Підконтрольна Росії влада в окупованому Криму цілеспрямовано відмовляється показати кримськотатарським активістам документи, на основі яких проводяться так звані «ремонтно-реставраційні роботи» на території Ханського палацу в Бахчисараї.
Перед цим російський адвокат Микола Полозов подав позов до Коптевського районного суду Москви до підрядника всіх «реставраційних» робіт на території Ханського палацу-музею. Міністерство культури України стверджує, що через проведення цих робіт існує загроза руйнування головного корпусу Ханського палацу.
За словами активістки, учасниці одиночного пікету за збереження Ханського палацу Ельмаз Акімової, на цей момент немає ніяких достовірних джерел інформації про те, що зараз відбувається з пам'ятником культури.
– Немає жодних достовірних джерел інформації. Залишається тільки здогадуватися, що була виділена певна сума грошей, яка на цей момент витрачається і відмивається. На мій погляд, усе саме так і відбувається, тому що, якби було інакше, нам би надали якісь документи і все було б більш прозоро.
Вона впевнена, що мета «реконструкції» – «стерти сліди перебування кримськотатарського народу в Ханському палаці».
Їм потрібно замітати сліди, потрібно всім показати, що нас там не було, не було слідів перебування, не збереглося нічого взагаліЕльмаз Акімова
– На мій погляд, вони намагаються стерти сліди перебування корінного народу там, тому що бахчисарайський Ханський палац є унікальною палацовою архітектурою. Це – єдина збережена така споруда. Їм потрібно замітати сліди, потрібно всім показати, що нас там не було, не було слідів перебування, не збереглося нічого взагалі – перейменували вулиці, не відновили назви населених пунктів.
Акімова розповіла про те, як відбувався її одиночний пікет. Його основною метою було залучення уваги до проблеми Ханського палацу, спроба донести інформацію до людей.
– Моя основна мета була в тому, щоб привернути увагу. Якщо я достукалася хоча б до однієї людини, то я вже досягла якогось результату. На пікет я вийшла, тому що вже потрібні були якісь дії. Ми активно поширювали петиції, збирали підписи. Дуже багато було людей, багато країн, але, тим не менш, цього недостатньо. Інформацію потрібно поширювати у всіх інформаційних мережах, у всьому інтернеті.
Пікет відбувся дуже насичено. Мені вдалося провести близько двох годин перед ханським палацом. Так, мені робила зауваження так звана охорона Ханського палацу. Неодноразово підходили до мене, погрожували тим, що фотографуватимуть мене, і сказали, що я взагалі не маю права там стояти. Були люди, які підходили й цікавилися, в чому, власне, справа, причому ці люди виходили з екскурсій із Ханського палацу. Це дивно, вони не знали про те, що відбувається реконструкція. Так, були люди, які підтримували. Вони щиро не розуміли, що відбувається, і я якось намагалася їм розповісти про це.
Були нападки, звичайно. Ну і два провокатори, які в результаті потім з'явилися після того, як мене попереджала охорона, що стояти не можна. Жінка напала на мене з лайкою, з нецензурною лайкою, вона рвала мій плакат, а чоловік знімав усе це на відео. Потім приїхали правоохоронці і сказали мені дати пояснення. Вони не давали мені зв'язатися з адвокатами з правозахисної організації. Коли я телефонувала в правозахисну організацію, мені зробили зауваження, що мені цього робити не можна.
Микола Полозов розповів про те, що зараз очікується рішення Коптевського суду Москви за позовом до підрядника робіт.
– Що стосується судів щодо Ханського палацу, спочатку були звернення до судів Криму, і Залізничний районний суд відмовився розглядати позов Ельміри Аблялімової, заявивши про те, що те, що відбувається з Ханським палацом, ніяк не впливає на її права і свободи, а відповідно, права і свободи кримських татар, і не треба лізти. Верховний суд Криму цю позицію підтвердив. Після цього ми звернулися до Коптевського суду Москви, в липні він запросив додаткові документи, ми представили низку матеріалів, які були підготовлені, зокрема, і Міністерством інформаційної політики України. Крім того, було представлено лист із ЮНЕСКО. На цей момент, суд поки не ухвалив ніякого рішення.
Це свідоме знищення культурно-історичних коренів кримських татар, спроба знищити їхню національну самоідентифікаціюМикола Полозов
Те, що відбувається з Ханським палацом, це, безумовно, послідовна політика російської влади в окупованому Криму, це свідоме знищення культурно-історичних коренів кримських татар, спроба знищити їхню національну самоідентифікацію, а паралельно це велика корупційна історія, на яку виділяються значні кошти, і ці кошти під виглядом робіт банально розкрадаються.
За словами адвоката, якщо в московському суді відмовляться приймати позов, то заяву з цього процесу передадуть до Європейського суду з прав людини.
Якщо в Коптевському суді нам відмовлять, то буде абсолютно очевидно, що в рамках російської юрисдикції навряд чи вдасться домогтися хоч якоїсь правдиМикола Полозов
– Якщо в Коптевському суді нам відмовлять, то буде абсолютно очевидно, що в рамках російської юрисдикції навряд чи вдасться домогтися хоч якоїсь правди, і рішення ухвалюються на значно вищому рівні.
Що стосується міжнародного суду ООН, то в рамках великого позову України проти Росії ведеться велика спільна робота в Міністерстві закордонних справ України, Мін'юсті України, і необхідний пакет документів був переданий, у тому числі, юристам. Що стосується міжнародних судів, то ми плануємо подати заяву, зокрема, до Європейського суду з прав людини у зв'язку з рішеннями кримських судів. Якщо Коптевський районний суд і в подальшому Московський міський суд нам відмовлять, то, відповідно, щодо цих процесів теж будуть подані заяви до Європейського суду з прав людини.
