Майже тиждень тривають протести у саксонському Хемніці (за часів НДР – Карл-Маркс-Штадт). Вони спалахнули після того, як у ніч на 26 серпня від ножових поранень помер місцевий 35-річний житель, громадянин Німеччини. Наступного дня у місті розпочалися перші масові акції. У скоєнні злочину підозрюються двох молодих мігрантів із Сирії та Іраку, які у ФРН очікують на отримання статусу біженця. І хоч вони затримані й перебувають у попередньому ув’язненні, протести не вщухають. Серед невдоволених – не тільки представники як правих, так і лівих радикальних рухів, а й значна кількість пересічних громадян. Водночас чимало ЗМІ, а також представники влади називають усіх учасників акції «радикалами» та «неонацистами», що ще більше підбурює невдоволення суспільства.
У німецькому місті, де скоєно злочин, впродовж тижня збиралися тисячі демонстрантів – праві популісти й праві радикали, а також ліві радикали з «Чорного блоку», котрі вчинили погроми під час саміту «Групи двадцяти» у Гамбурзі. Серед учасників акцій протесту – чимало громадян, котрі виступають проти міграційної політики канцлера Анґели Меркель. 4,5 тисячі зібрали право-популістська «Альтернатива для Німеччини» (АдН), антиісламський рух PEGIDA та право-радикальне об’єднання «За Хемніц».
На противагу їм на вулиці вийшли 3,5 тисячі учасників, організованих профспілками, Соціал-демократичною та Лівою партіями Німеччини, а також численні активісти й громадяни, котрі підтримують Анґелу Меркель з її міграційною політикою.
Журнал «Фокус» у статті «Відчуження у країні: ми перетворюємо людей на вигнанців» називає Хемніц «електричним стільцем», до якого «припнуті німці». Вони, мовиться в статті, як під наркозом, чекають наступного удару струмом: «Фальшивка миттєво стала правдою, а правда здається фальшивкою».
Праві, ліві, радикали, небайдужі громадяни по обидва боки «барикад»
Представники протидіючих сил несли плакати: одні розповідали про ймовірних жертв мігрантів, а їхні опоненти,навпаки, закликали не виявляти ворожості до тих, хто приїжджає з інших країн. У Німеччині час від часу відбуваються сплески невдоволення на ґрунті неприйняття частиною суспільства міграційної політики уряду, але досі вони не спричиняли надто великої бурі. Цього разу до неї підштовхнула також інформація, що потерпілий був так званим «російським німцем». І хоч невдовзі її спростували, бо в покійного інша національність, однак чутки, фейки та плітки щодо цього швидко поширилися. Не в останню чергу ще й тому, що під час вуличної бійки, у якій убито цього громадянина Німеччини, поранення отримали також двоє його друзів, вихідців з Росії – брати Юрій і Дмитро Міллери. Тож у соціальні мережі хтось укинув заклик: «Наших б’ють! Час діяти!». І російські німці почали з’їжджатися до Хемніца.
Хто поширював заклик – і досі невідомо: ані російські німці, ані праві популісти не взяли за це відповідальності. Щодо російських німців, то їхня роль у Хемніці нагадує не дуже давню історію з начебто «зґвалтованою мігрантом неповнолітньою дівчинкою Лізою», коли тисячі вихідців із Росії вийшли на мітинги протесту. Цього разу такого не сталося, бо негайно відреагувала поліція: російських німців, котрі приїжджали до Хемніца на протести, правоохоронці завертали назад або, затримавши на короткий час, відпускали – з умовою, що вони повернуться додому.
Але проблема лише «задрімала», бо невдоволення численних російських німців ставленням і суспільства, і самої держави до сирійських та інших біженців з Близького Сходу й африканських країн, не вичерпалося. Вони вважають себе обділеними саме тому, що нові приїжджі одержують занадто багато німецької фінансової підтримки та уваги.
Встановити спостереження за партією правих популістів?
У Хемніці протестували різні групи невдоволених громадян, зокрема й жителі самого міста, котрим не до вподоби ситуація, що там склалася. Однак найбільше обурення нині викликають праві радикали, котрі вигукували ворожі гасла проти чужинців або нападали на них. Чи не найагресивніші з протестувальників – ультраправі та фани футбольних клубів, котрі чинили спротив поліції, влаштовували безлад, провокували бійки, кажуть правоохоронці.
Але чи не найбільше уваги цього разу привернула до себе правопопулістська «Альтернатива для Німеччини», чиї представники у Хемніці брали участь у протестах разом із антиісламським рухом PEGIDA і правими радикалами, зокрема у суботньому марші. Серед них – член АдН з крайніми правими поглядами Бйорн Геке та голова PEGIDA Лутц Бахманн. А за кілька днів до того голова АдН Александр Гаулянд схвалив протести, котрі супроводжували події у Хемніці.
Багатьох німецьких політиків обурило те, що їхні колеги з АдН у Хемніці йшли, як вказують вони, в одній колоні разом з «неонацистами». Це спонукало їх вимагати від Конституційного суду ФРН встановити спостереження за цією партією. Зокрема, представник партії «Зелених» Анналєна Бербок вважає, що за правими популістами слід наглядати. Її підтримав соціал-демократ Бурхардт Лішка, заявивши, що наглядати принаймні за певною частиною АдН. Також експерт із внутрішньополітичних питань від християнських демократів Армін Шустер звернувся до Конституційного суду із вимогою уважніше ставитися до АдН. Щоправда, міністр внутрішніх справ, голова Християнсько-соціального союзу Горст Зеегофер відмовив заявникам – в інтерв’ю виданням від Funke-Mediengruppe: «Нині я не бачу підстав для спостереження за партією в цілому».
