У четвер, 27 вересня, активісти мають намір пікетувати Адміністрацію президента через, за їхніми словами, «бездіяльність вищого керівництва держави» у зв’язку з нападами на українців з активною громадянською позицією, які значно почастішали останнім часом. Серед головних вимог мітингувальників – відставка керівництва Національної поліції та прокуратури. Відомі українці та ціла низка різноманітних організацій закликають усіх небайдужих долучитись до акції (аналогічні заходи під гаслом «Мовчання вбиває» мають відбутись у Харкові та Львові). Утім, така ідея подобається не всім.
«Влада систематично ігнорує проблему і тільки гучний розголос сприяє тому, щоб щось було зроблено. Ми вимагаємо, щоб нас почули. Нас вбивають через мовчання влади. Не мовчи хоч ти, приходь!» – наголошують організатори акції «Ніч на Банковій» і зазначають, що за останній рік відбулося півсотні атак на активістів.
Якщо не тиснути на владу у цьому питанні, то Україну, на їхню думку, чекатимуть незворотні наслідки, зокрема, у частині її національної безпеки.
Організатори акції протесту вимагають:
- реакції керівництва держави на напади,
- проведення позачергового засідання Ради нацбезпеки і оборони,
- оперативного та ефективного розслідування нападів,
- зустрічі з генпрокурором, головою СБУ, міністром МВС, президентом для «налагодження комунікації, оприлюднення позицій і проблем у зв’язку з загостренням ситуації і впливу на неї президентських виборів».
- створення у Верховній Раді тимчасової слідчої комісії щодо нападів на активістів у 2017–2018 роках,
- від міністра МВС Арсена Авакова – публічного звіту про стан розслідування цих справ з трибуни парламенту.
Волонтер Діана Макарова вражена цифрою нападів на українських активістів, які відбулись за останній час.
«Навіть якщо відкинути якісь бізнесові та суто політичні розборки (такі теоретично можуть бути), ця цифра не стане сильно менша», – зазначає вона.
Активістка вважає, що перемога Майдану у 2014 році не змогла змінити ставлення української влади до взаємодії з активним громадським суспільством.
«Над активістами, волонтерами вже давно відкрито чинять розправу, як було за Майдану… Це маленька війна. Менша, ніж наша війна на сході України, але страшніша від того, що наші спини знову неприкриті. А кожен військовий вам скаже точно – не діло це, воювати, коли твоя спина неприкрита», – наголошує Макарова і закликає всіх прийти на Банкову.
«Бути небайдужим в Україні стає вкрай небезпечно», – наголошує журналіст Дмитро Гнап. Він пояснює, що разом з іншими небайдужими прийде на акцію на Банкову, бо «президент самоусунувся від вирішення цієї проблеми і дозволив місцевим князькам та бандитам робити в своїх містах все, що заманеться».
Насильство проти громадських активістів, а також відсутність політичної волі в розслідуванні їхніх справ і покарання винних у цих злочинах, на думку Саші Кольцової, – одна з тих перешкод, які не дозволяють назвати Україну, зокрема, цивілізованою державою.
«Останні події у Одесі – масові напади на активних людей, а головне відверте ігнорування і брехня з боку керівництва правоохоронних органів свідчить, що справедливости можно добитися тільки активними діями», – зазначає член політичної ради партії «Рух нових сил» Володимир Гавриш.
Він вважає, що Майдан майже не змінив українську владу і політики, як і раніше, більше переймаються тим, як втриматись «біля корита», аніж тим, що реально відбувається в країні.
На підтвердження своїх слів Гавриш згадує про ті напади на активістів і журналістів, які відбулись за останні роки:
«Наразі складається враження, що навіть життя активістів абсолютно не є перепоною для вищих політичних цілей», – пише голова Асоціації молодіжних центрів України Олег Слабоспицький.
До акції також закликають долучитись учасник гурту ТНМК Олександр «Фоззі» Сидоренко, директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, координатор TEDx Павло Бондаренко, Партнер і креативний директор Gres Todorchuk PR Олександр Тодорчук, лідер гурту Тартак Олександр Положинський, фронтмен гурту The Gitas Олександр Чемеров та народний депутат Ігор Луценко.
