Окружний адміністративний суд міста Києва частково задовольнив позов народного депутата Василя Німченка до Вікторії Сюмар і визнав протиправними її дії як голови парламентського комітету щодо інциденту пов’язаного із журналістами програми «Схеми». Радіо Свобода пояснює, у чому полягала суть цього позову та які наслідки може мати нинішнє рішення суду.
Як і чому з’явився позов Німченка?
Позовна заява народного депутата Василя Німченка до Вікторії Сюмар з’явилась на початку квітня через включення до порядку денного засідання парламентського комітету з питань свободи слова, який вона очолює, питання «Про інцидент з ознаками перешкоджання журналістській діяльності Михайла Ткача і оператора Кирила Лазаревича ввечері 7 листопада 2017 року біля VIP-терміналу аеропорту «Київ».
У своєму позові Німченко вимагав від суду:
- визнати протиправними її дії щодо втручання у діяльність органів прокуратури та Національної поліції України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів «Схеми»;
- зобов’язати Сюмар утриматись у подальшому від вчинення таких дій.
Що за історія з нападом і засіданням?
Увечері 7 листопада 2017 року біля VIP-терміналу аеропорту «Київ», куди прилетів приватний борт Віктора Медведчука, знімальна група «Схем» у складі Михайла Ткача, Кирила Лазаревича та Ярослава Бондаренка намагалась зафіксувати його прямі перельоти до Росії, на які він як уповноважений державою на ведення переговорів щодо звільнення заручників має виняткове право, але користується ним і з приватних питань.
Охоронці підприємця і політика в масках та балаклавах застосовувати силу проти знімальної групи: штовхали, били ліктями, ставили підніжки і кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також вони засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалося в публічному місці.
Згодом парламентський комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на засіданні розглянув ці факти перешкоджання професійній діяльності журналістам програми «Схеми».
«Ніхто в публічному місці не має права перешкоджати журналістам здійснювати професійну діяльність. І вже журналісти вирішують, чому вони знімають у цьому місці. Це, я думаю, одностайна позиція членів комітету», – заявила тоді голова комітету Вікторія Сюмар.
Позицію Віктора Медведчука на комітеті представляв Василь Німченко, який входить до іншого парламентського комітету – з питань правової політики та правосуддя.
Роботу журналістів в аеропорту він назвав «спробою відслідкувати пересування і місцеперебування» політика, що є «конфіденційною інформацією». Депутат заявив, що журналісти начебто мали намір зупинити кортеж Медведчука.
«І навіть коли їхав автомобіль і автомобіль, який супроводжує, була спроба зупинити цю машину, і це було і вдень, і в темний час доби», – заявив Німченко.
Що сталося після подання Німченком позову проти Сюмар?
Вікторія Сюмар заявила про стеження за нею. Вона наголосила, що це почалося саме після подання Німченком позивної заяви.
«За мною почали їздити різні автомобілі. Коли я спробувала з’ясувати, що це за автомобілі, виявилося, що це номери з машини, яка зареєстрована в так званій «ДНР», і зняті вони з автомобіля ВАЗ, хоча за мною їздила чорна КІА. Очевидно, що хтось за мною стежив і шукав якусь сенсацію», – припустила депутат.
Що вирішив суд?
Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив адміністративний позов депутата Німченка щодо депутата Сюмар частково.
Він визнав протиправними її дії як голови парламентського комітету з питань свободи слова: мовляв, вона таким чином втручалась у діяльність органів прокуратури та Нацполіції, які здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів програми «Схеми».
У чому небезпека такого рішення?
За словами юриста Максима Дворового, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом депутата Німченка може стати суттєвою перешкодою для практики парламентського контролю, притаманного більшості парламентів світу. До нього зазвичай вдаються за кричущих випадків порушення прав і свобод людини чи законодавства, пояснює юрист.
«Парламент має право реагувати та звертатися залежно від ситуації до відповідних органів державної влади (наприклад, правоохоронців чи прокуратури), а також заслуховувати представників цих органів на своїх засіданнях та звертати їхню увагу на такі кричущі випадки, аби вони в межах своїх повноважень, передбачених законодавством, належним чином реагували», – зазначає Дворовий.
За його словами, нинішнє рішення суду тепер захочуть використовувати у політичних суперечках для фактичного нівелювання функції парламентського контролю.
Що далі?
Нині на рішення Окружного адміністративного суду Києва мають намір подавати апеляцію. Захист Сюмар обіцяє продовжувати відстоювати ту позицію, на якій наголошував у суді першої інстанції. А саме наголошувати на тому, що включення до порядку денного засідання парламентського комітету з питань свободи слова питання «Про інцидент з ознаками перешкоджання журналістській діяльності Михайла Ткача і оператора Кирила Лазаревича ввечері 7 листопада 2017 року біля VIP-терміналу аеропорту «Київ» не було безпідставним, а також не було впливом на перебіг досудового розслідування інциденту.
Дворовий пояснює, що це відбувалося у рамках Закону України «Про комітети Верховної Ради України», а не Закону України «Про статус народного депутата України», яким передбачено особливий порядок направлення депутатських запитів та звернень.
Хто такий Василь Німченко?
Василь Німченко є народним депутатом і членом фракції «Опозиційний блок». Він був одним із тих 36 депутатів, котрі голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.
Окрім того Німченко – суддя Конституційного Суду України у відставці, а також заступник голови громадського руху «Український вибір» (проросійської організації, яку очолює кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук).
