НАБУ оголосила підозру міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, звинувативши його у незаконному збагаченні та недекларуванні коштовного майна. Сам посадовець називає закиди на свою адресу необґрунтованими. Попереду – обрання запобіжного заходу. Деякі чиновники уже заявили про свій намір взяти Омеляна на поруки. Тим часом у соцмережах триває дискусія, наскільки законним є оголошення цієї підозри.
Вранці 13 вересня детективи Національного антикорупційного бюро прийшли до міністра інфраструктури Володимира Омеляна з підозрою. За даними НАБУ, в 2015 році він отримав активи, вартість яких значно перевищує його законні доходи: позашляховик BMW X5 2015 року випуску та готівку – 90 тисяч доларів і 25 тисяч євро. Сам міністр запевнив: походження усіх коштів, до яких в антикорупційного органу виникли питання, він може пояснити.
На цю новину соцмережі відреагували бурхливо. Одні взялися хвалити НАБУ. Зокрема, що для нього немає недоторканних політиків:
«Омеляна треба було давно перевірити», – пише користувачка Олена НІкітенко.
У цьому її підтримує інший користувач – Максим Шаров:
Окрім того користувачі вважають, що інший антикорупційний орган – Спеціалізована антикорупційна прокуратура – повинен брати з НАБУ у таких справах приклад:
Тим часом іншу частину інтернет-аудиторії українського сегменту соцмереж зацікавило питання, наскільки підозра Омеляну є справді обґрунтованою? Так дехто почав розмірковувати над тим, якими можуть бути справжні підстави для виникнення такої ситуації:
Співзасновник громадської платформи «Нова Країна» Андрій Длигач виокремлює дещо більше варіантів, чому проти Омеляна порушили провадження. Наприклад, пише він, це може бути «ексцесами виконавців», політичним замовленням, помилкою, помстою за незалежність та незамовчування корупції на УЗ та інших держпідприємствах або за принципову позицію щодо конкурсів та Борисполя, дурістю, піаром бюро чи детективів.
Тим часом Ігор Лук’янчук вважає несправедливим вручення підозри Омеляну у той час, коли політиків з більш суперечливою політичною репутацією не чіпають.
На цьому акцентує і журналіст Сергій Руденко:
«Ну дійсно, є такі кадри, яких треба було одразу затримувати, вони ж скоро покинуть країну», – пише ще один користувач.
Дуже сильним іміджевим ударом по НАБУ вважає оголошену ним підозру Омеляну журналістка Катерина Лісунова. На її думку, орган «який би мав бути незалежним і діяти в інтересах держави, починає отримувати яскраве політичне забарвлення», взявшись за міністра, котрий, зазначає вона, зробив «дуже багато позитивного, як для кожного українського громадянина окремо, так і для України, як держави загалом».
«Завдяки впровадженим реформам, він не лише зекономив мільйони платникам податків, але й привів мільйони іноземного інвестування та майбутніх капіталовкладень від світових компаній. Омелян – це приклад того міністра, якому вдалось. Який не лише обіцяв – але зробив», – пише Лісунова.
Журналістка наголошує: нинішня справа спрямована не стільки проти Омеляна, скільки проти державності України.
«По іміджу держави це вдарить дуже сильно і роботу міністерства призупинить… а також дасть додатковий політичний час для голодних опонентів», – підсумовує вона.
«Я не завжди і не в усьому погоджуюсь з Володимиром Омеляном, але тут ситуація настільки кричуще принизлива, що хочеться просто підтримати міністра!» – пише голова правління фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко.
«Відверто дивні формулювання» побачив у офіційному повідомленні НАБУ з приводу ситуації навколо Омеляна керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
«НАБУ, намагаючись знайти якусь корупцію у тому, що міністр користується автомобілем свого брата, придумали нову дефініцію «фактичне право власності», але чинне законодавство такого визначення не містить, а органи державної влади як відомо повинні діяти у спосіб виключно передбачений чинним законодавством, а не придумувати неіснуючі правові терміни», – зауважує він і прогнозує, що у суді ця справа не матиме жодних перспектив, адже в діях Омеляна «відсутній склад кримінального правопорушення».
«Я не уявляю, як вони будуть доводити у суді, що він вкрав гроші, витрачені за останні 10 років», – зауважує Сергій Марченко.
На його думку, «з Омеляном НАБУ вистрелило саме собі в ногу» і вірити в незаангажованість агенства у цій справі він відмовляється.
А от журналістці Ользі Худецькій справа Омеляна нагадала справу Геннадія Бобова, якому у травні 2017-го теж висували подібні звинувачення:
Утім, є і ті, хто не розуміє подібного обурення.
«А в чому розчарування? Що заважало заповнити декларацію коректно?» – запитує Олександр Олійник.
Дехто ж вважає, що корупційну складову у діяльності Міністерства інфраструктури та його очільника НАБУ мало б шукати краще.
«Корупція в міністерстві укорінилася міцно, міністерство і підпорядковані йому Укравтодор, Укрзалізниця, Укравіарух та інші є давніми годівницями не одного корупціонера. Якщо антикорупційні органи займатимуться корупцією на рівні проживання в готелі та користування чужим авто, то дуже скоро дискредитують самих себе», – пише народний депутат Юрій Чижмарь.
Окремою темою в контексті підозри від НАБУ для міністра інфраструктури стали жарти про анонсований ним ще в лютому 2018-го Hyperloop:
А хтось тим часом просто узяв до рук попкорн і приготувався спостерігати за тим, як розвиватиметься ситуація далі:
Запобіжний захід Володимиру Омеляну Солом’янський районний суд Києва планує обрати на засіданні 14 вересня під головуванням судді Ганни Сергієнко.