Окрім того, до участі у заході запрошують приєднатись і низка організацій, зокрема: «Фундація регіональних ініціатив», «Сила людей» , «Національні дружини», громадський рух «Чесно», ГО «Молодь Демальянсу», «Національний корпус», митецьке об’єднання «Остання барикада» та «Автомайдан».
Представники останньої, зокрема, обурені тим, що президент Порошенко, за їхніми словами, не хоче помічати масштаби та системність подібних нападів на активістів.
«Гарант додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, ніби «не помічає», що в цій країні, «його країні», на чому він так любить наголошувати, вже відкрито полюють на людей, які не дають Україні остаточно скотитися назад в морок апатії та зневіри часів Януковича», – зазначають в «Автомайдані» і додають, що «ця показова бездіяльність та мовчання Президента породжують лише нові і нові напади».
Прийти на «Ніч на Банковій» закликають і ті, хто сам став жертвою. Наприклад, активіст «Автомайдану» Віталій Устименко, якого у червні місяці атакували в Одесі та поранили посеред дня невідомі з ножем.
«Широка коаліція активістів, журналістів та правозахисників вимагає від Петра Порошенка визнати проблему і припинити потурання регіональним кримінальним групам», – зазначає він.
Ідею акції під Адміністрацією президента підтримує й інший постраждалий активіст Сергій Чагаров: у його подвір’ї вночі нещодавно пролунав вибух. Він зазначає, що не вірить поліції, і на підтвердження своїх слів описує те, як правоохоронці реагували на цей інцидент.
У те, що замах на неї буде розкрито, не вірить й інша постраждала активістка та радниця мера Херсона Катерина Гандзюк: її облили сірчаною кислотою. 26 вересня вона опублікувала відеозвернення, у якому, серед іншого, дорікає за цю бездіяльність українській владі.
«За останній рік в Україні сталося 40 нападів на громадських активістів. Замовники жодного з яких не були названі. Хто замовив всіх цих людей? Хто покриває замовників? Чому така кількість розслідувань саботується? Чому ми маємо терпіти, поки найактивніших з нас вбивають та калічать? Чому ми заохочуємо людей до громадської діяльності, але не можемо їх захистити?», – запитує Гандзюк.
Тим часом багато у кого до «Ночі на Банковій» є запитання. Навіть ті, хто загалом підтримують необхідність подібного заходу, дещо спантеличені.
Одні не розуміють, в чому необхідність її проведення саме зараз, коли Петро Порошенко перебуває з робочим візитом за кордоном.
«Є така традиція вже: коли президент у відрядженні, до нього на роботу приходять мітингувати якісь божевільні», – пише Андрій Зубков.
«І хто у цей час на Банковій буде крім охоронців? Тим більше, що Порошенко у США», – цікавиться Вікторія Іонова.
Дехто навіть наголошує на тому, що подібна акція може завдати удару по репутації президента, який наразі представляє Україну на 73-й сесії Генасамблеї ООН:
Інших тим часом дивує, чому подібний пікет відбувається саме під Адміністрацією президента, а не під силовими відомствами.
«Циркачі, а чому на Банковій, а не біля Авакова чи Гройсмана? Це ж їх парафія. Всі на Михайла Грушевського», – іронізує Дмитро Адамович.
«В будь-якій незрозумілій ситуації збирайся під АП. Знайшли крайнього», – пише Євген Голюк.
Є і ті, кому анонсована акція не подобається через деяких учасників, які заявили про намір долучитися до неї:
Наразі неможливо назвати точну кількість нападів та убивств людей із активною громадською позицією, які сталися за останній час в Україні, адже МВС не виділяє їх із загального числа злочинів, а правозахисні організації не мають достатніх засобів і ресурсів збирати, перевіряти та зводити в єдиний реєстр інформацію з усіх регіонів.
Після останнього нападу на одеського активіста Олега Михайлика перші реакції вищого керівництва України з’явились лише через півтора дні після широкого суспільного резонансу.
