Увечері 24 вересня Національна суспільна телерадіокомпанія України повідомила, що дефіцит коштів, критично необхідних для фінансування НСТУ у 2018 році, становить 220 мільйонів гривень. У зв’язку з цим компанія оголосила про намір обмежити набір нових співробітників, припинити виплату премій керівному складові НСТУ та закликала певні категорії співробітників скористатися неоплачуваними відпустками. Уже зранку 25 вересня холдинг заявив про припинення аналогового мовлення телеканалу «UA:Перший». Про ситуацію навколо суспільного мовця Радіо Свобода поговорило з головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Зурабом Аласанією.
– Сьогодні ви повідомили, що Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення відключив аналогове мовлення телеканалу «UA:Перший» за борги. Де тепер не можна дивитися цей канал?
– «UA:Перший» відключили всюди, окрім тих областей, які є прифронтовими, – Суми, Чернігів, Харків, Херсон, Луганськ, Донецьк. Решта – усе відключене.
– Національна суспільна телерадіокомпанія України заявила, що заборгованість перед концерном РРТ становить близько 69 мільйонів гривень. На яких умовах відновлять трансляцію? Це повне погашення боргу має бути?
– Залежить від того, що вони заборгували енергетикам. Я думаю, що ми змогли б домовитися. Однак подивімося з іншого боку: будь-який рух грошей з бюджету в нашій країні відбувається винятково через підписання проекту змін до державного бюджету з Мінфіном, а потім має пройти через парламент. Це така тривала операція, і підготовки до неї я не бачу взагалі. Жодного руху на дофінансування цього року немає.
– Учора суспільний мовець оприлюднив план антикризових заходів. При цьому компанія знала про недофінансування мовця ще у вересні 2017 року. Що в НСТУ зробили, щоб уникнути кризи?
– Усе, що завгодно, але що ви можете зробити, якщо вам кажуть стрибати на 40 метрів? Нічого! На 10 – іще можете якось підготуватися і стрибнути. Ці антикризові заходи були підготовлені давно. Насправді ми мали збанкрутувати ще в червні цього року, але ми «розтягували» фінансування. Закінчилися всі можливості, тепер ми доходимо до людей. Уже починаються неоплачувані відпустки, мав би бути ще й триденний робочий тиждень.
Ці заходи, які ми могли зробити, можуть зекономити 23–24 мільйони гривень. Проте якщо лише концернові РРТ ми винні 70 мільйонів – то про що ми?
– Ви задоволені тим обсягом фінансування «Суспільного», який передбачений проектом держбюджету на 2019 рік? Там близько 1,8 мільярда гривень.
– Прекрасно звучить! Однак воно не пройде парламент. Я не хочу «каркати». Те, що написане на папері, ніколи не означає, що воно буде втілене. Ще подивимося, що буде в листопаді, коли вони розглядатимуть бюджет, скільки вони зріжуть з нього і скільки наступного року дадуть.
– Який мінімальний обсяг фінансування необхідний НСТУ?
– 250 мільйонів гривень до кінця року. Це без розвитку, просто щоб одразу повернути їх державі. Наприклад, 140 мільйонів гривень – лише за трансляцію. Решта – податки, комунальні. Зараз вимкнули лише трансляцію, далі буде решта. 250 мільйонів – той мінімальний обсяг, щоб хоча б дожити.
– Ви згадали про неоплачувані відпустки для керівного складу НСТУ і співробітників, які не залучені до забезпечення ефірного мовлення та виробництва новин. Скільки людей може піти в такі відпустки і скільки людей погодилися на цю можливість?
Ми лише вчора ухвалили це рішення. Зараз розсилаємо цього листа. Це добровільна річ. Згідно з планом, 178 людей із усього керівного складу [можуть піти в неоплачувані відпустки]. Хоча коли це стосується людей з їхніми особливими резонами… Ми не очікуємо, що всі 178 [підуть у відпустки]. Так само щодо менеджерів філії. Усі разом не можуть піти у відпустки, лише по черзі.
