Світова економіка досі перебуває під тиском після фінансової кризи 2008 року, що вибухнула 10 років тому, мовиться у Звіті про торгівлю та розвиток 2018 Конференції ООН з торгівлі та розвитку. Цей міжнародний орган має за мету сприяння розвитку міжнародної торгівлі, рівноправної взаємовигідної співпраці між державами та створення рекомендацій по функціонуванню міжнародних економічних відносин. У звіті експерти ООН зауважують, що хоча світова економіка пришвидшила розвиток минулого року, зростання має нерівномірний темп і багато країн не сягають свого справжнього потенціалу через зростання тарифів, непрогнозовані коливання фінансових потоків та зростання боргів. Це, як попереджають економісти ООН, особливо небезпечно для таких країн, які не мають доходів від продажу нафти і змушені покривати дефіцит бюджету з запозичень. У регіоні Центральної та Східної Європи, який у звіті продовжують пов’язувати з СНД, така небезпека існує для України та Грузії.
Коли 10 років тому, у вересні 2008 року Lehman Brothers, поважна фінансова компанія з відділеннями по всьому світу, оголосила про своє банкрутство, учасники ринку зі здивуванням з’ясували, що вони не зовсім точно знають, хто, кому і скільки винний. Не було зрозуміло, хто є в ризикованій ситуації, а чиї фінанси в порядку. Це призвело до замороження кредитного ринку, паніки на Вол Стріт та краху багатьох компаній, як у найбільшій економіці світу США, так і по всьому світу. Політики та економічні ґуру не знали, що робити у цій ситуації і які заходи ухвалювати.
Зростаюча гора світового боргу, що в три рази перевищує світове виробництво, є символом невдачіМухіса Кітуй
Минуло 10 років, але, як зауважує голова Конференції ООН з торгівлі та розвитку Мухіса Кітуй, світ не зробив належних висновків із фінансової кризи 2008 року, і в нинішньому, за його словами «гіперглобалізованому світі» наростають передумови для нових криз. «Зростаюча гора світового боргу, що в три рази перевищує світове виробництво, є символом цієї невдачі», – говорить Мухіса Кітуй, генеральний секретар Конференції ООН з торгівлі та розвитку у вступному слові до самого звіту.
На його думку, небезпеку з точки зору зростання боргів, несе приватний сектор у розвинутих країнах, який у минулому став причиною кризи. Також, на його думку, зростання боргів по цілому світу веде до зростання у нерівності. У минулому поєднання цих чинників спричинилося до зростання ваги та впливу фінансових ринків, що є, на думку фахівців ООН, визначальним чинником гіперглобалізації. Поява банків, надто великих для того, щоб скрахувати, призвела до того, що регуляторні органи країн не проявили необхідної пильності. Ба більше, фінансові інституції зуміли викрутити ситуацію так, що навіть перші несміливі спроби реформ вони швидко звели нанівець.
У світовій економіці та торгівлі домінують великі гравці, що веде до того, що навіть у тих випадках, коли країни, що розвиваються, виходять активніше на світовий ринок, вони не можуть повністю скористатися з його переваг. Тож на думку фахівців ООН, потрібні нові домовленості, які б допомогли збалансувати світову економіку, доки її знову не сколихнули нові кризи. І бажання деяких країн заглибитися та ізолюватися всередині не допомагають вирішити проблеми, що накопичилися у взаємозалежному світі, вважає Мухіса Кітуй.
Зростання цін на нафту допомогло Росії та залежним від неї економікам
Провідні країни світу, що розвиваються, такі як Китай та Індія почуваються впевненіше з огляду на стабільне зростання, але Бразилія та Південна Африка не показують позитивної динаміки. Щодо Росії, то звіт зазначає, що своїм скромним успіхом її економіка завдячує зростанню світової ціни на нафту. Інші країни з перехідною економікою, які звіт продовжує називати країнами СНД, маючи на увазі всі держави колишнього СРСР, за винятком країн Балтії, – не мали зростання до 2017 року, або ж навпаки, їхня економіка скорочувалася. Проте минулого року більшості вдалося подолати кризу та вийти на 2-відсотковий рівень зростання. Очікується, що таким же приблизно воно буле і цього року.
Важливим фактором для цих країн залишається торгівля з Росією, чия економіка пожвавішала через зростання цін на нафту. А оскільки 80% ВВП регіону припадає на російську економіку, очікується зростання експорту до Росії та переказів від працівників, що працюють у Російській Федерації.
Проте експерти ООН попереджають, що країни, які не продають нафту, матимуть проблеми з покриттям дефіциту торгового балансу. І незважаючи на отриману допомогу і на девальвацію своєї валюти, такі країни, як Україна та Грузія, будуть стикатися з дефіцитом платіжного балансу.
