Американське видання The New York Times торкається питання здобуття канонічності Українською православною церквою Київського патріархату. Французький часопис Liberation публікує дуже позитивну рецензію на фільм українського кінорежисера Сергія Лозниці «Донбас». Британський тижневик The Economist пише про дедалі більші проблеми російського президента Володимира Путіна.
Американське періодичне видання The New York Times публікує статтю «Колишній вигнанець український патріарх готовий повести свою церкву геть від Росії». Нью-йоркський часопис пише, що патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет був відлучений від церкви Російською православною церквою, а його опоненти закидали йому, що він, нібито був агентом КДБ і вдавався до фінансових махінацій. Але більш ніж чверть сторіччя по тому 89-річний Філарет очолив відхід української церкви від російської. Американська газета зазначає, що розбіжності між суперницькими православними церквами в Україні дедалі загострилися внаслідок анексії Росією українського півострова Крим та сепаратистського заколоту, підтримуваного Кремлем, на сході України.
The New York Times вказує, що для президента України Петра Порошенка встановлення незалежної православної церкви в Україні стає знаряддям зменшення впливу Росії в Україні. Часопис вважає, що коли Порошенкові вдасться досягти незалежності Української православної церкви від Москви, він матиме більше шансів бути переобраним на президентських виборах у березні наступного року. Газета нагадує, що для здобуття незалежності українського православ’я необхідно отримати підтримку екуменічного патріарха Константинопольського, який є духовним лідером православних християн. Київський патріарх висловив свою впевненість у схваленні Константинополем надання канонічності незалежній Українській православній церкві.
Нью-йоркське видання додає, що Київський патріарх не уникає політики, він висловлював свою прихильність до учасників Революції гідності, заявляючи, що місце України в Європі, а не під владою путінської Росії, закликав Захід і далі утримувати пакет санкцій проти Росії. Філарет висловив думку, що президент Росії Путін бажає повернення до минулого, до часу, коли існували імперії. Проте, на думку Київського патріарха, час імперій давно скінчився. Газета завершує, пояснюючи своїм читачам, що критики Московського патріархату вважають Російську православну церкву п’ятою колоною Кремля, яка надає прихисток сепаратистським бойовикам, виправдовує російський експансіонізм та поширює антиукраїнську пропаганду.
Переклад Твіту: «Путін отримує заслуженого удару кулаком від Константинополя»
Лівоцентристське періодичне видання Франції Liberation друкує рецензію на фільм українського кінорежисера Сергія Лозниці «Донбас». Стаття має назву «Донбас. Хабарі війни». Автор рецензії Лео Соесанто пише, що у своїй стрічці Лозниця подає замальовки з українського регіону, охопленого війною. Український режисер, за словами Соесанто, майстерно поєднує у фільмі документальний стиль та вигадку з метою намалювати повний портрет того занепаду, який панує у пострадянській Росії. Автор пояснює читачам, що назва стрічки «Донбас» є визначенням східного регіону України, у якому вибухнув конфлікт між українськими силами та проросійськими бойовиками, підтримуваними Путіним.
Сам Лозниця каже, що його фільм ґрунтується на місцевих подіях та розповідях очевидців у період між 2014 та 2015 роками. Саме ця добірка строкатих і подекуди гротескних ситуацій та сцен у повній мірі відображає катастрофу, яка сталась на Донбасі з приходом російських військових та заколотом сепаратистів. На тлі усіх тих доволі специфічних героїв та героїнь кінорозповіді Лозниці, які з’являються на екрані у фільмі «Донбас», головними героями стрічки, втім, на думку Лео Соесанто, є хаос та відчай.
Liberation пише, що Лозниця вибудував свою роботу у досконалий спосіб, використовуючи всі засоби, аби тримати глядача у напрузі. Український кінорежисер, як пише автор рецензії Лео Соесанто, використовує у фільмі всі закони механіки, повторюючи кадри і повертаючись до певних сцен фільму. Автор нагадує, що Лозниця вивчав свого часу математику і кібернетику, що дозволяє йому з науковою точністю розгортати події на екрані з беззастережною енергією. Лозниця аналізує і піддає здоровому сумніву деякі ситуації свого фільму, майстерно вибудовуючи героїв фільму, аби вони ніби контрастували один із одним, підкреслюючи той абсурд, який коїться на теренах конфлікту у східній Україні. Загалом цілий вир війни, змальований Сергієм Лозницею, є яскравою і правдивою ілюстрацією подій, які визначають заголовки новин із України впродовж останніх 4 років.
Переклад Твіту: «Донбас. Хабарі війни»
Британський тижневик ділових кіл The Economist друкує матеріал «Справи йдуть кепсько для Володимира Путіна». Видання пише, що попри величезні зусилля російських засобів інформації з метою популяризувати у будь-який спосіб президента тієї країни Володимира Путіна, останній тиждень виявив ознаки того, що все це, так би мовити, «пролітає повз ціль». Останнє викриття двох російських агентів, які незграбно намагалися вбити колишнього російського шпигуна-перебіжчика Сергія Скрипаля та його доньку Юлію, принесло неабияку ганьбу не лише самому Путіну, а й продемонструвало чималу некомпетентність російських спецслужб. На додаток все це ще й призведедо нового пакету американських санкцій проти Росії. Тим часом військове втручання Росії до збройних конфліктів в Україні та Сирії стає дедалі дорожчим для Росії. На додаток, війна в Україні ще й призвела до реальної перспективи відокремлення Української православної церкви від російської, що, у свою чергу, як додає британський тижневик, завдало помітного удару твердженням Путіна про те, що він об’єднує те, що його прихильники визначають як «русский мир».
The Economist, втім, пише, що головна проблема Путіна нині лежить буквально в нього під боком. Йдеться про те, що в атмосфері економічної стагнації та дедалі більшого незадоволення населення Росії, останні вибори у тій країні стали формою протесту російських виборців, які раніше підтримували Путіна – пенсіонерів, низькооплачуваних робітників та молоді з провінції. Перші сигнали тривоги пролунали для Путіна на далекому сході Росії, коли місцевий губернатор, поставлений на цю посаду Москвою, змушений був протистояти альтернативному кандидатові у другому турі регіональних виборів. Путін особисто запевнив «свого» кандидата, що «все буде гаразд». Проте виборці доволі активно проголосували у другому турі проти «путінського» кандидата. Наприкінці вересня ще три ставленики Кремля програли у другому турі місцевих виборів саме завдяки активності російських виборців. На додаток, упродовж останніх 6 місяців популярність Володимира Путіна у Росії впала на 15%. Лише 48% росіян кажуть, що довіряють своєму президентові і проголосують за Путіна знову. Британський тижневик при цьому нагадує, що Володимира Путіна було обрали у березні цього року за підтримки 76% голосів російських виборців. Рейтинг партії Путіна «Єдина Росія» нині перебуває на позначці нижче 30%.
Переклад Твіту: «Про прийдешній занепад «путінізму»
