Вибори до парламенту Швеції позначені зростанням впливу крайніх правих

Брюссель –​ Оскільки жоден з політичних блоків, як очікується, не набере абсолютної більшості на шведських парламентських виборах 9 вересня, крайні праві Шведські демократи можуть мати золоту акцію.

Шведськими виборами раніше цікавились лише політичні «зануди», які намагались передбачити, з яким відривом виграють чергові вибори домінуючі соціал-демократи і дивувались, наскільки стабільною була політична система країни.

Але не тепер.

Парламентські вибори 9 вересня, ймовірно, покажуть, що Швеція також вже не має імунітету від політичних трендів західного світу, які позначають наростання впливу антиіммігрантських партій та звуження політичного центру.

Ці вибори позначені метеоричним зростанням крайніх правих Шведських демократів – партії, яка, вірогідно, повторить успіх своїх континентальних колег на кшталт італійської Ліги або Австрійської партії свободи.

​Дармендра Канані, директор стратегій у брюссельському дослідному центрі «Друзі Європи», зауважує зі стурбованістю, що Швеція потрапила під той самий політичний тренд.

«Швеція завжди стояла осторонь, вона завжди була країною, що була успішною, мала сильне почуття добробуту, – каже Канані. – І раптом Швеція ніби теж приєднується – зокрема у плані зростання цієї екстремістської крайньої правої ідеології».

Партія Шведські демократи була заснована в 1988 році й існувала на маргінесі з сумішшю білого націоналізму та неонацистської політики. Вона увійшла до шведського парламенту в 2010 році, отримавши майже шість відсотків голосів, а потім подвоївши свій результат на наступних виборах через чотири роки.

Цього разу, вона може стати найбільшою або другою за величиною фракцією в парламенті, а опитування вказують на можливість отримання нею 20 відсотків голосів виборців.

Соціал-демократична партія, яка нині є правлячою в коаліції з Партією зелених у лівоцентристському блоці, може отримати від 20 до 25 відсотків – це може бути найгірший результат соціал-демократів за 110 років.

Шведські соціал-демократи набирали найбільше голосів на усіх виборах з 1917 року – часто з результатом у майже 50 відсотків, а то й більше. Партія була правлячою в Швеції весь час – окрім 17 років – з часу Другої світової війни.

Традиційні правоцентристські партії також нині не в кращій політичній формі. Поміркована партія, яка була другою на 11 останніх виборах, отримає зараз, як кажуть соціологи, менше від 20 відсотків – що нагадає їй про невтішні результати під час радикальних 1960-х та 70-х років.

Крайні праві в уряді не будуть

Малоймовірно, однак, щоб крайні праві Шведські демократи сформували новий уряд. Всі інші сім партій заперечили можливість формування урядової коаліції з ними.

Найімовірнішим сценарієм є отримання трьома партіями на лівому фланзі десь 40 відсотків, стільки ж отримає квартет право-центристських партій, а Шведські демократи заберуть решту 20 відсотків. Це, вірогідно, означатиме формування уряду меншості – чи то лівоцентристами чи правоцентристами.

У той час як Шведські демократи намагаються дистанціюватись від біло-націоналістичного минулого, зростання їхньої популярності сильно непокоїть багатьох шведських політичних оглядачів.

«Керівництво цієї партії має явне неонацистське коріння та ухил до фашизму – принаймні у минулому. А нині вони намагаються відбілити його і прагнуть виглядати як нормальна демократична партія і вести себе відповідно», – каже Штаффан Ліндберґ, професор політичних наук в Університеті Ґетеборґа.

Якщо їхнє «націоналістичне бачення» матиме поширення, додає він, «тоді це становитиме загрозу демократичному суспільству».

Питання імміграції

Тема імміграції домінувала під час цієї виборчої кампанії. У 2015 році Швеція прийняла 163 тисячі прохачів притулку, переважно з Сирії та Афганістану, що є найвищим показником на душу населення порівняно з іншими країнами ЄС.

Із новоприбульцями, які ускладнили отримання державного житла, сталися й ускладнення в системі соціального захисту та системі охорони здоров’я і багато шведських муніципалітетів вдарили на сполох, що рівні міграції зависокі. Як наслідок, у 2016 році лівоцентристський уряд радикально зробив суворішим міграційне законодавство і запровадив контроль на кордоні Швеції з Данією, який здійснюється і по сьогоднішній день.

І хоча кількість шукачів притулку на рік нині впала (до 26 тисяч у 2017 році), а більш суворе законодавство має підтримку переважної більшості партій, саме Шведські демократи вирізнялись тим, що прагнули зробити закони суворішими від самого початку.

В той час як шведська економіка в гарній формі і зростання ВВП очікується на рівні 2,5 відсотків, а рівень безробіття на цілком керованому рівні у 6,8 відсотка, партія Шведські демократи отримує політичний зиск від сумних газетних заголовків про труднощі з інтеграцією недавніх мігрантів та тих, хто приїхав до Швеції ще раніше.

І хоча система соціального забезпечення залишається щедрою, часом імігрантам важко знати роботу на шведському ринку праці і рівень безробіття серед народжених за межами країни становить 16 відсотків – порівняно із 4 відсотками для тих, хто народився у Швеції.

Крайня права партія також підвищила свою популярність після терористичного нападу у квітні 2017 року, коли прохач притулку з Узбекистану, якому було відмовлено в його отриманні, свідомо наїхав вантажівкою на натовп людей на велелюдній вулиці у Стокгольмі, вбивши п’ятьох осіб.

Ця партія також отримала зиск від насильства, пов’язаного з кримінальними бандами, які є поширеним явищем в іммігрантському середовищі. У 2011 році лише 17 людей загинули від вогнепальної зброї. А вже минулого року у Швеції було 300 випадків застосування вогнепальної зброї, від якої загинула 41 людина і понад 100 людей отримали поранення. У серпні в Ґетеборзі, другому за величиною місті країни, молодь у балаклавах спалила понад 80 автівок.

Як каже професор Ліндберґ, небажання традиційних партій говорити про ці соціальні проблеми також грає на руку крайнім правим.

«Довгий час Швеція приймала багато іммігрантів й існувала така собі угода між головними партіями, що це те, що ми повинні робити і ми це робитимемо ще тривалий час», – каже професор.

«Але провідні партії довгий час – зовсім донедавна – у певний спосіб не хотіли публічно обговорювати виклики та проблеми з імміграцією. А в цьому питанні якраз пересічні люди мали вже певний досвід… І провідні партії заперечували це», – додає Ліндберґ.

Шведські вибори і ЄС

В той час як шведські вибори, можливо, не матимусь впливу на Європейський союз, аналітик Канані все ж стурбований популістським трендом.

«Багато людей, власне, казатимуть що все знову повернеться до нормального стану, але, я думаю, що джина було випущено з пляшки в Європі у плані долі ліберальної демократії», – каже він.

Канані додає, що ширше питання полягає у тому, як ЄС зможе «розробити і розвинути спільний підхід до міграції та інтеграції в Європі».