Масштабна корупція, недовіра до судів, нестабільна фінансова система, вплив монополій та олігархів – це основні перешкоди для інвестицій в Україні. Такими є результати опитування іноземних інвесторів, яке щороку проводять Європейська бізнес-асоціація, Dragon Capital та Центр економічних стратегій. Дослідники, інвестори та посадовці, які долучилися до обговорення інвестиційного клімату, запропонували різні кроки для поліпшення ситуації: і всеохопні, і вузькогалузеві. Однак усі вони погодилися з пріоритетністю боротьби з корупцією та створення рівних для всіх правил гри на українському ринку. Частина ж експертів говорить про тектонічні зсуви у світових потоках капіталу, через які країнам, що розвиваються, доведеться поборотися за нові інвестиції.
Інвестор, який зацікавився українським сільським господарством, авіакосмічними технологіями, транзитним потенціалом або ж недорогою і досить кваліфікованою робочою силою, стикається з перешкодою вже під час свого першого ділового візиту до України. Ця перешкода – корупція. Вона всі останні роки очолює рейтинг найбільших перепон на шляху інвестицій, свідчить щорічне опитування іноземних інвесторів, яке проводять Європейська бізнес-асоціація (ЕВА), Dragon Capital та Центр економічних стратегій.
Але навіть якщо інвестор сприйняв корупцію як даність і залучився підтримкою державних мужів або просто заклав корупційну складову до бізнес-плану, його чекають прикрі несподіванки, пов’язані з судовою системою, фінансовою нестабільністю. А крім того йому ставитимуть палиці в колеса різноманітні галузеві монополії та великі корпорації, які належать наближеним до влади бізнесменам (так званим олігархам), свідчить дослідження ЕВА.
Згідно з ним, фактична війна з Росією на Сході України – тільки на п’ятому місці в рейтингу страхів інвесторів. Також представники бізнесу вважають перешкодами для роботи в Україні складне й мінливе законодавство, дії правоохоронців, обмеження на фінансових ринках, непросте податкове адміністрування й трудову міграцію українських фахівців за кордон.
У цих умовах президент Європейської бізнес-асоціації Томаш Фіала закликає уряд вдатися до кількох пріоритетних кроків, щоб привабити інвесторів.
Потрібно забезпечити верховенство права і справедливість, суттєво скоротити корупцію у правоохоронних органах і в судахТомаш Фіала
«Потрібно забезпечити верховенство права і справедливість, суттєво скоротити корупцію у правоохоронних органах і в судах. Торік керівництво країни обіцяло нам створити Національне бюро фінансових розслідувань. На жаль, цього не сталося, і навіть наші зауваження до законопроекту не були враховані», – каже інвестор.
Він порівнює ситуацію в Україні зі світовими тенденціями: за його словами, інвестори втікають з тих країн, де є високі дефіцити бюджету та платіжного балансу, а золотовалютні резерви (ЗВР) є значно меншими, ніж треба для покриття трьох місяців імпорту.
Томаш Фіала уточнює, що бюджетна й фінансова політика в Україні є досить ефективною, але розміри ЗВР перебувають «на межі» через ослаблення гривні та зусилля НБУ для зменшення валютних коливань.
Також він прогнозує, що в разі перемоги на виборах у президенти кандидата-популіста чи проросійського політика суттєво зменшить інвестиційний потенціал держави.
Галузеві рішення: від подолання газових схем – до якісних доріг та залізниць
Інвестори, бізнесмени й посадовці, які залучилися до обговорення інвестиційного клімату в Україні (під егідою ЕВА), говорили про різноманітні локальні перешкоди для інвестицій та можливі рішення, які можуть розблокувати дорогу для іноземного капіталу в межах конкретних галузей.
Так, голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв згадує про дві проблеми: про намагання певних політиків перед кожними виборами викачувати з корпорації кошти для фінансування своїх політичних сил. Наразі цьому перешкоджає наглядова рада компанії, зазначає Коболєв.
Такий тиск аж ніяк не приваблює потенційних інвесторів, яких цікавить українська ГТС, каже посадовець.
Я не думаю, що людина, отримуючи субсидію, починає спалювати удвічі більше газу. Українці споживають 11 мільярдів кубометрів газу на рік, із них 6 – за субсидіями. 3 із 6 мільярдів – це газ, який використовується за тими чи іншими схемамиАндрій Коболєв
Другою проблемою, яка заважає приходові інвесторів, він називає газові схеми, пов’язані з блакитним паливом для населення. Так, за розрахунками Коболєва, на домогосподарства, які отримують субсидії, починають виділяти й оплачувати державним коштом удвічі більше газу, ніж якби вони субсидій не отримували.
«Я не думаю, що людина, отримуючи субсидію, починає спалювати більше газу, бо їй просто так подобається. Ми незрідка виявляємо адреси споживачів, які отримують субсидії, але яких не існує у природі! Фактично, українці споживають 11 мільярдів кубометрів газу на рік, із них 6 – за субсидіями. Припускаю, що із 6 мільярдів 3 – це газ, який використовується за тими чи іншими схемами аж ніяк не для населення», – пояснює Коболєв.