– Іще один пункт антикризових заходів – «внесення змін до внутрішніх документів ПАТ НСТУ, що формують засади рекламної та спонсорської політики ПАТ НСТУ». Про що йде мова?
– Від самого початку йшлося про комерційну й політичну рекламу. Те, чого ми позбулися, те, що ми вважали токсичним і таким, що не дуже відповідало духові суспільного мовця. Політична реклама існує виключно у виборчий період. У міжвиборчий період легально її не існує. Водночас усі це роблять. Ми від цього відмовилися. Не можемо собі дозволити повернути політичну рекламу, бо це означатиме втрату всієї репутації, яка була набута за цей рік.
Комерційна реклама «просаджує» рейтинги. Зараз ми змушені її повернути. Найімовірніше, телемагазини знову будуть.
Це не впливає на великий борг, але хоча б допомагає не робити такі речі, як триденний робочий тиждень. Близько семи мільйонів буде повернено за рахунок цієї токсичної реклами.
– На вашу думку, які глобальні причини недофінансування суспільного мовця?
– Найголовніша причина, що Україні поки не дуже потрібне «Суспільне», вона живе в тій парадигмі, в якій живе. Є здебільшого олігархічні медіа, і така система є сталою. Зрозуміло, чиє медіа і як воно буде працювати. А «Суспільне» – незрозуміло: «Як так, у нашій країні медіа нікому не належить? Такого ж не буває».
Ця незрозумілість позначається на наших відносинах з усією владою – парламентом, Кабміном, Банковою. Вони не розуміють, що відбувається. Вони це виконують, зціпивши зуби, як обов’язок перед партнерами.
Загальна причина – «Суспільне» реформується так, як і країна. Можливо, на один крок випереджаючи. Реформа йде, але так само повільно, як і в усій країні. Ми не можемо бути супроти всієї країни. Так не буває. Навколо нас Україна, а не Британія, однак від нас вимагають бути «Бі-бі-сі» одразу, тут і зараз.
Додалися політичні причини, але вони десь тактичного характеру. Наступного року вже вибори.
– Ви сказали, що реформа на «Суспільному» відбувається дещо швидше, ніж у всій країні. Що вдалося зробити компанії з квітня 2017 року, коли ви стали головою правління НСТУ?
– Якщо коротко – змінена вся управлінська система в усій країні. Більше немає окремих «князівств», підпорядкованих місцевим «губернаторам» і мерам. Маю на увазі наші регіональні філії. Більше немає одноосібної системи керування в кожному такому «князівстві». Проведені вибори менеджерів і продюсерів. Розділена ланка на творчу й адміністративну. Скорочені понад три тисячі людей. У філіях формат трансляції змінений з «4:3» на «16:9». Подекуди почали переходити на HD. Ну, і ви не могли не помітити нейтральність такого величезного медійного холдингу.
– Чи планує компанія взаємодіяти з владою (наприклад, проводити якісь переговори), щоб вирішити ситуацію, яка склалася?
– Ми постійно це робимо. Безперервно. Тепер уже не один директор. Є правління, є наглядова рада, кожен має свої контакти. Ми зустрічаємося і з фракціями парламенту, і з депутатами, і з міністрами. Однак це не Місяць, ми живемо в Україні. Вони реагують так, як вони реагують. Якщо ми беремо парламент, дай Боже, якщо 20–23 з них розуміють, що таке «Суспільне» і навіщо свобода слова в цій країні взагалі.
– Чи заплановані якісь перемови?
– Запланована зустріч, яку має влаштувати перший віце-прем’єр Степан Кубів з участю віце-прем’єра з гуманітарних питань В’ячеслава Кириленка, Леоніда Євдоченка, голови Держспецзв’язку, що відповідає за Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, представників самого Концерну РРТ і НСТУ. Це перша велика зустріч, яка має відбутися саме через цю проблему.
– Уже є дата цієї зустрічі?
– Ні, немає, у тому й справа. Вона мала відбутися ще минулого тижня.
