Чотири роки тому Росія ввела свій військовий контингент на схід України, згадує газета «День». Була жахлива кульмінація спроби звільнити український Іловайськ. Українці почули про так званий «зелений коридор», через який українські військові мали вийти з оточення. Однак цей «коридор» означав відверту окупацію і демонстративне нехтування будь-якими моральними принципами. Українських військових розстрілювали на вибір. Агресор довів, що він прагне нищити і жодних домовленостей із ним поза його умов не буде. Драма Іловайська полягає в тому, що сила українського духу не знайшла відповідної організації зверху, переконує автор статті Валентин Торба. Журналіст нагадує, що в серпні 2014-го українські війська, які здебільшого складалися з добровольців, займали домінуючі висоти над Луганськом. «Сепари» буквально тікали з міста. Ті, хто був місцевим, оперативно змінювали свій камуфляж на цивільний одяг. Проте, у фактично відкритий Луганськ українські військові так і не увійшли. Натомість саме в ці дні кінця серпня 2014-го, скориставшись дивною кволістю українських визволителів, до Луганська увійшла регулярна російська армія. Так само як і до Іловайська, наголошує журналіст. Докладніше про роль тодішніх комбатів йдеться в статті «Пекло «зеленого» коридору».
Вінстон Черчилль казав, що оптиміст у кожній проблемі бачить можливості. Революція і війна дали Україні це, вважає експерт тижневика «Країна» дипломат Сергій Корсунський. Держава може протистояти такому монстру, як Росія. Здатна забезпечити економічний стрибок навіть в умовах низької культури. В українців блискучі мізки. У Кремнієвій долині – море українців. Дипломат вважає, що українці створюють блискучі речі, а потім нічого не відбувається. Потрібні інвестиції в освіту й дослідження, система оподаткування, яка б стимулювала технологічний розвиток. Також треба припинити безкінечні внутрішні сварки через неважливі речі. На цьому автор наголошує в статті «Світ іде до повного переформатування».
Чому про Холодноярську республіку широко відомо, а про Ямпільську –майже нічого?– обурюється дописувач газети «Голос України». Малодослідженою залишається історія тимчасової держави «Ямпільська республіка». Її військо вибило більшовиків з усього Придністров'я. Навіть на початку 1920-х, коли у Вінниці керували більшовики, в Ямполі влада залишалася українською, визнавала тільки уряд УНР. Невелике державне утворення контролювало територію від Ямполя до Тиврова (за 30 кілометрів від Вінниці), Жмеринки, Вапнярки, Крижополя, північних районів Одещини. У лютому 1919-го військові частини Наддністрянського куреня зустрілися на залізничній станції Вапнярка з полком Чорних запорожців. І поєднали свої сили в боротьбі з більшовицькими військами. Наддністрянський курінь продовжив свій бойовий шлях, влившись в армію УНР. Докладніше про Ямпільсьу республіку йдеться в матеріалі «Козаки «Марківської сотні» ганялися за «большевицькими» бандами по всій Наддністрянщині.
Віднедавна Збройні сили України отримали можливість надзвичайно оперативно й фахово перевіряти якість продуктів харчування, які постачають у війська. Днями в Міноборони відбулася передача унікального мобільного лабораторного комплексу, який, як зазначив глава оборонного відомства Степан Полторак, може стати грозою недобросовісних постачальників продовольства для потреб української армії. Більше про нього розповідає газета «День» у публікації «Iнвестиції в здоров’я військових».
