Ліки для українців: 14 мільярдів гривень – на «фуфломіцини» (дослідження)

Чверть грошей, які українці витрачають на ліки, вони платять за таблетки, ампули, спреї та мікстури, користь від яких не доведена авторитетними дослідженнями. Такими є результати моніторингу ринку лікарських засобів, який провели експерти-лікарі з ініціативи «Центру протидії корупції» та за підтримки міжнародного фонду «Відродження». Вони виявили, що ліки з недоведеною ефективністю часто закуповують не лише прості громадяни, а й медичні заклади. Серед причин такої ситуації експерти називають самолікування та помилкові рішення лікарів, агресивну рекламу ліків в Україні та водночас непублічність досьє про ефективність препаратів. Компанії, що виробляють і продають ліки в Україні, наразі цього дослідження не коментують. У Міністерстві охорони здоров’я, зі свого боку, погоджуються з висновками авторів моніторингу і наполягають на переході України на міжнародні стандарти лікування та онлайн-контроль за призначенням ліків.

За 2017 рік українці придбали в аптеках 810 мільйонів упаковок ліків на суму 54 мільярди гривень. Із них 26%, тобто 14 мільярдів гривень, пішли на ліки з недоведеною ефективністю, стверджують автори дослідження ринку лікарських засобів в Україні, ініційованого «Центром протидії корупції» та фондом «Відродження».

Наприклад, 4% від аптечних покупок – ліки, яких взагалі немає в міжнародних протоколах надання медичної допомоги, майже 18% – ліки без доведеної клінічної ефективності, понад 2% – гомеопатичні препарати (з точки зору доказової медицини – взагалі не мають діючої речовини) і більш ніж 6% – ліки рослинного походження.

Загалом фармацевтичний ринок в Україні – це майже 64 мільярди гривень на рік, але, крім аптечних покупок українців, сюди входять закупівлі Міністерства охорони здоров’я (майже 6 мільярдів гривень) і закупівлі лікарнями (4, 4 мільярда). Однак і в двох останніх випадках очевидними є ті самі проблеми: не всі централізовано закуплені ліки є ефективними, визнає учасник дослідження, член Громадської ради при МОЗ Євген Гончар. За його словами, під час дослідження виявилося, що навіть лікарні час від часу централізовано закуповують гомеопатичні препарати.

«Ситуація, за якої громадяни витрачають 26% коштів на ліки без доведеної ефективності, є неприйнятною та несе загрозу для здоров’я пацієнтів. Одна з причин проблеми – ліки з недоведеною ефективністю мають в Україні державну реєстрацію. Друга складова – це відсутність у публічному доступі реєстраційних досьє на ліки в Україні. За українським законом, ці досьє вважають комерційною таємницею (законодавці вирішили, що таким чином захищають авторське право на інновації), хоча на Заході ці дані є публічними», – наголошує Гончар.

Відтак, за його словами, у дослідженні використали матеріали західних клінічних дослідів, які є публічними, а також оцінювали поширені в Україні ліки не за найменуваннями, за якими вони зареєстровані (таких – понад 13 тисяч), а за вмістом 1500 діючих речовин та їхніх комбінацій.

Цікавим є список з 10 «найулюбленіших» медикаментів, які, за даними дослідження, українці купують в аптеках. Із 10 препаратів 4 не мають доведеної ефективності, констатує Євген Гончар.

«Інсульт» української медицини: як зарадити?

Серед лідерів аптечних продажів – ліки, які називають «нейропротекторами» і які нібито призначені для лікування інсульту, але насправді не мають доведеної ефективності. Ці препарати є досить дорогими, але вони відсутні у міжнародних клінічних протоколах для лікування інсульту. Попри це, українці витрачають на них 2,6 мільярда гривень на рік, стверджує співавтор звіту, керівник дослідницьких проектів Української асоціації боротьби з інсультом Дмитро Гуляєв.

«На жаль, дуже часто лікарі виписують пацієнтам після інсульту препарати, що є найдорожчими, проте непотрібними для їхнього одужання. Є лише один препарат з доведеною на міжнародному рівні клінічною ефективністю для лікування наслідків інсульту – це тромболізис (він розчиняє тромби). У деяких розвинених державах його призначають у 30 тисячах випадків на рік. Решта лікування – це реабілітація у спеціалізованих центрах з лікування інсульту. Для порівняння, в Україні тромболізис має лише 400 застосувань на рік, хоча, за нашими підрахунками, насправді потрібно 10-30 тисяч застосувань. Але українці замість цього купують так звані «нейропротектори», – визнає представник Української асоціації боротьби з інсультом.

На запитання Радіо Свобода Дмитро Гуляєв зауважив: в Україні таки проводять клінічні дослідження ліків, але не всі вони є вартими довіри. Так, частина досліджень – замовлені міжнародними фармацевтичними компаніями і в них дотримуються всіх західних стандартів: вибірка учасників є великою, пацієнтів попереджають про ризики, і після завершення досліджень вони отримують додаткове лікування, якщо препарат, який досліджують, не допоміг. Отримані результати порівнюють зі станом здоров’я іншої групи, яка у цей період не отримувала лікування.