Тим часом часопис «Фокус» щодо участі АдН в акціях протесту поруч з радикалами доходить власного висновку, що ця партія функціонує як: «Легальна рука тих, хто чинить насилля, і, як попереджають дослідники громадської думки, може стати найсильнішою політичною силою у східній Німеччині. Вона вже сьогодні – найдієвіша сила. Правлячі партії визначають порядок денний у Кабінеті, а праві популісти задають тон у країні». Утім, президент федеральної служби захисту Конституції Ганс-Георг Маасен ще 2016 року зазначив, що АдН, відповідно до закону, не є правоекстремістською партією, тому не має потреби в спостереженні за нею. Однак усупереч цьому деякі відомства федеральних земель почали збирати дані для можливого спостереження за АдН.
Підстави для контролю
Спостереження за партією, представленою у Бундестазі, не є винятком у німецькій політиці. Приміром, упродовж кількох років співробітники відомства захисту Конституції спостерігали за Партією лівих. 2009 року в звіті захисту Конституції йшлося про те, що існує чимало свідчень щодо ліворадикальних дій цієї партії. Їх, зокрема, вбачали у «невизначеному ставленні партії до лівоекстремістського насилля і повній підтримці відкритих екстремістських об’єднань серед членів Партії лівих».
Встановлені значні перепони для спостереження – не просто чиясь забаганка, адже воно, на думку науковців, може мати значні наслідки, зокрема, «обмежувати право на рівність шансів між партіями, якщо цей факт стане відомим». Відтак щороку публікується звіт Конституційного захисту щодо вороже налаштованих до Конституційного порядку угруповань у ФРН. Щодо АдН, то поява у такому документі може стати для неї великою проблемою ще й тому, що серед її членів – чимало представників державної служби.
Тим часом аналітики, численні ЗМІ намагаються розібратися, що все-таки сталося у Хемніці впродовж останнього тижня, наскільки небезпечні прояви ксенофобії у ФРН? Видання «Тагесшпігель»зауважує, що люди, котрі показують жести Гітлера або ненавидять іноземців, завжди були і в Німеччині, і в інших країнах. Так само траплялися убивства. Але зараз, пише видання, правий екстремізм, який не слід змішувати з консервативними поглядами, набирає масовості, і не лише у Хемніці.
«Складається враження, ніби люди, німецькі політики не вчаться на помилках і нічому не навчилися ( йдеться про терористичний акт на Різдвяному ярмарку на Курфюрстендам – ред.). Політики і деякі ЗМІ намагаються пояснити або знайти пояснення таким вчинкам, що їх начебто могли скоїти також і молодики з Баварії, розгулюючи з ножами. А ті громадяни, котрі не згодні з цим, то їх вважають … правими радикалами! І якщо людям постійно пояснювати, що їхня потреба в безпеці – це не що інше, як праворадикальна ідея, то вони починають у це вірити», – завершує «Тагесшпігель».
Хто вони – протестувальники?
Цілком справедливе спостереження, адже під час демонстрацій у Хемніці, коли соціально-активні саксонці вимагали змін у міграційній політиці уряду, чимало місцевих ЗМІ уособлювали їх з правими радикалами та обвинувачували у праворадикальних настроях. Цікаво, що німецькі ЗМІ здебільшого обвинувачували в нетерпимості до мігрантів тих, хто вимагає переглянути міграційну політику, представляючи їх нацистами чи ультраправими. Але мало які ЗМІ засуджували поведінку самих приїжджих, котрі не завжди є законослухняними.
Також і представники влади, висловлюючись щодо протестів, ставали на позицію лише однієї зі сторін, заявляючи, що вони будуть протистояти правим призвідникам усіма засобами правової держави. Глава зовнішньополітичного відомства Гайко Маас в інтерв’ю часопису «Більд» сказав, що Німеччина має активно виступати проти правого екстремізму, закликавши співгромадян «підвестися з дивана»: «Маємо показати цілому світу, що ми, демократи, становимо більшість, а расисти – в меншості. Більшість, котра мовчить, повинна нарешті голосніше заявити про себе», – закликав головний дипломат Німеччини.
Усього в акціях протесту, за даними правоохоронних органів, узяло участь 11 тисяч осіб, від зіткнень постраждало 18, у тому числі троє поліцейських, 300 громадян були затримані. Також відкрито 37 кримінальних проваджень, пов’язаних, зокрема, із нанесенням тілесних ушкоджень, завданням шкоди майну та порушенням закону про зібрання, через спротив поліції, використання символів антиконституційних організацій. Але інші джерела, чимало ЗМІ зазначають, що більшість протестувальників вимагали від уряду канцлера Анґели Меркель зробити жорсткішою німецьку міграційну політику.
Тим часом у понеділок у Хемніці відбувся безкоштовний концерт проти ксенофобії під гаслом «Нас більше!» за участю відомих рок-гуртів з усієї ФРН. Він розпочався з хвилини мовчання в пам’ять про громадянина Німеччини, убитого тут 26 серпня. На цей захід прийшло 65 тисяч слухачів.
На місці вбивства 35-річного чоловіка у центрі Хемніца лежать квіти і горять свічки. Сюди приходять люди і тихо розмовляють між собою.
