує автор статті «Азовський фронт».
Охочих бути гетьманом чи президентом в Україні не бракувало ніколи, констатує «Український тиждень». Тому найближчі вибори глави держави навряд чи стануть скромнішими за кількістю кандидатів, ніж попередні. Уже понад десяток претендентів заявили про своє бажання ощасливити українців, хоча кампанія ще й не почалася. А якщо врахувати, що стартуватиме вона 31 грудня й період зголошення припаде на свята, можна очікувати справжнього буму заявок. При цьому видання переконує, що багато з персонажів, попри свою показову рекламну самодостатність, є лише пішаками великих олігархічних команд. Єдиний запобіжник, що здатен зупинити потік на вибори потенційних рятівників країни, – чимала сума грошової застави, яку треба сплатити перед поданням документів у ЦВК і яка в разі поразки не повертається. 2,5 мільйона гривень на дорозі не валяються, зазначає тижневик. Про те, чому політики беруть участь у президентських перегонах, наперед знаючи, що не переможуть, йдеться в статті «Друга ліга кандидатів».
Тижневик «Новое время» розповідає про здобутки і заслуги директора НАБУ. Видання стверджує, що Артем Ситник став останньою перешкодою на шляху повного реваншу шахраїв та злодіїв. За три з половиною роки, відколи президент благословив Ситника на роботу в НАБУ, він став для Петра Порошенка одним з найбільш незручних чиновників. Хоча особистих випадів на адресу президента директор НАБУ жодного разу не допускав. Тижневик інформує, що Бюро вже напрацювало досить для того, щоб у нього з'явилася ціла армія високопоставлених і добре забезпечених недоброзичливців. В руках у детективів Ситника зараз перебуває майже сім сотень виробництв за корупційними злочинами, втрати держави від яких становлять 200 мільярдів гривень. Саме НАБУ замахнулося на дійсно серйозних персонажів: вело справи проти екс-глави Держфіскальної служби Романа Насірова, колишніх депутатів Миколи Мартиненка і Олександра Онищенка. За три з половиною роки роботи НАБУ виявило 360 корупціонерів, справи 227 із них перебувають в суді. Цього року детективи завершили розслідування бурштинової справи, в якій фігурують депутати Борислав Розенблат і Максим Поляков. При цьому роботу НАБУ критикували чи не всі можновладці – від президента Петра Порошенка і генпрокурора Юрія Луценка до окремих депутатів. Докладніше про діяльність НАБУ і причини його конфлікту зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) тижневик розповідає в публікації «Одного разу в НАБУ».
Українці витрачають мільярди гривень на ліки, які західна медицина не визнає, а іноді і просто забороняє до застосування. Як стверджують експерти тижневика «Новое время», законодавство держави дозволяє закупки за бюджетні кошти препаратів без клінічно доведеної ефективності. Причому препарати, чия ефективність наукою не доведена, щосили рекламуються на телебаченні, і їх призначають лікарі. Про те, як змінити ситуацію і хто може це зробити, тижневик розповідає в публікації «Гірка пігулка».