Однак чимало досліджень замовляють місцеві виробники: вибірка є невеликою, результати – неоднозначними, пацієнти часто не знають, що на них вивчають дію препарату, а результати такого «дослідження» можуть опублікувати в тому ж виданні, яке публікує рекламу цих самих ліків, каже Дмитро Гуляєв.

За останні п’ять років частка продажу ефективних лікарських засобів на ринку України поступово зростає, визнають автори дослідження. Однак, за їхніми словами, проблема зберігається. Тому експерти радять пацієнтам запитувати, чому саме їм призначили той чи інший препарат, а лікарям – спиратися на міжнародні протоколи лікування хвороб, у яких «зайвих» препаратів у рази менше, ніж в на полицях українських аптек.

Що не так з фітотерапією?

Майже 10% упаковок ліків, які продали в Україні торік, є препаратами рослинного походження. Автори дослідження ринку лікарських засобів відносять їх до препаратів з недоведеною ефективністю.

Насправді значну частину діючих речовин, які використовуються у сучасних ліках, спершу знайшли у рослинах та загалом у живих організмах, і вже потім їх почали синтезувати, пояснює Радіо Свобода Євген Гончар. Відтак рослинні препарати у певних випадках можуть допомогти пацієнтові, але найчастіше їхня ефективність є недоведеною, а дія на організм – непередбачуваною, пояснює дослідник.

«Більшість рослинних лікарських засобів нині відсутні в міжнародних стандартах медичної допомоги, оскільки вони не мають достатньої концентрації та стабільного вмісту діючих речовин, або ці речовини та їхні комбінації недостатньо вивчені», – вважає експерт.

Євген Гончар уточнює, що через ці чинники у світі проводиться набагато менше клінічних досліджень щодо рослинних препаратів, ніж щодо вже синтезованих ліків. Однак такі дослідження бувають, хоча й мають різні результати. Так, одне з перших наукових випробувань ліків від цинги провів шотландський лікар Джеймс Ліндт. У 1747 році він лікував від цинги моряків і розділив їх на 6 груп, кожній з яких давав різні речовини або продукти. Найшвидше одужали ті, хто отримував лимони та апельсини, через високий вміст у них вітаміну С.

Бували й інші результати: здавна популярний у фітопрепарат китайської народної медицини Кірказон після клінічних досліджень виявився канцерогенним.

Радіо Свобода звернулося і до деяких фармацевтичних компаній з проханням прокоментувати результати дослідження ринку ліків. Але на момент виходу публікації жодних коментарів ми не отримали.

Перехід на західні стандарти лікування врятує Україну від «фуфломіцинів» – МОЗ

Просвітницька робота, перехід на міжнародні протоколи лікування та запуск Національного переліку ліків, до якого включать всі ефективні препарати: такі кроки пропонує виконувач обов'язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун для того, щоб зменшити кількість неефективних та фейкових ліків, так званих «фуфломіцинів», на полицях українських аптек.

«Українці витрачають мільярди на різноманітні нейропротектори та ноотропи, гепатопротектори, кардіопротектори, хондропротектори та препарати від гострих респіраторних інфекцій, які не мають доказової бази застосування. Добре, що завдяки широкій просвітницькій роботі, зокрема серед лікарів, українці вже почали витрачати менше коштів на «фуфломіцини» від застуди, – визнає посадовець. – Приймати сумнівні лікарські засоби дуже ризиковано для здоров’я. А за ці кошти можна було б отримати справді потрібне та якісне лікування. Цілком усвідомлюю всі наявні проблеми та необхідність їхнього невідкладного вирішення. Наша команда вже розпочала системні зміни в цьому напрямку».

Зокрема, очільниця МОЗ пропонує запровадити новий Національний перелік лікарських засобів (список із 427 дійсно ефективних ліків), які медичні заклади зобов’язані закуповувати на 100%. Там, додає вона, немає ліків з недоведеною ефективністю, як було раніше, – лише якісні та безпечні препарати від поширених та найважчих хвороб. Медичні заклади мають закуповувати ліки лише за Нацпереліком, наголошує Уляна Супрун.

Вона пропонує ще кілька кроків діл «лікування» українського ринку ліків:

• Введення міжнародних протоколів лікування в українську медичну систему. МОЗ вже створило онлайн-платформу, де зібрані міжнародні протоколи лікування, якими українські медики зможуть користуватися безоплатно.
• Запровадження електронної системи охорони здоров’я, яка дозволить зберігати в єдиній системі всі виписані рецепти та перевіряти, чи були серед них сумнівні ліки.
• Створення Національної служби здоров’я, яка не платитиме кошти медзакладам, лікарі яких призначають необґрунтоване чи недоказове лікування.
• Розроблення законопроекту, що обмежує рекламу лікарських засобів та не дає маніпулювати інформацією про препарат та його властивості.

Звичайних же українців Уляна Супрун закликає не довіряти рекламі, порадам в інтернеті чи рекомендаціям знайомих, а натомість – перепитувати лікаря, навіщо він виписує той чи інший засіб. Після цього посадовець радить перевіряти ліки на підробку в мобільному додатку.