Європейський союз ризикує дезінтегруватися, переконаний шотландський історик Ніл Ферґюсон, який приїхав до Києва на 15-у зустріч «Ялтинська економічна стратегія». Він розповів Радіо Свобода про причини можливого розпаду ЄС, популізм та заклики змінити Конституцію.
– Цьогорічна тема конференції – «Майбутнє всього». Тож яким ви бачите майбутнє Європи?
Усе залежить від того, що станеться на європейських виборах наступного року. Чи виграють популісти достатню кількість місць для того, щоб ефективно блокувати подальшу європейську інтеграцію
– Я гадаю, що майбутнє Європи балансує на межі. Інституції Європейського союзу працюють досить погано останніми роками. Вони не можуть впоратися з фінансовою кризою, вони не можуть впоратися з викликами зовнішньої політики, і вони не можуть впоратися з міграційною кризою. Саме тому виникають популістичні реакції проти Європейського союзу серед багатьох членів ЄС. Усе залежить від того, що станеться на європейських виборах наступного року. Чи виграють популісти достатню кількість місць для того, щоб ефективно блокувати подальшу європейську інтеграцію. Я думаю, що це можливо.
– Тож ви гадаєте, що Європейський союз може розпастися?
Якщо Європейський союз не зможе розв’язати міграційну проблему, яка є центральною для них, тоді, я думаю, ми зможемо побачити дезінтеграцію
– Я думаю, що Європа може стояти на місці. Я думаю, що вона може бути просто замороженою, не спроможною розвиватися. Мені здається малоймовірним, що вони зможуть досягти реформ, до яких закликав французький президент Емманюель Макрон. Я роблю ставку на те, що все стоятиме на місці. А якщо вони стоятимуть на місці занадто довго, якщо Європейський союз не зможе розв’язати міграційну проблему, яка є центральною для них, тоді, я думаю, ми зможемо побачити дезінтеграцію.
– Якщо в Європейському союзі такі проблеми – чи не вважаєте ви, що Україні, можливо, і не варто так прагнути членства в ньому?
Урок від інших центральних та східних європейських країн досить чіткий: ставити за мету членство в ЄС допомагає з внутрішніми реформами
– Я вважаю, що Україні все одно варто домагатися членства в Європейському союзі як довгострокової мети. Я вважаю, що урок від інших центральних та східних європейських країн досить чіткий: ставити за мету членство в ЄС допомагає з внутрішніми реформами. Це точно було добре для таких країн, як Польща або Хорватія. Їхній шлях в Європу заохотив їх покращити внутрішню економіку та політичні інституції. Я гадаю, що це правильна мета для України – домагатися членства ЄС. Що б не сталося з Європою, я не думаю, що вона розпадеться наступного тижня. Я думаю, що кілька років вона стоятиме на місці. І за таких умов Україна повинна домагатися членства.
– Наступного року вибори не тільки в Європейському союзі, а й в Україні. Гадаєте, цей період стане складним для України?
Коли я приїжджаю в Київ, бачу молоде покоління західноорієнтованих українців, оптимістичних стосовно того, як може змінитися ситуація в Україні
– Я думаю, що ситуація в українській економіці покращується. Коли я приїжджаю в Київ, бачу молоде покоління західноорієнтованих українців, оптимістичних стосовно того, як може змінитися ситуація в Україні. Я думаю, що буде дуже цікаво побачити, хто стане наступним президентом і який вигляд матиме парламент після виборів.
Щоб рухатися далі, Україна має бути реформістською і на президентському рівні, і на рівні парламенту. Я вважаю, що наступний президент буде реформатором, але інше питання – чи отримає він підтримку парламенту.
– Українські політики напередодні виборів говорять про те, що потрібно змінювати Конституцію. Це популізм?
Історія вчить, що якщо ти ставишся до Конституції несерйозно, то ризикуєш опинитися в ситуації Латинської Америки. Там Конституції змінювалися десятки разів
– Я вважаю, що майже завжди, коли люди починають обговорювати Конституцію, вони намагаються відволікти увагу від більш фундаментальних проблем, про які варто говорити в межах чинної Конституції. Я не впевнений, що це популізм. Але популізм точно є в Україні. Історія вчить, що якщо ти ставишся до Конституції несерйозно, то ризикуєш опинитися в ситуації Латинської Америки. Там Конституції змінювалися десятки разів, і це не принесло Латинській Америці стабільності чи процвітання. Тому політикам краще зосередитися на проблемах в межах Конституції, ніж намагатися її змінити.
– Говорячи про популізм – це явище погане?
Давайте не перетворювати популізм на брудне слово. Часто це просто робота демократії, яка виробляє нові політичні партії та нові політичні фігури
– Популізм не завжди поганий. Іноді його використовують як брудне слово. Я вважаю, що популізм часто виражає невтішні нарікання. Наприклад, якщо подивитися на Західну Європу, для людей досить резонно відчувати, що міграційна політика вийшла з-під контролю. Досить резонно, що середній клас Сполучених Штатів відчуває, що вони залишилися позаду. Давайте не перетворювати популізм на брудне слово. Часто це просто робота демократії, яка виробляє нові політичні партії та нові політичні фігури, які ми бачимо останніми роками.