Зі свого боку, голова правління «Укравтодору» Славомір Новак стверджує, що поліпшать інвестиційний клімат якісні дороги й стратегічні транспортні коридори, як-от від портів і до кордонів ЄС.
Цього року на будівництво й капітальний ремонт доріг (не рахуючи тих, які належать містам і областям) надходить близько 33 мільярдів гривень, тобто половина доходів бюджету від паливного акцизу. На думку Славоміра Новака, в цій ситуації про повне оновлення основних доріг, а відтак і про значне поліпшення умов для інвестора, можна говорити приблизно у 2022 році.
Генеральний директор компанії «Арселор Міттал Кривий Ріг» Парамжит Калон під час експертної дискусії наголосив, що підприємство зазнає збитків через неефективну роботу «Укрзалізниці», зокрема через нестачу вагонів та систему тарифів на перевезення вантажів.
Зі свого боку, директор з економіки та фінансів ПАТ «Укрзалізниця» Андрій Рязанцев у коментарі Радіо Свобода наголосив, що його підприємство «проїдає» свої виробничі потужності через занижені тарифи для певних галузей та напрямків перевезення.
«Внутрішні перевезення є трохи дорожчими за собівартість, експортні перевезення – значно нижчі за собівартість. При цьому транзит, який становить 7% від перевезень, забезпечує 50% економічного ефекту. У нас занадто складна система тарифоутворення. На мою думку, має бути однаковий тариф для всіх типів вантажів. Якщо йдеться про напіввагон зерна, руди або навіть щебеню, тобто про 60 тонн, то вартість перевезення має бути однаковою», – наполягає посадовець.
Підприємство залучає інвестиції у виробництво нових вагонів і в результаті за рік збільшило свою частку, зайнявши майже половину ринку.
Однак у цілому рівень тарифів не дає змоги інвестувати в оновлення колій, локомотивів та інфраструктури загалом, відтак уже за п’ять років на залізниці може відбутися транспортний колапс, попереджає посадовець.
Однак є й оптимістичні погляди на український інвестклімат. Так, Тарас Лукачук, регіональний президент Jacobs Douwe Egberts розповів, що бізнес у секторах АПК, харчової промисловості та продажів зростає дуже високими темпами:
«Спитайте, чи поліпшилися умови для бізнесу, чи зменшилася корупція, якщо оцінювати ситуацію не в цю мить, а за останні декілька років? Більшість представників бізнесу подумають і погодяться з цим. У нашому секторі в деяких колег зараз двозначні показники зростання на рік».
За його словами, треба зробити все, щоб захистити економіку від потрясінь і зберегти цю тенденцію зростання принаймні на два роки. У такому випадку економіка та інвестиційний клімат в Україні зміняться до невпізнання.
Світовий капітал шукає «тихих гаваней», тож Україні доведеться за нього поборотися – Устенко
Україні життєво необхідно поліпшити інвестиційний клімат, оскільки глобальна поведінка великого бізнесу змінюється, і за іноземний капітал доведеться поборотися, пояснює виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко.
Відбуваються зрушення у поведінці світових інвесторів: триває перетікання капіталів з ризикованих ринків до «тихих гаваней». Тому боротьба за нього багатократно зростаєОлег Устенко
«Зараз виклики щодо необхідності покращення інвестиційного клімату ще гостріші, ніж були в 2013-14 роках. Тому що відбуваються значні зрушення у глобальній поведінці світових інвесторів: триває перетікання капіталів із ризикованих ринків, що розвиваються, до так званих «тихих гаваней», – каже експерт. – Тому через зменшення обсягу доступного фінансового ресурсу конкурентна боротьба за нього багатократно зростає. І в умовах зростання конкуренції переможе лише той, хто надасть найбільш привабливі умови для інвестування».
Згадуючи дослідження настроїв інвесторів, проведене ЕВА та її партнерами, Устенко визнає: дослідження доводить, що якість інвестиційного клімату в Україні є далекою від ідеальної.
На підтвердження своїх слів він наводить статистику: так, у досить проблемному з економічного погляду 2013 році Україна отримала 4,5 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій, тоді як у 2018 році очікують отримання лише 2,5 мільярдів. Для України це рівень далекого 2004 року, а без нарощування інвестицій Україна не зможе змінити траєкторію власного розвитку.
Відтак уряд має дбати про залучення інвестицій не лише для того, щоб поліпшити економічні показники, а й для розв’язання проблеми бідності, наголошує Устенко.
Наразі річний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну Європейська бізнес-асоціація оцінює в 1,5 мільярда доларів.
35% інвесторів, опитаних під час дослідження ЕВА, готові вкладати кошти в Україну після парламентських виборів, 28% – після президентських, 25% – до виборів. Ще понад 10% – не зацікавлені інвестувати в Україну, ідеться в дослідженні.
