В 20 містах відбувся всеукраїнський марш за права тварин, під час якого активісти вимагали заборонити використання тварин у цирках та дельфінаріях, а також для експериментів, крім того, українці виступили проти хутряних ферм та притравочних станцій і контактних зоопарків. Учасники маршів вийшли з плакатами: «Не ображай молодших!», «Моя мама – не шуба», «Люди, розважайте себе самі» та інше, а також скандували: «Україна – гуманна країна». На вулиці вийшли не лише волонтери, але й діти, які зізнаються, що готові відмовитися від переглядів виступів з тваринами, адже ці «чотирилапі» також чиїсь діти.
Крістофер – песець, якого півтора роки тому врятувала Діана з хутряної ферми. Тоді тварині було трохи більше місяця. А тепер Крістофер – «справжній киянин», жартує господарка, і також учасник всеукраїнського маршу за права тварин. Діана каже, таким чином намагається показати, що хутро песця краще виглядає на тварині, ніж на одязі.
«Вражає, що людина підходить, цікавиться твариною, а потім запитує: «А це ви його на шапку потім збираєтеся?». Ви знущаєтеся? Ви подивіться в його очі. Як можна його ображати? Спеціально проводимо «лисозустрічі». Туди приходять люди та знайомляться з лисицями, песцями, грають з ними, гладять, фотографуються. Популяризуємо лисиць. Приємно, що людей, які мріють про хутровий одяг, стає менше! Але потрібно заборонити хутряні ферми та притравочні станції», – каже Діана.
Тваринам потрібна свобода, кажуть активісти
Заборона хутряних ферм – це не єдина вимога всеукраїнського маршу за права тварин. Активісти також виступають проти експлуатації тварин для жебракування, фотопослуг і взагалі контактних зоопарків, пропонують розвивати реабілітаційні центри для чотирилапих, заборонити евтаназії метод регулювання чисельності безпритульних тварин, проте створити зоополіцію та внести диких тварин до природнього ареалу України.
«Ми хочемо, щоб Україна ставала європейською країною не лише на словах, але й на діях. Бо ключова доцільність – це гуманність», – каже ініціатор гуманістичного руху UAnimals Олександр Тодорчук.
Евану 4 роки. На марш прийшов разом з мамою Оленою та з плакатом, який малював сам – лисиця з написом «я – дитина, я – не шуба». Хлопчик каже: це його улюблена тварина, хоча і бачив її лише на відео, а не вживу. Навпаки, він проти звірів в обмежених закладах – цирках чи зоопарках.
«Там їм погано», – каже чотирирічна дитина.
«Мій син розуміє, що для того, щоб навчитися спілкуватися з тваринами, не обов'язково ходити в цирки та контактні зоопарки. Можна подивитися відео, почитати книжки. Все залежить від виховання. І це завдання саме для батьків – виховати дітей з щирими серцями та розумінням, що тварин ображати не можна. Потрібно розмовляти з дитиною і пояснювати – що є хорошим, а що поганим. Дитина розуміє все», – каже мама Олена.
Скільки можна експериментувати на тваринах?
Аня сьогодні на марші, щоб закликати українців припинити проводити експерименти на тваринах. Каже, тестування косметики на чотирилапих – це жах, але люди не зупиняються, тому що звірі не можуть себе захистити.
«Ми живемо в цивілізованому світі, вже є багато інших методів, як перевірити ту ж косметику. Але здається, що люди просто не хочуть шукати альтернативні шляхи для вирішення цього питання. Навіщо? Звірі ж не кажуть: «Нам боляче», «Припини». Не погрожують, не обіцяють помститися. Комусь дуже зручно, зробив свою справу, а те, що тварині погано, то людину це не турбує», – каже Аня.
«Слабких ображати зась»
Про те, що слабких ображати не можна, каже і семирічний Лука. Вдома у хлопчика собаки, кішки та рибки, за якими він доглядає разом з мамою – продюсером Надією Пожарською. Кажуть, багато стикаються з жорстокістю по відношенню до тварин. Тож в свої 7 років Лука запевняє, готовий захищати молодших «пухнастиків», бо вони слабші.
«Звичайно, порівнюючи з ситуацією 5 років тому, то більше людей стали підтримувати тварин. Розвивається свідомість у людей, і це важливо. Чого досі не вистачає в суспільстві? Деяким – усвідомленості. Може через бідність, низьку культуру…», – каже Надія Пожарська.
А ось на думку ще одної учасниці маршу Анни Іванової, стереотипне мислення, яке залишилося ще з радянських часів, потрібно руйнувати. Саме звичка жити за правилами минулих десятиріч, а іноді і століть, стає головною проблемою для сьогодення.
«Як можна жити без цирків та зоопарків, якщо так робили раніше? Просто! Раніше там і людей з обмеженнями тримали, і просто зі специфічною зовнішністю, тому що це було незвичайно, а отже був попит. Але це ненормально. Ми ж відмовилися від цієї дикості, чому тоді продовжувати знущатися над тваринами має залишатися нормою?», – каже Анна.
Українських тварин мають захищати українці?
Інга Луцька на марші вперше. Каже, до цього року залишалась на нейтральній стороні – тварин на вулиці боялася, бо в дитинстві покусала собака, але знущатися над звірями ніколи нікому не дозволяла. В цьому році її цуценя Дік з'їв на вулиці отруту. Врятувати тварину не змогли. Тепер Інга серед тих, хто виступає проти шкуродерства та будь-яких інших знущань.
Хто відвідав марш за права тварин у Києві цього року – фото
«Ви подивіться, тут 5-6 тисяч людей, не менше тисячі тварин. Всі обіймаються, один з одним фотографуються. Все по-сімейному. Тому що ми захищаємо найкращих у світі створінь – наших улюбленців. Я хочу, щоб в моїй Україні не було бездомних тварин, а ще щоб залишалася природна ідентичність. У нас Карпати, два моря, величезна територія і різні звірі, деякі – це лише українські, аналогів в світі не має. Так чому ми їх не захищаємо? Ми за українську мову, за українську історію та культуру, тварини також українські», – каже Інга.
У 2017 році набув чинності закон, який передбачає суворіше покарання за правопорушення проти тварин. Новий закон передбачає накладення штрафу від 300 до 500 неоподаткованих прожиткових мінімумів, згідно зі статтею 299 Кримінального кодексу України («Жорстоке поводження з тваринами»), також карається позбавленням волі від п’яти до восьми років. Розмір штрафу і строки позбавлення волі збільшені.
